У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого  спеціалізованого

           суду України з розгляду цивільних  і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.

суддів Чуйко О.Г., Швеця В.А.

за участю прокурора Парусова А.М.

розглянула 24 лютого 2011 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Вінницької області на вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 травня 2010 року яким

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 272 КК України на 5 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду бригадира рільничого бригадира строком в один рік. На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного судом покарання звільнено з випробуванням на 1 рік.

    Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 працюючи бригадиром рільничої бригади філії «Україна» ЗАТ ПК «Поділля» с. Дзигівка, Ямпільського району, Вінницької області, в силу своїх службових обов’язків під час виконання робіт з підвищеною небезпекою зобов’язаний дотримувати передбачені правила безпеки, грубо порушив свої функціональні обов’язки, затверджені директором філії 1 квітня 2009 року, не забезпечив виконання в рільничій бригаді правил охорони праці та допустив до роботи особу, яка в порушення вимог п.п. 1.5, 4.1.12 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду України №62 від 27 березня 2007 року, не була забезпечена необхідними засобами захисту, а саме: запобіжними верхолазними пристроями, страхувальними канатами та касками внаслідок чого 28 січня 2010 року, на території зернотоку філії «Україна» ЗАТ   ПК «Поділля» с. Дзигівка, Ямпільського району, ОСОБА_5 допустив до виконання робіт на висоті різноробочого рільничої бригади ОСОБА_6, який, скидаючи сніг з даху центрального току підприємства, перебуваючи на висоті 8,5 м, внаслідок грубого порушення Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті та пролому шиферного покриття, впав на землю та отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку зі скеруванням справи на новий судовий розгляд. В обґрунтування своєї вимоги  зазначає, що суд безпідставно, всупереч вимогам ст.ст. 75, 77 КК України, звільнив ОСОБА_5 як від основного, так і від додаткового покарання, не поклавши при цьому ніяких обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Касатор вважає, що судом необґрунтовано звільнено засудженого від покарання. Крім того, прокурор наголошує, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України.  

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 334 КПК України, мотивувальна частина вироку повинна містити перелік доказів, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості засудженого. При цьому, слід мати на увазі, що згідно вимог, передбачених у ч. 2 ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів  встановила, що зазначені вимоги кримінально-процесуального закону порушені судом.

З протоколу судового засідання вбачається, що судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Між тим, протокол містить дані, що суд досліджував докази, а в мотивувальній частині вироку, перелічуючи докази суд зазначив, що вони не досліджувалися. (а.с.159, 162)

Зазначене ставить під сумнів законність вироку та визнається колегією суддів істотним порушенням вимог кримінально – процесуального закону.

Заслуговують на увагу доводи касатора щодо безпідставності звільнення судом засудженого від додаткового покарання на підставі ст. 75 КК України оскільки зазначена норма закону передбачає звільнення, виключно, від основного покарання. Призначене судом додаткове покарання підлягає самостійному виконанню, про що суд повинен зазначати в резолютивній частині вироку.

В порушення зазначеної норми суд звільнив ОСОБА_5 від відбування не лише основного, а й додаткового покарання.

Наведені порушення є підставою для скасування вироку на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 398 КПК України.

При новому судовому розгляді суду належить з дотриманням вимог закону розглянути справу і в разі постановлення обвинувального вироку ОСОБА_5 слід призначити покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України. Щодо застосування інституту звільнення від покарання, то таке можливе тільки в разі призначення покарання на строк не більше п’яти років з урахуванням тяжкості злочину, особи винного з наведенням обставин, які переконують суд про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 394,395 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 травня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.  

        С у д д і :

О.М. Литвинов О.Г. Чуйко В.А.Швець