РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
16 березня 2011 року Справа № 5/78-50
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Савченко Г.І. ,
судді Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання - Ткачу Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Киричук Т.В. - дов. б/н від 17.02.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорс" на ухвалу господарського суду Волинської області від 11.02.11 р. у справі № 5/78-50
за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорс"
про стягнення в сумі 6 577 493 грн. 24 коп., -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Волинської області від 11 лютого 2010 року, відмовлено в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРС" на дії підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області та в заяві про здійснення процесуального правонаступництва.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, ТзОВ "УКРДОРС" звернулось до апеляційного суду з скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 11 лютого 2010 року, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та визнати неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у Волинській області щодо винесення постанови від 21 січня 2011 року про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на все майно Тзов "УкрБрус", звільнити з під арешту рухоме та нерухоме майно Тзов "УкрБрус", усунути перешкоди у здійсненні прав власності Тзов "УкрБрус" шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису заборони відчуження нерухомого майна, а також визнати ТзОВ "УКРДОРС" процесуальним правонаступником Тзов "УкрБрус" по даній справі.
У судовому засіданні представник скаржника підтримала апеляційну скаргу та просить її задоволити, посилаючись на те, що під час проведення виконавчих дій державним виконавцем не було встановлено, що в забезпечення виконання кредитних зобов’язань позичальника між ПАТ "УкрСиббанк" та ТзОВ "УкрБрус" укладено договір іпотеки нерухомого майна ринковою вартістю 11302633 грн. від 25 жовтня 2007 року, а також укладено договори поруки від 25 жовтня 2007 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2., відповідно до яких поручителі зобов’язалися відповідати перед банком за невиконання позичальником всіх зобов’язань, які виникли з кредитних угод. Дані угоди, вважає, не були враховані державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження та накладення арешту на майно товариства. Вартість майна ТзОВ "УкрБрус", на яке старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Волинській області накладено арешт, значно перевищує суму боргу ТзОВ "УкрБрус" перед ПАТ "УкрСиббанк". Вважає, що своїми діями державний виконавець порушив права товариства як власника на арештоване майно.
Крім того, просить замінити у виконавчому провадженні боржника ТзОВ "УкрБрус" його правонаступником ТзОВ "УКРДОРС", як правонаступника.
Представник підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Волинській області та представник ПАБ "УкрСиббанк" в судове засіданні не прибули, хоча були завчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать отримані ними повідомлення про вручення поштового відправлення. Причин своєї неявки не повідомили і відзиву на апеляційну скаргу не подали. Відповідно до ч.2 ст.1212 ГПК України, неявка боржника в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе провести судове засіданні у відсутність зазначених представників.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін у справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив, що 05 липня 2010 року, рішенням господарського суду Волинської області задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБрус" про стягнення 6577493,24 грн. та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБрус" до публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" про визнання недійсним генерального договору про надання кредитних послуг від 25 жовтня 2007 року і стягнуто з товариства на користь банку 6577493,24 грн. заборгованості та судові витрати по справі в сумі 25736грн. В клопотанні сторін про забезпечення позову відмовлено.
29 грудня 2010 року проведено реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРС", згідно п.1.1 Статуту якого, дане товариство утворилось в результаті заміни найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБрус", яке в свою чергу є правонаступником ТзОВ "Добробут-Стиль". ТзОВ "УКРДОРС" є правонаступником ТзОВ "УкрБрус"(а.с. 42-67).
21 січня 2011 року, на виконання наказу господарського суду Волинської області від 11 січня 2011 року №5/78-1 про стягнення з ТзОВ "УкрБрус" на користь Банку 6577493,24 грн. кредитної заборгованості та 25736 грн. судових витрат, виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання даного наказу, якою також накладено арешт на все майно боржника в межах суми звернення стягнення та оголошено заборону на відчуження будь-якого майна в межах суми боргу.
01 лютого 2011 року ТзОВ "УКРДОРС" звернулось зі скаргою на дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Волинській області, в якій просить замінити боржника ТзОВ "УкрБрус" на ТзОВ "УКРДОРС" у зв’язку з зміною найменування, звільнити з під арешту рухоме та нерухоме майно ТзОВ "УкрБрус" та вилучити записи з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна про арешти такого майна товариства.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 11 лютого 2010 року, було відмовлено в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБрус" на дії підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у Волинській області та в заяві про здійснення процесуального правонаступництва.(а.с. 78-79 т.2).
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.
Згідно статуту ТзОВ "УКРДОРС" вбачається, що дане товариство створено 01 грудня 2010 року в результаті зміни найменування ТзОВ "УкрБрус" та є його правонаступником. В даному випадку реорганізація (припинення діяльності підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення з наступним переходом до новостворених підприємств усіх майнових прав та обов'язків колишнього підприємства) суб’єкта господарювання не відбулося, а тому відсутні підстави для заміни сторони, як це передбачено ст. 25 ГПК України. Тому, у виконавчому провадженні здійснюється лише зміна назви боржника з проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно вимог ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.5 зазначеного Закону державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
21 січня 2011 року, на виконання наказу господарського суду Волинської області від 11 січня 2011 року №5/78-1 про стягнення з ТзОВ "УкрБрус" на користь банку 6577493,24 грн. кредитної заборгованості та 25736 грн. судових витрат, виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою також накладено арешт на майно боржника на суму 6603229 грн., оголошено заборону на відчуження майна в межах суми боргу та накладено заборону на відчуження майна.
Статтею 55 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Дана стаття не зобов’язує державного виконавця, при накладенні арешту на майно боржника на виконання рішення суду, з’ясовувати наявність забезпечувальних у боржника угод перед стягувачем, тим більше давати таким угодам правову оцінку.
Відповідно до ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. На зазначене майно накладається арешт.
У той же час, згідно ч.6 ст. 111 Закону України "Про виконавче провадження", саме боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, а також письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Виконання ж вимог, забезпечених заставою, задовольняються у першу чергу.
З постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 січня 2011 року, вбачається, що старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області було відкрито виконавче провадження, накладено арешт на все майно боржника в межах суми звернення стягнення, розмір яких складає 6577493,24 грн. зобов’язань і 25736,0 грн. судових витрат по справі, а всього 6603229,24 грн. та оголошено заборону на відчуження будь-якого майна боржника в межах суми боргу. Дані дії відповідють вимогам ч.8 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", якою зазначено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору, а тому посилання боржника на те, що вартість арештованого майна значно перевищую суму боргу ТзОВ "УкрБрус" є безпідставними.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії, чи бездіяльність органів чи посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії пов’язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст.ст. 55, 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Також безпідставними є посилання відповідача на те, що дії державного виконавця перешкоджають ТзОВ "УКРДОРС" як власнику в повній мірі володіти належним йому майном, оскільки ч.2 ст. 321 ЦК України, передбачена можливість обмеження права власності або позбавлення у його здійсненні у випадках і в порядку встановлених Законом, якими є рішення господарського суду, що набрало законної сили, та Закон України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції правильно і повно з’ясував обставини заяви відповідача по справі щодо правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника, у зв'язку з чим, підстав для визнання дій відповідного органу державної виконавчої служби неправомірними –не вбачається.
За таких обставин справи ухвала господарського суду Волинської області підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРС" на ухвалу Волинського господарського суду від 11 лютого 2011 року у справі №5/78-50 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського господарського суду від 11лютого 2011 року у справі №5/78-50 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Рівненський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Волинської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.