ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/475/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 172848,10 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства “Нікопольтеплоенерго” про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було вказано, що відповідачем - комунальним підприємством “Нікопольтеплоенерго” було подано до управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010р., відповідно до якого йому належало до сплати 172848,10 грн. Однак, внаслідок того, що в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачем не було сплачено зазначену суму страхових внесків до настання останнього строку їх сплати, у нього виникла прострочена заборгованість, тобто недоїмка на загальну суму 172848,10 гривень.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується розпискою від 09.03.2011 року, яка міститься в матеріалах справи, надав до суду 18.03.2011р. заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з’явився повторно, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 09.03.2011р., яке містяться в матеріалах справи, надав заперечення проти позову.
За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).
Статтею 15 Закону №1058-IV передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідач – комунальне підприємство “Нікопольтеплоенерго” (код ЄДРПОУ 05472525) є страхувальником, який повинен сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (що підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Таким чином відповідач є зобов'язаним на підставі ст.20 Закону України №1058-1V до 20 числа наступного за звітним щомісяця сплачувати страхові внески.
Проте відповідач – комунальне підприємство “Нікопольтеплоенерго” не сплатив до Пенсійного фонду України за вересень 2010р. страхові внески, визначені у відповідному розрахунку суми страхових внесків за формою згідно додатку 23, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 172848,10 гривень.
Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка). Тобто відповідач не виконав покладених на нього законодавством обов’язків, що призвело до утворення недоїмки в сумі 172848,10 гривень.
В запереченнях проти позову відповідач зазначив, що сплатив суму заборгованості по страховим внескам за вересень 2010р. у повному обсязі, на підтвердження даного факту до заперечень було надано наступні платіжні доручення:
- № 2764 від 14.09.2010р. на суму 1656,00 грн.;
- № 2765 від 14.09.2010р. на суму 10010,00 грн.;
- № 2895 від 23.09.2010р. на суму 61,00 грн.;
- № 2896 від 23.09.2010р. на суму 150,00 грн.;
- № 3269 від 12.10.2010р. на суму 260,82 грн.;
- № 3449 від 21.10.2010р. на суму 5000,00 грн.;
- № 3260 від 12.10.2010р. на суму 667,00 грн.;
- № 3261 від 12.10.2010р. на суму 6000,00 грн.;
- № 3279 від 13.10.2010р. на суму 333,00 грн.;
- № 3280 від 13.10.2010р. на суму 5000,00 грн.;
- № 3291 від 14.10.2010р. на суму 667,00 грн.;
- № 3292 від 14.10.2010р. на суму 4000,00 грн.;
- № 582 від 18.10.2010р. на суму 3333,00 грн.;
- № 583 від 18.10.2010р. на суму 20000,00 грн.;
- № 3414 від 19.10.2010р. на суму 333,00 грн.;
- № 3415 від 19.10.2010р. на суму 8000,00 грн.;
- № 3436 від 20.10.2010р. на суму 300,00 грн.;
- № 3437 від 20.10.2010р. на суму 6000,00 грн.;
- № 591 від 25.10.2010р. на суму 3333,00 грн.;
- № 592 від 25.10.2010р. на суму 30000,00 грн.;
- № 3496 від 26.10.2010р. на суму 800,00 грн.;
- № 3497 від 26.10.2010р. на суму 29200,00 грн.;
- № 600 від 27.10.2010р. на суму 37,00 грн.;
- № 601 від 27.10.2010р. на суму 40077,00 грн.;
- № 3532 від 28.10.2010р. на суму 3280,00 грн.;
- № 3537 від 29.10.2010р. на суму 6208,00 грн.;
- № 3536 від 29.10.2010р. на суму 133,18 грн.
У всіх вищезазначених платіжних дорученнях в графі призначення платежу було зазначено «збір за вересень 2010 року».
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" - за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Таким чином, з урахуванням наявності у відповідача-страхувальника несплаченої заборгованості за попередні періоди позивачем були зараховані сплачені відповідачем по вищезазначеним платіжним дорученням суми в рахунок погашення поточної суми нарахованих страхових внесків за вересень 2010р., які підлягали до сплати.
Статтею 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу зі сплати страхових внесків за вересень 2010р. відповідачем добровільно не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області до комунального підприємства “Нікопольтеплоенерго” про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства “Нікопольтеплоенерго” заборгованість по сплаті страхових внесків за вересень 2010 року у сумі 172848 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 10 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.В Ільков