ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 р.  Справа № 2а/0470/557/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді   Дєєва М.В.  , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов  Державної податкової інспекції у  м. Дніпродзержинську   до  фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  про   стягнення податкового боргу з єдиного податку , –

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1  має податковий борг перед бюджетом в сумі 500 грн., який утворився внаслідок несплати у встановлені чинним законодавством строки узгоджених сум єдиного податку. В добровільному порядку відповідач заборгованість не сплачує, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Судова кореспонденція направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання. У строк встановлений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської  міської ради від 01.12.2009 р., та перебуває на обліку в ДПІ у м. Дніпродзержинську як платник податків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251 від 25.06.1991 р. (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 746/99 від 28.06.1999 р., суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності, та не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі, коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, у відповідності до ч. 6 ст. 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва",  сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно ст. 5 Указу, особи, які обрали спрощену систему оподаткування, несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

За заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1   від 07.12.2009  р., ДПІ у м. Дніпродзержинську їй видано свідоцтво про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010  рік.

Відповідно до поданої  фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1  заяви, вона здійснює діяльність у сфері пере курських послуг, найманих працівників не має.

Відповідно до рішення Дніпродзержинської   міської ради  № 110/07/V від 29.12.2006 року "Про розміри єдиного податку для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність у місті», ставка єдиного податку для виду діяльності, якою займається відповідач, становить 100  грн. на місяць.

Отже, при написанні заяви щодо застосування спрощеної системи оподаткування, фізична особа – підприємець ОСОБА_1 самостійно погодилася на сплату єдиного податку за встановленою ставкою. Тому, сума єдиного податку вважається узгодженою, і платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання в строки не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалась попередня сплата єдиного податку.

Відповідач – ОСОБА_1 повинна  була сплатити  за січень – травень 2010 року  - 500 грн.  єдиного податку.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом), узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, несплачена сума податкових зобов'язань фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 по єдиному податку в сумі 500 грн., набула статусу податкового боргу платника податків.

З огляду на викладене, суд доходить  висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 183-2, 162   КАС України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у                                             м. Дніпродзержинську  – задовольнити.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету (р/р 34218379700015, одержувач платежу – відділення держказначейства у м. Дніпропетровську, код ЄДРПОУ 24232324, банк отримувача УДКУ, код платежу 16050200) єдиний податок в сумі 500 грн. (п’ятсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.      

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені  ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                       

М.В. Дєєв