КОПІЯ          

Справа № 2-47/11

    РІШЕННЯ  

І м е н е м           У к р а ї н и

23 березня   2011 року                              Козельщинський районний суд Полтавської області

                                                            в складі: головуючого судді: -  Оксенюк М.М.,

при секретарі:- Пазій Г.В.,

участю: позивача –ОСОБА_3,

                                                            представників відповідача –Завалій О.І.,

-          Свястіної М.О.,

  розглянувши у   відкритому судовому засіданні в смт. Козельщині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ “Охоронно-детективне агентство “Захист” про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2011  року позивач ОСОБА_3 звернулася до районного суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що з 06 лютого 2010 року по 18.08.2010 року вона працювала на посаді охоронника в ТОВ ОДА «Захист». 18.07.2010 року приблизно о 21 год. 10 хв. під час виконання службових обов’язків охоронця на посту № 23, а саме під час закриття металевих воріт ангару, вона отримала тілесні ушкодження, які виникли в результаті того, що ворота зірвалися із навісок та вдарили її по спині і придавили зверху її до залізно дорожньої колії.

Далі, позивач в позові зазначила, що  в результаті отриманих травм вона з 19.07.2010 по 18.08.2010 року по місцю проживання проходила лікування в Козельщинській ЦРЛ.  Зазначена лікувальна установа направила до ТОВ ОДА «Захист»екстрене повідомлення про те, що позивач звернулася до лікарні з приводу отриманих травм, які виникли на виробництві. Відповідач відмовився складати акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

Також, позивач в позові зазначила, що під час лікування вона витратила власні  кошти на придбання лікарських засобів в  сумі 474,68 грн., які прохає стягнути з відповідача. Діями відповідача заподіяно їй моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 25 000 грн., оскільки відповідач не створив безпечних умов праці, життя позивача після отриманих травм зазнало суттєвих змін, змушена була звільнитися із роботи за станом здоров’я,  систематично турбує біль в спині через що вона періодично звертається до лікарів.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що вона відмовилася проходити лікування в лікарні у м.Комсомольські, оскільки вона проживає на території Козельщинського району. 19.07.2010 року вона звернулася до лікарів Козельщинської ЦРЛ, які її оглянули та виписали їй екстрене повідомлення про отриману травму на виробництві. Дане повідомлення вона отримала, але не направляла до ТОВ ОДА «Захист». Далі позивач пояснила, що вона перебувала на лікарняному з  19.07.2010 року по 18.08.2010 року. Двічі зверталася до відповідача з приводу того, щоб  провів перевірку та визнав факт виробничої травми.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що підприємством було зроблено двічі перевірку стосовно випадку на підприємстві. За результатами перевірки було складені акти що травма не призвела до втрати працездатності, відсутні підстави переведення позивача на іншу легшу роботу, а тому акт за формою Н-1 не складався.

Суд, вислухавши пояснення позивача представників відповідача та  дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 18.07.2010 року приблизно о 21 год. під час виконання позивачем ОСОБА_3 службових обов’язків охоронця на посту № 23, який знаходиться на території ВАТ «Полтавського ГЗК»в м. Комсомольські,  а саме під час закриття позивачем однієї із половини металевих воріт ангару,  останні  зірвалися із навісок та придавили позивача до залізно дорожньої колії.

Далі судом встановлено, що позивачу було надано першу медичну допомогу  в Комсомольській міській лікарні, після чого позивач відмовилася від госпіталізації та повернулася на робоче місце, що не заперечували також ні позивач ні представники відповідача та допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6

Відповідно до ст. 171 КЗпП України та ст. 22 Закону України «Про охорону праці»власник (роботодавець) або уповноважений ним орган повинен проводити  розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві № 1112 від 25.08.2004 року вбачається, що розслідування  проводиться  у  разі  раптового  погіршення стану здоров'я працівника або особи,  яка забезпечує себе  роботою самостійно,   одержання  ними  поранення,  травми,  у  тому  числі внаслідок тілесних ушкоджень,  заподіяних іншою  особою,  гострого професійного   захворювання   і  гострого  професійного  та  інших отруєнь,  одержання теплового удару,  опіку,  обмороження,  у разі утоплення,  ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням,  одержання  інших  ушкоджень  внаслідок   аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту  з  представниками  тваринного  і  рослинного  світу,  що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення  його  на  іншу  (легшу) роботу  не  менш  як  на  один  робочий  день,  у  разі  зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків,  а  також  у разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки).

До обов’язків комісії (п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві № 1112 від 25.08.2004 року) входить обов’язок  протягом трьох діб обстежити місце   нещасного   випадку,   одержати   пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність  умов  праці  та  її  безпеки вимогам законодавства про охорону праці;з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб,  які допустили порушення вимог законодавства про  охорону  праці,  розробити  заходи  щодо запобігання подібним нещасним випадкам. Скласти акт розслідування нещасного  випадку  за  формою  Н-5,  а також акт про нещасний  випадок,  пов'язаний  з  виробництвом,  за формою  Н-1, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з  виробництвом,  або  акт  про нещасний випадок,  не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом і передати їх на затвердження роботодавцю.

Відповідно до положень ст. 153 КЗпП забезпечення безпечних  і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, власник повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові і забезпечувати санітарно гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань.

Відповідно до п.14 Порядку визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівником під час виконання трудових обов’язків, а саме, перебування на робочому місті, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючі з моменту прибуття на роботу працівника на підприємство до його відбуття з роботи.

Відповідно до акту № 1 від 21.07.2010 року вбачається, що травма яка отримана позивачем не призвела до втрати працездатності (а.с. 37-38).

Далі судом встановлено, що відповідно до розпорядження № 97 від 21 вересня 2010 року було створена комісія для проведення додаткового розслідування мікротравми, яка була отримана  18.07.2010 року охоронником ОСОБА_3

Відповідно до листків непрацездатності вбачається, що позивач перебувала на лікарняному з 19.07.2010 року по 31.07.2010 року з діагнозом «закрита травма грудної клітки та живота»   (листок непрацездатності  № АБН №  597601) та з 09.08.10 року 17.08.2010 року з діагнозом «закрита травма грудної клітки»    (листок непрацездатності  № АБН №  597550) в Козельщинській ЦРЛ  (а.с 9-10).

Відповідно до акту судово-медичного обстеження за № 6 від 30.12.2010 року вбачається, що при судово-медичному обстеженні у позивача ОСОБА_3 яких-небудь  тілесних ушкоджень не виявленою. Діагноз «закрита травма грудної клітки та живота» при визначенні ступеня тяжкості до уваги не приймається, оскільки в історії хвороби та в амбулаторній картці відсутні об’єктивні клінічні дані які підтверджують діагноз. Діагноз «забій лівого плечового суглобу»виставлений на підставі скарги, а тому до розряду тілесних ушкоджень не відноситься і при визначені ступеню тяжкості до уваги не приймається. Тривалий час лікування громадянки ОСОБА_3 в хірургічному відділенні Козельщинській ЦРЛ та на амбулаторному лікуванні за місцем проживанням ймовірно було пов’язано з обстеженням та спостереженням, що підтверджується  рядом додаткових методів обстеження (а.с. 48).

Відповідно до акту № 2 від 19.01.2011 року вбачається, що комісія не вбачає об’єктивних даних для перекваліфікації травми отриманих 18.07.2010 року громадянкою ОСОБА_3

Суд бере до уваги, що позивачу було виплачено відповідно до листків непрацездатності кошти за час перебування на лікуванні, що також не заперечував ні позивач ні відповідач.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  позивача про відшкодування моральної шкоди та матеріальної шкоди не підлягає до задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, наявності причинного зв’язку між неправомірними діями відповідача та спричиненою моральною та матеріальною шкодою.

             На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону праці»,  ст.ст. 153, 173, 237-1 Кодексом  Законів «Про працю України»,  ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 214-215, ЦПК України, суд –

                                                              вирішив:

          У задоволені позову ОСОБА_3 до ТОВ “Охоронно-детективне агентство “Захист” про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави держмито в сумі 51 грн., а також на користь  ГУДКУ в Полтавській області стягнути витрати за інформаційне технічне забезпечення судового процесу у розмірі - 120 грн.  

Рішення може бути оскаржене протягом  десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу до апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває чинності після спливу строку на подання апеляційної скарги.

Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя                                                  /підпис/

Суддя

Козельщинського районного суду:                                                                         М.М.Оксенюк