Справа № 1-53/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 березня 2011 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі головуючого судді Клімченко М.І., при секретарі Березюк О.С., за участю прокурора Горщарука М.В., захисників адвоката ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Скадовська кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, військовозобов’язаного, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого ,-

                              за ст. 15 ч.2, 368 ч.3 КК України

                                                  ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він відповідно до наказу першого заступника Міністра транспорту та зв'язку України №16-о від 19.01.2010 року, в період часу з 19.01.2010 року по 29.06.2010 року включно, займав посаду виконуючого обов'язки начальника державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт»(в подальшому ДП «Скадовський МТП»).

Відповідно до наказу Міністра транспорту та зв'язку України №257-о від 30.06.2010 року ОСОБА_3 був призначеним на посаду начальника ДП «Скадовський МТП», якому як керівнику підприємства, відповідно до Статуту ДП «Скадовський МТП»і контракту №17-111 від 30.06.2010 року, надані права та покладено обов'язки: діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та в організаціях; укладати господарські та інші угоди; користуватися правом розпорядження коштами підприємства; видавати доручення; відкривати рахунки в банках; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства; накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства; вирішувати інші питання, віднесені законодавством, Уповноваженим органом управління, Статутом підприємства і контрактом до компетенції керівника.

Таким чином, ОСОБА_3 був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями тобто будучи службовою особою, в період часу з червня по серпень 2010 року вимагав хабар в сумі 500 000 грн., і 22.07.2010 року та 03.08.2010 року одержав його частину у сумі 50 тис. грн., при наступних обставинах:

01.06.2010 року між ДП «Скадовський МТП»в особі виконуючого обов'язки начальника підприємства ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_5 укладено договір №55/01-10, відповідно до якого ДП «Скадовський МТП»надає частину західного зовнішнього берегового укріплення порту для пасажирських теплоходів ОСОБА_5 з 01.06.2010 року по 10.09.2010 року з метою здійснення останнім діяльності по перевезенню пасажирів під час морських прогулянок та екскурсій. Відповідно до угоди ПП ОСОБА_5 було поставлено на лінію порт «Скадовськ»- острів «Джарилгач»судно «Ірен Юг», а 13 червня 2010 року на зазначену вище лінію поставлено друге судно «Афіна З».

В подальшому, в червні місяці 2010 року ОСОБА_3 попросив ОСОБА_5 підготувати попередній бізнес-план в письмовому та електронному вигляді, щодо діяльності та прибутку вищевказаних суден із розрахунку на те, що пасажирів буде більше 500 (п'ятисот) громадян на добу.

Після отримання бізнес плану ОСОБА_3, в період з червня по серпень 2010 року, діючи умисно з корисливих мотивів, направлених на отримання незаконної матеріальної винагороди, використовуючи надані йому службові повноваження, висував вимоги ОСОБА_5 як безпосередньо так і вході телефонних розмов, про передачу йому в якості незаконної матеріальної винагороди (хабара), у розмірі 500 000 грн. за безперешкодне ведення ним підприємницької діяльності щодо надання послуг по перевезенню пасажирів під час морських прогулянок і екскурсій на острів Джарилгач, а також не розірвання укладеного з ним договору №55/01-10 від 01.06.2010 року на підставі п.5.2 в односторонньому порядку.

22.07.2010 року ОСОБА_5 знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_3, за адресою : АДРЕСА_3 на виконання вимоги останнього передав йому грошові кошти у якості частини хабара в сумі 23 000 грн..

У подальшому 03.08.2010 року близько 07.00 год. ОСОБА_5 на виконання вимоги ОСОБА_3 щодо передачі хабара в сумі 500 000 грн., перебуваючи за місцем мешкання останнього за адресою : АДРЕСА_3, передав йому грошові кошти у якості частини хабара в сумі 27 000 грн., після чого, ОСОБА_3 був викритий у хабарництві працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_3 виконав усі необхідні дії для доведення свого злочинного умислу, щодо отримання хабара від ОСОБА_5 в сумі 500 000 грн. - в особливо великому розмірі до кінця, проте злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежать від його волі.

Допитаний по справі в якості підсудного ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому злочині не визнав та суду пояснив, що 01.06.2010 року між ДП «Скадовський морський торгівельний порт»в його особі як виконуючого обов’язки начальника та ПП ОСОБА_5 в особі ОСОБА_5 укладений договір № 55/01-10 на експлуатацію суднами останнього частини берегового укріплення.

В той же день ПП ОСОБА_5 укладений договір на організацію пасажирських перевезень з ТОВ Фенікс.

Наступного дня в акваторію порту прибуло судно «Ірен-Юг», яке належало ПП ОСОБА_5 та яке за своїми технічними характеристиками було спроможне перевезти на о.Джарилгач 12 пасажирів. В зв’язку з цим на його адресу, як керівника ДП «Скадовський морський торгівельний порт»стали надходити численні скарги на порушення норм безпеки перевезення пасажирів на о.Джарилгач.

13.06.2010 року в акваторію порту прибуло друге судно ПП ОСОБА_5 «Афіна-3». Оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було дозволено мешкати в одній з кімнат службового приміщення порту за адресою АДРЕСА_3 де мешкав і він та маючи з ОСОБА_5 нормальні відносини, йому було відомо про стан справ з розвитку діяльності ПП ОСОБА_5 щодо пасажирських перевезень. Йому було відомо зі слів ОСОБА_5 про те, що протягом червня 2010 року діяльність щодо пасажирських перевезень була збиткова.

Приблизно з середини липня 2010 року вартість проїзду на суднах ПП ОСОБА_5 була підвищена до 60 гривень.

Зважаючи на те, що кількість скарг громадян на якість та вартість пасажирських перевезень до о.Джарилгач зростала, про що його неодноразово повідомляли та передавали йому їх копії голова Скадовської районної державної адміністрації та міський голова, він почав звертатися до різних державних та приватних судоволодільців з пропозицією зайти до акваторії ДП «Скадовський морський торгівельний порт»для роботи в літню навігацію 2010 року. При цьому, він звертався до ОСОБА_5 з проханням підготувати та надати йому розрахунок прибутків та витрат суден останнього, оскільки вважав, що розірвання договору № 55/01-10 від 01.06.2010 року в установленому законом порядку при наявності збитків у роботі ПП ОСОБА_5, можуть вподальшому бути покладені на відшкодування саме ДП «Скадовський морський торгівельний порт», який являється державною установою та керівником якого являвся він.

16.07.2010 року до ДП «Скадовський морський торгівельний порт»прибуло судно «Діана-Трівія», яке належало ПП Котовський та з яким в то й же день було укладено договір № 91/09-10 на експлуатацію пасажирського причалу порту.

Судно «Діана-Трівія»почало працювати на тому ж маршруті руху, що і судна ПП ОСОБА_5 виконуючи рейси по черговості, при цьому ніяких скарг та нарікань з боку пасажирів не було.

Таким чином, він вважає, що реальна загроза не витримати конкуренції з ПП ОСОБА_15 сприяла симулюванню з боку ОСОБА_5 вимагання у нього хабара, в намаганні отримання якого його звинувачують.

Вважає, що звинувачення його у вимаганні у ОСОБА_5 хабара у розмірі 500 000 гривень являється безпідставним, оскільки не має ні якого обґрунтування та доказів в матеріалах кримінальної справи. Бізнес –план, який наче б то був складений ним та ОСОБА_5 в матеріалах кримінальної справи відсутній. В жодній розмові з ОСОБА_5 він не висував вимоги щодо передачі йому коштів в розмірі 500 000 гривень та ніяких коштів від ОСОБА_5 він не отримував.

В представленій обвинуваченням відеозаписі зустрічі його з ОСОБА_5 не зафіксований факт передачі йому ОСОБА_5 грошей в сумі 23 000 гривень, а твердження ОСОБА_6, що в пакеті, який вона виклала на стіл знаходилися гроші, який наче б то він поклав до своєї папки є сумнівним.

Крім цього в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які докази щодо вимагання ним іншої суми грошових коштів в розмірі 27 000 гривень, як частини від загальної суми 500 000 гривень. В жодній розмові він таких вимог не висловлював.  Навпаки, ОСОБА_5 намагався його схилити до отримання хабара, розраховуючи на те, що після його отримання, він не буде розривати укладений договір № 55/01-10 від 01.06.2010 року. Коштів, які ОСОБА_5 03.08.2010 року приніс до його службової квартири він не брав.

Вважає, що він повинен бути виправданий.

Допитаний по справі в якості потерпілого ОСОБА_5 суду пояснив, що він  на праві власності та на правах оренди володіє двома суднами «Афіна 3»та «Ірен-Юг». В червні 2010 року між ним та ДП «Скадовський морський торгівельний порт»в особі ОСОБА_3, був укладений договір та після цього ним було поставлено два судна «Ірен Юг»та  «Афіна 3».

До початку роботи суден ним був складений бізнес план роботи, відповідно до якого ОСОБА_3 зробив висновок про отримання прибутку в розмірі 1 000 000 гривень, 50% від якої він повинен був віддати ОСОБА_3. Після початку роботи ОСОБА_3 своїх обіцянок не дотримався, запросив іншого судновласника для роботи, виганяв його з причалу. Він звернувся в липні 2010 року до працівників СБУ, де написав заяву про вимагання у нього коштів ОСОБА_3 Після цього він надав свої кошти в сумі 23 00 гривень, які були помічені працівниками СБУ, упаковані та він з ОСОБА_6 передав їх ОСОБА_3 Що стосовно другої передачі коштів, то ОСОБА_3 постійно змінював час їх передачі. 03.08.2010 року він та ОСОБА_6 прибули до квартири де мешкав ОСОБА_3 Його бухгалтер поклала на стіл гроші в сумі 27 000 гривень, після чого до кімнати зайшли працівники СБУ.

Допитаний в ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він перебуває на посаді директора Фонду музейних інновацій з 2000 року по теперішній час. Крім того, на праві власності володіє двома суднами «Афіна 3»та «Ірен-Юг». На 01.06.2010 року, згідно попередньої домовленості з начальником Скадовського морського торгівельного порту ОСОБА_3, після оформлення відповідного договору №35/01-10 від 01.06.2010 року, ОСОБА_5 було поставлено судно «Ірен Юг»на лінію порт «Скадовськ»- острів «Джарилгач». 13 червня 2010 року на зазначену вище лінію поставлено друге судно «Афіна З».

Перед цим, ОСОБА_3 попросив його підготувати попередній бізнес-план в письмовому та електронному вигляді, щодо діяльності та прибутку вищевказаних суден. Згідно прохання ОСОБА_3 зазначений бізнес план був орієнтований на те, що пасажирів буде більше 500 (п'ятисот) громадян на добу. Виходячи з цього приблизний прибуток мав бути приблизно до 1500000  гривень. Після отримання вищевказаного бізнес плану ОСОБА_3 забажав у якості хабара 500 тисяч гривень за можливість перевезення пасажирів під час морських прогулянок та екскурсій на о. Джарилгач, як керівник Скадовського морського торгівельного порту.

В липні 2010 року, після неодноразових дзвінків ОСОБА_3 поставив вимогу розпочати йому виплату хабара, який був раніше ним оголошений та пов'язаний з дозволом на діяльність екскурсійного флоту.

22.07.2010 року він звернувся до органів СБУ в Херсонській області де ним було написано заяву про вчинення ОСОБА_3 злочину і надано в СБУ кошти в сумі 23 000 гривень, всі номера купюр вказаної суми було переписано, оформлено протокол вручення грошових коштів. Після чого, виконуючи вимогу ОСОБА_3 він прийшов до місця мешкання останнього в АДРЕСА_3 де ОСОБА_6 було передано ОСОБА_3 кошти в сумі 23 000 грн. в якості частини хабара.  

Після вказаної передачі грошових коштів у якості хабара ОСОБА_3 він розпочав часто телефонувати ОСОБА_5 на мобільний телефон з вимогою терміново почати віддавати йому частками іншу частину хабару.

02.08.2010 року він знову звернувся до органів СБУ в Херсонській області де ним було написано заяву про вчинення ОСОБА_3 злочину і надано в СБУ кошти в сумі 27 000, всі номера купюр вказаної суми було переписано, оформлено протокол помітки грошових коштів та їх вручення.  

Наступного дня о 07.00 год. ранку виконуючи вимогу ОСОБА_3 він та ОСОБА_6 прийшли за місцем мешкання ОСОБА_3 в АДРЕСА_3. ОСОБА_6 достала з сумки грошові кошти в сумі 27 000 гривень та поклала їх на стіл.  ОСОБА_3 відмовився від вказаних коштів, після чого був затриманий працівниками СБУ. Він сприймав погрози та вимагання  ОСОБА_3 як реальні і зрозумів, що якщо він не розпочне виплачувати хабар ОСОБА_3, то він  не зможе реалізувати своє законне право на зайняття підприємницькою діяльністю, тому і передав у якості хабара ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 50 000 гривень.

ОСОБА_3  неодноразово на протязі з червня по  серпень 2010 року погрожував йому, що у випадку якщо він не сплачуватиме йому грошові кошти в сумі 50 000 гривень за період літньої навігації то ОСОБА_3 в односторонньому порядку розірве договір № 55/01-10, а також створить йому проблеми з боку контролюючих органів порту –капітанія порту,  санітарно-карантинного відділу,   відділу   протипожежної   безпеки,   податкової служби м. Скадовська, Скадовської районної державної адміністрації та інших органів.

При цьому жодних повідомлень від ДП «Скадовський морський торгівельний порт»на адресу ПП ОСОБА_5 про розірвання договору в односторонньому порядку не надходило.

Просив стягнути з підсудного грошові кошти передані останньому в якості хабара в сумі 23000 гривень, 100 000 гривень моральних збитків, а також судові витрати пов’язані з приїздом до судових органів в сумі 10 000 гривень.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що в червні 2010 року ПП ОСОБА_5 уклав договір із ДП Скадовський морський торгівельний порт на транспортні послуги. Перед укладенням договору ОСОБА_5 їздив до м. Скадовська та розмовляв із ОСОБА_3 з приводу перевезень. 01.06.2010 року ОСОБА_5 поставив судно «Ірен-Юг»на лінію порт «Скадовськ»- острів «Джарилгач». 13.06.2010 року на вказаний маршрут було поставлено судно «Афіна 3». Для того, щоб ці судна працювали на вказаній лінії, ОСОБА_3 попросив 50 відсотків від прибутку. 22 липня  2010 року ОСОБА_3 було передано кошти в сумі 23000 гривень, що становило 50% прибутку за минулий період роботи. Після цього ОСОБА_3, зі слів ОСОБА_5, почав телефонувати та вимагати гроші. Прибуток від роботи двох суден станом на 01.08.2010 року становив 54 000 гривень, про що зі слів ОСОБА_5 останній повідомив ОСОБА_3 В свою чергу, як їй відомо ОСОБА_3 вимагав передачі йому 50% тобто 27 000 гривень. На початку серпня 2010 року ОСОБА_3 було передано ще 27000 гривень, що також становить 50% за минулий період роботи. В той день вона поклала  гроші на стіл, через хвилину зайшли співробітники міліції та затримали ОСОБА_3  

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що він 02.08.2010 року був запрошений співробітниками СБУ в якості понятого  де співробітники УСБУ видали громадянину ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 27000 гривень для вручення їх підсудному. З вказаних грошових коштів були зняті ксерокопії та вони були оброблені спеціальним засобом, про що був складений відповідний протокол, де він та інший понятий поставили свої підписи.

Після цього, він з працівниками СБУ прослідували до м. Скадовська. Вранці 03.08.2010 року він разом з іншим понятим та працівниками СБУ зайшли до приміщення по вул. Пролетарській де він побачив на столі посеред кімнати грошові кошти, як потім було перераховано загальною сумою 27 000 гривень, а в кінці кімнати на дивані знаходився підсудний.

Під час освітлювання купюр ультрафіолетовими проміннями вони мали жовто-зелені вкраплення, але на руках підсудного такі вкраплення були відсутні.  

По закінченню огляду місця пригоди, він та інший понятий ознайомилися з протоколом та поставили свої підписи.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_10 дав свідчення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_9

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснив, що він являється директором ТОВ «Фенікс»та його підприємство  орендує землю під пляж на острові «Джарилгач»з наданням різноманітних пляжних послуг.

ТОВ «Фенікс»на початку червня 2010 року уклало договір з ПП ОСОБА_5 на перевезення пасажирів в м. Скадовськ на острів «Джарилгач». Під час роботи суден ПП ОСОБА_5 «Ірен-Юг»та «Афіна-3» з боку пасажирів весь час надходили скарги на роботу екіпажів суден на грубість, неповагу та не якісне обслуговування. В липні 2010 року ТОВ «Фенікс»був укладений ще один договір з іншим підприємцем, який здійснював пасажироперевезення на судні «Діана-Трівія», на роботу якого скарг не надходило.

Допитана по справі в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснила, що вона  працює в ДП «Скадовський морський торгівельний порт»на посаді головного бухгалтера. До її обов'язків входить бухгалтерський, податковий облік господарської діяльності підприємства.  

02.06.2010 року їй як головному бухгалтеру підприємства надійшла копія договору № 55/01-10 від 01.06.2010 року укладеного між ДП «Скадовський МТП»та ПП ОСОБА_5 щодо надання частини західного зовнішнього берегового укріплення для здійснення діяльності по перевезенню пасажирів під час морських прогулянок та екскурсій. В подальшому відповідно до договору складаються відповідні рахунки, до яких відносяться корабельні, канальні, причальні збори та оплата за інші послуги (оплата за воду, за пломбування судна та ін.).

За період роботи до ПП ОСОБА_5 з боку порту претензії були відсутні, оскільки всі платежі внесені були своєчасно.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_13 суду пояснив, що  він 22.07.2010 року близько 10 години був запрошений
співробітниками Управління СБ України в Херсонській області в якості
понятого до кабінету №16 по вул. Горького в м. Херсоні, де співробітники УСБУ видали  ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 23 000 гривень. Перед врученням співробітники СБУ з купюр зняли ксерокопії. Під час вручення вказаних коштів був складений протокол, де він та інший понятий поставили свої підписи. Як, коли, кому були вручені ці кошти йому не відомо та він при цьому присутній не був.

Судом досліджений протокол допиту в якості свідка ОСОБА_14, який в ході досудового слідства дав свідчення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_13

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_15 суду пояснив, що він являється приватним підприємцем та основним видом його діяльності є надання послуг з перевезення пасажирів морським транспортом. Він має у своїй власності пасажирське судно «Діана-Трівіа».

На початку липня місяця 2010 року його судно працювало на перевезенні пасажирів в АР Крим при цьому в зв'язку з складними погодними умовами вони були вимушені сховати судно до найближчого порту, яким був ДП «Євпаторійський морський торговельний порт». Від начальника порту він дізнався, що в м. Скадовську є потреба в судні того ж класу що і у нього, при цьому останній зателефонував начальнику ДП «Скадовський морський торговельний порт»і той підтвердив, що йому потрібно таке судно для роботи на лінії м. Скадовськ острів Джарилгач. Таким чином, він приїхав до м. Скадовськ де познайомився з начальником ДП «Скадовський морський торговельний порт»ОСОБА_3 Вподальшому він та ОСОБА_3  16.07.2010 року підписали договір 91/09-10. Після підписання вказаного договору судно розпочало роботу, при цьому ним вчасно та в повному обсязі здійснювались оплати всіх платежів передбачених чинним законодавством, за період роботи судна на лінії по 07.09.2010 року. Ні ДП «Скадовський морський торговельний порт», ні особисто ОСОБА_3 чи іншим працівникам порту він не сплачував грошових коштів не передбачених законом та від нього таких коштів ніхто не вимагав.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_16 суду пояснив, що його зять ОСОБА_15 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом його діяльності є надання послуг з перевезення пасажирів морським транспортом, він у своїй власності має пасажирське судно «Діана -Трівіа».

16.07.2010 року його зять підписав договір з ДП «Скадовський морський торговельний порт»в особі начальника порту ОСОБА_3  на користування частиною берегового укріплення порту.  За проханням ОСОБА_15 він за відсутності останнього наглядав за технічним станом та екіпажем судна «Діана-Трівіа».

ОСОБА_15 вчасно та в повному обсязі здійснювались оплати всіх платежів передбачених чинним законодавством, за період роботи судна на лінії, а саме з 16.07.2010 року по 07.09.2010 року, при цьому ні ОСОБА_15 ні він особисто ДП «Скадовський морський торговельний порт», ні особисто ОСОБА_3 чи іншим працівникам порту не сплачували грошових коштів не передбачених законом.

ОСОБА_3 він бачив де кілька разів та останній раз ОСОБА_3 02.08.2010 року в ході розмови його запитував можливість своїм судном задовольнити потреби по перевезенню пасажирів на острів Джарилгач, на що отримав позитивну відповідь.  При цьому зазначає, що відносини між ним та  ОСОБА_3 були суто ділові.

Дії підсудного ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковані за ст.15 ч.2 ст. 368 ч.З КК України - одержання службовою особою в будь якому вигляді хабара за виконання чи не виконання в інтересах того, хто дає хабар, будь якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням та одержанням хабара в особливо великому розмірі, недоведене до кінця з причин , що не залежали від її волі.

Допитавши по справі підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши інші матеріали кримінальної справи та речові докази, суд не погоджується з таким обвинуваченням, оскільки воно не знайшло свого підтвердження доказами як під час судового слідства так і доказами, дослідженими в судовому засіданні, а дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст. 15 ч.2, ст.190 ч.2 КК України, як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.

Так висновок обвинувачення, що ОСОБА_3, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями тобто будучи службовою особою, в період часу з червня по серпень 2010 року вимагав хабар в сумі 500 000 гривень, і 22.07.2010 року та 03.08.2010 року одержав його частину у сумі 50 000 гривень не витікає з матеріалів кримінальної справи та не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні виходячи з наступного.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 на досудовому слідстві стверджував, що ОСОБА_3 вимагав у нього хабара за дозвіл на виконання перевезення пасажирів під час морських прогулянок та екскурсій на острів Джарилгач, за безперешкодне його право на зайняття підприємницькою діяльністю, за можливість працювати в акваторії ДП «Скадовський морський  торгівельний   порт», при цьому висловлював погрози в односторонньому порядку розірвати договір з ПП ОСОБА_5 відповідно п.5.2 договору №55/01-10  від  01.06.2010 року,  а також створити потерпілому ОСОБА_5  безпідставні перевірки  з  боку контролюючих органів порту та міста Скадовська, а саме капітанія порту, порт нагляд, санітарно-карантинний   відділ,   відділ   протипожежної   безпеки,   податкової служби м. Скадовська, Скадовської районної державної адміністрації (т.1 а.с.134-140; 194-195; т.3 а.с.159-161). Вказані пояснення потерпілий ОСОБА_5 підтвердив і в судовому засіданні.

Вказані пояснення також підтвердила як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, що їй зі слів ОСОБА_5 відомо, що ОСОБА_3 вимагає у останнього хабара за його дозвіл на виконання перевезення пасажирів під час морських прогулянок та екскурсій на острів Джарилгач та за безперешкодне право ПП ОСОБА_5 на зайняття підприємницькою діяльністю (т.1 а.с.160-163).

Ці обставини підтверджуються заявами ОСОБА_5 до управління СБУ від 22.07.2010 року та 02.08.2010 року про те, що ОСОБА_3 вимагає у останнього хабара за можливість перевезення пасажирів з порту Скадовськ на острів Джарилгач ( т.1 а.с. 16, 18)

Як вбачається з матеріалів справи 01.06.2010 року укладений договір № 55/01-10 між ДП «Скадовський морський торгівельний порт» в особі в.о. начальника ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_5 в особі ОСОБА_5 про надання частини західного зовнішнього берегового укріплення ДП «Скадовський морський торгівельний порт»пасажирських теплоходів ОСОБА_5 з 01.06.2010 року по 10.09.2010 року з метою здійснення останнім діяльності по перевезенню морських прогулянок та екскурсій (т.1 а.с.73-75).

Згідно Контракту № 17-ІІІ від 30.06.2010 року укладеним зі ОСОБА_3 при прийнятті останнього на посаду начальника ДП Скадовський морський торгівельний порт, він здійснює поточне (оперативне) керівництво Підприємством, організовує його виробничу –господарську, соціально побутову діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства передбачених законодавством, Статутом Підприємства та Контрактом (т.1 а.с. 118-128)

За змістом ст. 78 Кодексу морського та торгівельного мореплавства України, начальник морського порту за своїми функціональними обовязками видає обов'язкові постанови, що регулюють питання безпеки руху, охорони вантажів, майна порту і громадського порядку, проведення санітарних і протипожежних заходів у порту, охорони навколишнього природного середовища, порядку заходу суден у морські порти і виходу з них, видає звід звичаїв порту, а також розпорядження про затримку суден і вантажів,  забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден.

За ст. 86 -89 цього ж Кодексу державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного порту, який підпорядкований центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту і очолює Інспекцію державного портового нагляду. Капітан морського торговельного порту діє відповідно до Положення про капітана морського торговельного порту, що затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. Розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в порту, що входять до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають на території та акваторії порту. Розпорядження капітана морського торговельного порту може бути скасоване тільки центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Крім цього в своїх поясненнях потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що також підтвердив в своїх показах підсудний ОСОБА_3, ДП «Скадовський морський торгівельний порт» на адресу ПП ОСОБА_5 письмових повідомлень щодо розірвання Договору від 01.06.2010 року № 55/01-10 в порядку п. 5.2 не направляв, а останній його не отримував.

Також суд вважає встановленим, що 16.07.2010 року між ПП Котовський та ДП «Скадовський морський торгівельний порт»укладено договір № 91/09-10 про надання частини західного зовнішнього берегового укріплення ДП «Скадовський морський торгівельний порт»для пасажирських теплоходів ОСОБА_15 з 17.06.2010 року по 15.09.2010 року з метою здійснення останнім діяльності по перевезенню морських прогулянок та екскурсій. Вказані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 та підсудного ОСОБА_3 як в ході досудового слідства так і в ході судового розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до переконання, що обвинувачення, згідно якого ОСОБА_3, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями тобто будучи службовою особою, в період часу з червня по серпень 2010 року вимагав хабар в сумі 500 000 гривень, і 22.07.2010 року та 03.08.2010 року одержав його частину у сумі 50 000 гривень, не знайшло свого підтвердження в суді та є безпідставним, а дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст. 15 ч.2, ст.190 ч.2 КК України, як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.

При  кваліфікації  одержання  хабара за ознаками великого або особливо великого розміру судам належить керуватися  приміткою до ст.  368 КК України виходячи з неоподатковуваного  мінімуму доходів  громадян,  установленого законодавством України на момент вчинення цього злочину.

    За змістом закону, коли ж умисел службової особи при одержанні декількох хабарів був  спрямований  на  збагачення  у  великих  чи  особливо великих розмірах (наприклад,  у випадках систематичного одержання  хабарів на підставі так званих такс або у формі поборів,  данини тощо), її дії треба розцінювати  як  один  злочин  і  залежно  від  фактично одержаного кваліфікувати  за  відповідною  частиною  статті 368 КК України.

Згідно диспозиції ст. 368 КК України відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, якщо службова особа одержала його за виконання чи не виконання будь - якої дії з використанням свого службового становища. Із досліджених доказів по справі вбачається, що при зазначених обставинах ОСОБА_3 завдяки своєму службовому становищу не міг вжити необхідних заходів для вчинення дій іншими службовими особами, тобто в даному випадку в діях ОСОБА_3 відсутня об’єктивна сторона злочину, що в свою чергу виключає склад злочину, передбачений ст. 368 КК України - одержання хабара.

     Відповідно  до  статті 190 КК шахрайство - це заволодіння чужим майном  або  придбання  права  на  майно  шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман  при шахрайстві застосовуються винною  особою  з  метою  викликати  у  потерпілого впевненість  у  вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього.  Обов'язковою  ознакою  шахрайства  є  добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Дослідивши по справі пояснення потерпілого, свідків, інші письмові та речові докази судом не встановлено об’єктивних обставин та підтверджень того, що ОСОБА_3 вимагав у потерпілого ОСОБА_5 хабара в будь якому розмірі та у визначені терміни.

Судом досліджені відеозаписи зустрічей потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6 та підсудного ОСОБА_3, які містяться на компактдисках  СD- RW LG №71/13/23-54 який на внутрішньому радіусі до середини має маркування НLD 625МIO71440 51А02, протокол за результатами здійснення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №1075 (т.3 а.с. 108-114) та на компактдиску DVD-R «Махіmus» №7/81 який на внутрішньому радіусі до середини має маркування UFH912054627FO9 та протокол за результатами здійснення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №1075 (т.3 а.с. 98-107), однак вимог щодо передачі будь яких коштів ОСОБА_3 не висловлювались.

Таким чином, передача грошових коштів підсудному ОСОБА_3 являла собою добровільне волевиявлення потерпілого ОСОБА_5 та бухгалтера ПП ОСОБА_5 ОСОБА_6, яка безпосередньо здійснила передачу таких коштів та являлась наслідком переконання потерпілого в тому, що підсудний ОСОБА_3 може сприяти його безперешкодній діяльності щодо здійснення пасажирських перевезень, оскільки такі дії підсудного не врегульовані  та виходять за межі Контракту № 17-ІІІ від 30.06.2010 року та укладеного договору № 55/01-10 від 01.06.2010 року, а також не передбачені іншими нормативним актами, що регламентують здійснення своїх функціональних обов’язків як начальником ДП «Скадовський морський торгівельний порт».

Крім цього, висновок обвинувачення, щодо одержання  ОСОБА_3,  в період часу з червня по серпень 2010 року, а саме 22.07.2010 року та 03.08.2010 року частини хабара у сумі 50 000 гривень також не витікає з матеріалів кримінальної справи в повному обсязі та лише частково знаходить своє підтвердження в судовому засіданні виходячи з наступного.

Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що факт отримання підсудним ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 23000 гривень ґрунтуються на матеріалах оперативно –розшукової справи № 1075 та на протоколі за результатами здійснення оперативно технічного заходу від 16.09.2010 року, а саме фрагменту –факту зустрічі заявника ОСОБА_5 з об’єктом ОСОБА_3 в приміщенні останнього, фрагменту –факту бесіди заявника ОСОБА_5 з об’єктом ОСОБА_3 в приміщенні останнього, фрагменту –факту передачі грошових коштів заявником ОСОБА_5 об’єкту ОСОБА_3 (т.3 а.с. 98)

Як вбачається з вищевказаного протоколу, оперативно технічні заходи «120», «НВ»здійсненні на підставі постанови від 22.07.2010 року № 14/5-2125 начальника СБ України в Херсонській області.

За змістом ч.2 ст. 8 Закону України «Про оперативно –розшукову діяльність»негласне  зняття інформації з  каналів  зв'язку,  контроль  за   телефонними   розмовами,  застосування  інших   технічних   засобів   одержання   інформації проводяться  за  рішенням  суду,  прийнятим  за поданням керівника відповідного оперативного  підрозділу  або  його  заступника.

Зі змісту протоколу за результатами здійснення оперативно технічного заходу від 07.10.2010 року така постанова винесена заступником голови апеляційного суду Херсонської області 28.07.2010 року.

Судом досліджений протокол огляду та вручення грошей ОСОБА_5 в сумі 23000 гривень від 22.07.2010 року (т.1 а.с.18-68) та досліджені в ході судового розгляду справи пояснення свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13, які підтвердили факт отримання ОСОБА_5 грошових коштів.

Однак, в переглянутих відеозаписах фрагментів зустрічі та розмови потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6 з підсудним ОСОБА_3 в приміщенні за адресою АДРЕСА_3, які здійснені за поясненнями потерпілого ОСОБА_5 самостійно власною прихованою камерою не відображено дій підсудного щодо отримання грошових коштів в сумі 23000 гривень.

За вказаних вище обставин, суд також не приймає до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 в частині викладення останньою на стіл 22.07.2010 року отриманих ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 23000 гривень та вподальшому покладених до власної папки ОСОБА_3, оскільки фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях та повинні трактуватися судом лише на користь підсудного.

До того ж покази ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протирічать в даному випадку як один одному так і відеозапису, оскільки ОСОБА_5 пояснив, що гроші в сумі 23000 ОСОБА_3 поклав в портфель, а ОСОБА_6 показала, що поклав ці гроші в сумку, тоді як на відеозапису видно що ОСОБА_3 не клав нічого, а лише шукав і доставав щось із папки, доречі яку органи досудового слідства не виявили, не оглянули і не долучили до справи в якості доказів.

Органами досудового слідства по епізоду вимагання 500000 гривень і отримання 23000 гривень вказано, як і стверджував сам потерпілий, що ОСОБА_3 систематично погрожував ОСОБА_5 по телефону в липні 2010 року. Однак із матеріалів судово-компютерної експертизи №1486 від 09.09.2010 року з червня і до 30.07.2010 року не зафіксовано жодного вихідного дзвінка від обох телефонів підсудного на телефон ОСОБА_5 Більше того, сам потерпілий потім змінював свої покази, пояснивши що погрози підсудний говорив йому віч-на-віч.

Потерпілим не надано, а органами досудового слідства не вилучено і не долучено в якості доказу бізнес-план, де було б зафіксовано, що прибуток від перевезень суднами ОСОБА_5 становить  1000000 чи 150000 гривень. Сам ОСОБА_5 постійно міняв на досудовому слідстві свої покази і стверджував, що прибуток мав складати то 1000000 гривень то 1500000 гривень (при 500 чоловік на протязі с 01.06. по 10.09.2010 року він мав складати 2250000 гривень). Однак органами досудового слідства долучений листок де прибуток склав за період с 01.06 по 03.08.2010 року лише 54 000 гривень.

Самі ж гроші в сумі 23000 гривень, які ОСОБА_3 начебто отримав від ОСОБА_5 22.07.2010 року органами досудового слідства не знайдені і до матеріалів кримінальної справи не долучені як речовий доказ. Покази ж  понятих ОСОБА_14, ОСОБА_13  залучених у якості понятих лише свідчать про факт вручення грошей в сумі 23 000 ОСОБА_5 та їх ксерокопіювання.

Покази свідків ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_20 суд до уваги не бере, оскільки вони ніякого відношення до підтвердження обвинувачення по факту вимагання в якості хабара 500 000 гривень і отримання 22.07.2010 року його частки в сумі 23 000 гривень і як вказано органами досудового слідства в обґрунтування висновку показання даних свідків лише характеризують ОСОБА_3

З матеріалів аудіо запису видно лише, що ОСОБА_6 виклала за місцем проживання ОСОБА_3 лише якийсь пакунок в целофановому пакеті, а чи були то гроші чи щось інше не видно.

ОСОБА_6 в суді пояснила, що вона сама не чула як ОСОБА_3 вимагав у сумі 500 000 гривень у ОСОБА_5, а лише знає про це зі слів ОСОБА_5

Таким чином, суд вважає, що зібрані органами досудового слідства докази, що підтверджують факт вимагання хабара в сумі 500000 гривень та отримання  його частини підсудним ОСОБА_3 в сумі 23000 гривень не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не можуть буди судом покладені в основу вироку.

Однак, судом встановлено та знаходить своє об’єктивне підтвердження як в матеріалах кримінальної справи так і в судовому засіданні фактичні обставини щодо здійснення підсудним ОСОБА_3 замаху на заволодіння чужим майном грошовими коштами в сумі 27 000 гривень шляхом обману.

ОСОБА_3, працюючи на посаді начальника ДП «Скадовський морський торгівельний порт», діючи умисно, з корисливих мотивів, 03 серпня 2010 року вчинив закінчений замах на заволодіння майном ОСОБА_5, а саме грошима в сумі 27 000 гривень, завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.

Так, ОСОБА_3, відповідно до наказу першого заступника Міністра транспорту та зв'язку України №16-о від 19.01.2010 року, в період часу з 19.01.2010 року по 29.06.2010 року включно, займав посаду виконуючого обов'язки начальника державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт».

Відповідно до наказу Міністра транспорту та зв'язку України №257-о від 30.06.2010 року ОСОБА_3 був призначеним на посаду начальника ДП «Скадовський МТП», якому як керівнику підприємства, відповідно до Статуту ДП «Скадовський МТП»і контракту №17-III від 30.06.2010 року, надані права та покладено обов'язки: діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та в організаціях; укладати господарські та інші угоди; користуватися правом розпорядження коштами підприємства; видавати доручення; відкривати рахунки в банках; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства; накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства;     вирішувати     інші     питання, віднесені законодавством, Уповноваженим органом управління, Статутом підприємства і контрактом до компетенції керівника.

Таким чином, ОСОБА_3 був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

01.06.2010 року між ДП «Скадовський МТП»в особі виконуючого обов'язки начальника підприємства ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_5 укладено договір №55/01-10, відповідно до якого ДП «Скадовський МТП»надає частину західного зовнішнього берегового укріплення порту для пасажирських теплоходів ОСОБА_5 з 01.06.2010 року по 10.09.2010 року з метою здійснення останнім діяльності по перевезенню пасажирів під час морських прогулянок та екскурсій.

Відповідно до угоди ПП ОСОБА_5, було поставлено судно «Ірен Юг»на лінію порт «Скадовськ»- острів «Джарилгач», а 13 червня 2010 року на зазначену вище лінію поставлено друге судно «Афіна 3».

Усвідомлюючи зацікавленість ОСОБА_5 здійснювати безперешкодну господарську діяльність по перевезенню пасажирів (під час морських прогулянок та екскурсій) ОСОБА_3 вирішив ввести ОСОБА_5 в оману, з метою заволодіння його грошовими коштами, що становить половину доходу від підприємницької діяльності ПП ОСОБА_5 за період часу з 01.06.2010 року по 01.08.2010 року, повідомивши останнього, що має намір розірвати укладений 01.06.2010 року договір № 55/01-10 в односторонньому порядку, а також створити потерпілому ОСОБА_5  безпідставні перевірки  з  боку контролюючих органів порту та міста Скадовська, оскільки на якість обслуговування суднами ОСОБА_5 надходять численні скарги.

З цією метою, ОСОБА_3 під час зустрічі з ОСОБА_5 за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_4, продовжуючи свій злочинний умисел на обман, повідомляв останнього про надходження скарг на здійснення підприємницької діяльності та необхідність підготовки документів про доходи суден «Ірен-Юг»та «Афіна-3».

Разом з цим, ОСОБА_3 повідомляв  ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості, оскільки розірвання договору від 01.06.2010 року № 55/01-10 передує направлення повідомлення ПП ОСОБА_5 за 10 днів про наміри його розірвання, якого ОСОБА_3 не готував та не направляв, а інші дії не входять до його компетенції, про що він як начальник ДП «Скадовський морський торгівельний порт»достовірно знав.

Отже, ОСОБА_3 мав на меті заволодіти шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_5 і не мав на меті виконувати будь –яких дій.

Будучи введеним таким чином ОСОБА_3 в оману, ОСОБА_5 погодився із такою незаконною вимогою, однак з метою запобігання настання шкідливих наслідків для своїх прав і законних інтересів, не маючи можливості в інший спосіб, як він вважав, реалізувати своє право на ведення ним підприємницької діяльності щодо надання послуг по перевезенню пасажирів під час морських прогулянок і екскурсій на острів Джарилгач та з метою викриття вчинення злочину ОСОБА_3, 02 серпня 2010 року звернувся в Управління СБ України у Херсонській області із заявою про вимагання у нього хабара в розмірі 27 000 гривень.

Для проведення оперативно –розшукових заходів з метою документування злочинних дій ОСОБА_3, у встановленому законом порядку ОСОБА_5 співробітниками Управління СБ України в Херсонській області було вручено 27 000гривень для подальшої передачі ОСОБА_3

Виконуючи протиправні вимоги, 03 серпня 2010 року о 7 годині, ОСОБА_5 разом з бухгалтером ПП ОСОБА_5 ОСОБА_6 прибули за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3, де ОСОБА_6 під час зустрічі зі ОСОБА_3 виклала на кухонний стіл грошові кошти в сумі 27 000 гривень, вручені ОСОБА_5 співробітниками Управління СБ України у Херсонській області, однак через кілька хвилин ОСОБА_3 був затриманий працівниками правоохоронних органів, а грошові кошти вилучені.

Таким чином, ОСОБА_3 виконав усі дії, спрямовані на умисне заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 27 000 гривень, однак злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки після отримання грошей, вони були вилучені співробітниками правоохоронних органів.     

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений  ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, тобто закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдав значної шкоди потерпілому.

Вина підсудного в скоєнні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 190 ч.2 КК України крім пояснень потерпілого ОСОБА_5, допитаних по справі свідків ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, підтверджується наступними доказами, дослідженими та оціненими судом.

Згідно протоколу огляду та вручення грошей від 02.08.2010 року ОСОБА_5 вручено грошові кошти в сумі 27 000 гривень для участі у проведені
оперативно-розшукових заходів, відповідно з яких  було переписано серії, знято ксерокопії, помічено спеціальним аерозольним засобом «Промінь-1», фломастером для невидимого маркування (т. 2 а.с.80-101).

Згідно протоколу огляду місяця пригоди від 03.08.2010 року  на кухонному столі в приміщенні за адресою м. Скадовськ, вул.. Пролетарська, 17  було виявлено та вилучено 27 тис. грн., які було розкладено на кухонному
столі і в ході огляду встановлено, що це саме ті банкноти які було вручено
ОСОБА_5 02.08.2010 року для участі у проведені оперативно-розшукових
заходах (т. 1 а.с.106-114)

Відповідно висновку судово-технічної експертизи документів №1485 від 03.09.2010 року всі направлені на експертизу банкноти відповідають банкнотам Національного Банку України що знаходяться в офіційному обігу (т.2 а.с. 39-49).

Відповідно висновку судово-хімічної експертизи №957-х від 01.09.2010 року надані на експертизу банкноти Національного Банку України номіналом 100 та 200 гривень,  вилучених в ході огляду місця пригоди від 03.08.2010 року на кухонному столі за місцем проживання ОСОБА_3, є спеціальна хімічна речовина (люмінофор), яка не має поширення у побуті, крім того, вказана спеціальна хімічна речовина має спільну родову приналежність за хімічним складом з наданою як зразок хімічною речовиною.

Однак, на змивах руках ОСОБА_3 відсутня спеціальна хімічна речовина (люмінофор) (т.1 а.с. 226-254).

Таким чином, давши оцінку всім обставинам та доказам по справі, суд вважає, що дії підсудного необхідно зі ст.15 ч.2 ст. 368 ч.3 КК України перекваліфікувати на ст. 15 ч.2, ст. 190 ч.2 КК України та він повинен нести відповідальність за замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь суспільно небезпечного діяння, особу підсудного.

          Як особа підсудний за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває.

          Обставин згідно ст. 66 КК України, що пом’якшують покарання підсудного, а також обставин, згідно ст. 67 КК України, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

За таких обставин, та з урахуванням того, що ОСОБА_3 страждає рядом хронічних захворювань, більше 7 місяців знаходиться під вартою, злочин скоєний підсудним –є злочином середньої тяжкості не доведеним до кінця, суд дійшов висновку що для виправлення та запобігання нових злочинів, підсудному необхідно обрати покарання в межах інкримінованої статті у вигляді штрафу

По справі заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_5 (т.1 а.с.141-142) про стягнення з підсудного ОСОБА_3 суми матеріальних збитків в розмірі 23000 гривень, а також моральних збитків в сумі 100000 гривень.

Крім цього в ході судового розгляду справи потерпілим ОСОБА_5 заявлено клопотання щодо стягнення з підсудного ОСОБА_3 грошової суми в рахунок компенсації судових витрат.

Зважаючи на те, що в матеріалах кримінальної справи, а також в ході судового розгляду справи потерпілим ОСОБА_5 розміри завданих матеріальних та моральних збитків не вмотивовані жодним доказом, в ході своїх пояснень не обґрунтовувались жодним доказом, подані позовні заяви подані з порушенням вимог, що встановлені чинним законодавством для пред’явлення даної категорії позовів, а тому суд вважає за необхідне залишити їх без розгляду, роз’яснивши потерпілому ОСОБА_5 його право на звернення з заявленими позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.

По справі є речові докази: ноутбук «НР СОМРАG nx 6110s/n CN54121JB, p/n PY499EA#ABB, мобільний телефон Nokia 6303C, sim –карта мтс та флеш карта з надписом 1GB, а також грошові кошти в сумі 27 996 гривень, які після набрання вироком чинності підлягають поверненню ОСОБА_3

Крім цього, по справі є речові докази компактдиски  СD- RW LG №71/13/23-54 який на внутрішньому радіусі до середини має маркування НLD 625МIO71440 51А02,  та компактдиск DVD-R «Махіmus»№7/81 який на внутрішньому радіусі до середини має маркування UFH912054627FO9, аудіо мікрокасета «ОЛІМПУС»МС-60, прибутковий касовий ордер №325 від 02.07.2010 року; прибутковий касовий ордер №326 від 02.07.2010 року; прибутковий касовий ордер №406 від 16.07.2010 року; прибутковий касовий ордер №476 від 05.08.2010 року; рахунок №165 від 01.07.2010 року; Дисбурсментський рахунок содпорту №97 від 12.06.2010 року;  Дисбурсментський рахунок содпорту №98 від 01.06.2010 року; Дисбурсментський рахунок содпорту №121 від 01.07.2010 року; Дисбурсментський рахунок содпорту №122 від 01.07.2010 року; Договір №55/01-10 від 01.06.2010 року, на 2-х аркушах; Наказ № 79 від 18.03.2010 року; Наказ № 43 від 17.02.2010 року; Наказ № 58 від 26.02.2010 року;  Наказ № 45 від 17.02.2010 року; Наказ №209 від 23.09.2010 року; аудіо міні відеокасета на яку здійснювався відеозапис огляду місця події,
який провадився в АДРЕСА_3, від 03.08.2010
року, які після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінальної справи.

Також по справі є судові витрати:

-          за проведення судово-хімічної експертизи №957-х від 01.09.2010 року в сумі 446,64 гривень;

-          за проведення судової компютерно-технічної експертизи №1486 від 09.09.2010 року в сумі 1240,80 гривень;

-          за проведення судово-технічної експертизи документів №1485 від 03.09.2010 року в сумі 1031,04 гривень;

-          за проведення судової компютерно-технічної експертизи№1487 від 08.09.2010 року в сумі 451,20 гривень;

-          за проведення судової компютерно-технічної експертизи №1567 від 07.09.2010 року в сумі 1579, 20 гривень, які підлягають стягненню з засудженого ОСОБА_3 на користь держави.

На підставі викладеного. керуючись ст. 28, 323, 324 КПК України, суд

                                                  ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 190 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого з під варти в залі суду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 залишити без розгляду, роз’яснивши йому право на звернення в порядку цивільного судочинства.

Речові докази, що зберігаються в матеріалах кримінальної справи компактдиски  СD- RW LG №71/13/23-54 який на внутрішньому радіусі до середини має маркування НLD 625МIO71440 51А02,  та компактдиск DVD-R «Махіmus»№7/81 який на внутрішньому радіусі до середини має маркування UFH912054627FO9, аудіо мікрокасета «ОЛІМПУС»МС-60, прибутковий касовий ордер №325 від 02.07.2010 року; прибутковий касовий ордер №326 від 02.07.2010 року; прибутковий касовий ордер №406 від 16.07.2010 року; прибутковий касовий ордер №476 від 05.08.2010 року; рахунок №165 від 01.07.2010 року; Дисбурсментський рахунок содпорту №97 від 12.06.2010 року; Дисбурсментський рахунок содпорту №98 від 01.06.2010 року; Дисбурсментський рахунок содпорту №121 від 01.07.2010 року; Дисбурсментський рахунок содпорту №122 від 01.07.2010 року; Договір №55/01-10 від 01.06.2010 року, на 2-х аркушах; Наказ № 79 від 18.03.2010 року; Наказ № 43 від 17.02.2010 року; Наказ № 58 від 26.02.2010 року;  Наказ № 45 від 17.02.2010 року; Наказ №209 від 23.09.2010 року; аудіо міні відеокасета на яку здійснювався відеозапис огляду місця події,
який провадився в АДРЕСА_3, від 03.08.2010
року залишити в матеріалах справи.

Речові докази: ноутбук «НР СОМРАG nx 6110s/n CN54121JB, p/n PY499EA#ABB, мобільний телефон Nokia 6303C, sim –карта мтс та флеш карта з надписом 1GB повернути засудженому ОСОБА_3

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 витрати на користь держави:

-  за проведення судово-хімічної експертизи №957-х від 01.09.2010 року в сумі 446,64 гривень;

-          за проведення судової компютерно-технічної експертизи №1486 від 09.09.2010 року в сумі 1240,80 гривень;

-          за проведення судово-технічної експертизи документів №1485 від 03.09.2010 року в сумі 1031,04 гривень;

-          за проведення судової компютерно-технічної експертизи№1487 від 08.09.2010 року в сумі 451,20 гривень;

-          за проведення судової компютерно-технічної експертизи №1567 від 07.09.2010 року в сумі 1579, 20 гривень.

Арешт накладений постановами старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області від 16.08.2010 року та 12.10.2010 року на автомобіль «MITSUBISHI»NATIVA, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, квартиру АДРЕСА_1, а також грошові кошти в сумі 27996 гривень - зняти, повернувши вказане майно та грошові кошти підсудному після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області протягом 15 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції до Скадовського районного суду Херсонської області.

Суддя                                                                      Клімченко М.І.