Справа № 2-651/11

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"02" березня 2011 р. Дзержинський районний суд в складі:

головуючого Грищенко Н.  М.

при секретарі Желдак О. В.,  за участі представника позивача                      Павленко С.В.

відповідачки                                                       ОСОБА_2                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу,  -

                                            В  с т а н о в и в:

ПАТ «АІСЕ Україна» 21 грудня 2010 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 28 липня 2005 року між  ПАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_3 було укладено Угоду № 101269  та підписано Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід'ємними частинами Угоди.

При виконанні умов Угод, укладених з Учасниками в рамках системи «Автоплан», позивач надає учасникам послуги, які спрямовані на придбання ними автомобіля на основі системи «Автоплан». Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах жеребкувань і аукціонів, а також інших послуг, передбачених Угодою, які забезпечують придбання автомобіля кожним Учасником системи «Авто план».

Позивач належним чином виконував умови Угоди, і у квітні 2008 року ОСОБА_3 - отримав автомобіль ЗАЗ 110307, кузов № НОМЕР_1, 2008 року випуску і зареєстрував його на своє ім'я у Криворізькому ВРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській обл.

ОСОБА_3 в свою чергу, зобов'язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 84 щомісячних повних внесків. Протягом серпня 2005 - вересня 2009 року сплачував щомісячні внески. Починаючи з жовтня 2009 року   припинив сплачувати щомісячні повні внески. Неодноразові листи та телефонні звернення до відповідача та поручителів результату не дали.

В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 22 березня 2008 року між ЗАТ "АІСЕ Україна", як кредитором, та гр. ОСОБА_2 і гр. ОСОБА_4, як співпоручителями, було укладено договір поруки, за яким кожен з них окремо зобов'язався відповідати перед кредитором у разі невиконання зобов'язань ОСОБА_3 за Угодою № 101269.

Листом від 30.04.10 р. ОСОБА_3 була надіслана платіжна вимога про сплату всієї суми заборгованості у розмірі 5 555,58 гривень не пізніше 10.05.2010р.

Станом на грудень 2010 року ОСОБА_3 зобов'язання за Угодою № 101269 перед позивачем в повному обсязі не виконав.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів боргу в розмірі 5555, 58 грн., а також витрати по справі.

Позовні вимоги в судовому засіданні представник позивач підтримав в повному обсязі, підтвердив фактичні обставини справи, та просив суд задовольнити позов. Просив суд стягнути на користь ПАТ «АІСЕ Україна» з відповідачів в солідарному порядку борг в сумі 5555, 58 грн. та судові витрати по справі. При цьому посилається, що відповідачами не виконані умови передбачені угодою від 28.07.2005 року та договором поруки від 22.03.2008 року.

Відповідач ОСОБА_3, який про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується письмовими  матеріалами справи до судового засідання не з»явився. Однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнавав.

Відповідачка ОСОБА_4, яка про розгляд справи повідомлена належним чином, що підтверджується письмовими  матеріалами справи до судового засідання не з»явилася. Однак надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає.

Відповідачка ОСОБА_2, яка була присутня в судовому засіданні позовні вимоги не визнавала посилаючись те, що за автомобіль ЗАЗ 110307, який був отриманий відповідно угоди від 28.07.2005 року розрахувано в повному обсязі. З донарахуванням ПАТ «АІСЕ Україна»  в сумі 5555,58 грн. вона не згодна так, як вважає ця сума не відповідає угоді. Крім того посилання позивача на лист директора Запорізького відділення філії «Автобаз-сервіс» від 23.07.2008 року, повідомлення    про припинення виробництва автомобіля «Славута» спростовує тим, що припинено випуск автомобіля «Славута 1,2», однак випуск  «Славута 3» припинено не було. Тому вважає, що позивач повинен був її модель замінити не на ВАЗ 21070, а на «Славута 3». З урахуванням вище викладеного просила суд  відмовити ПАТ «АІСЕ Україна» в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, проаналізувавши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 28 липня 2005 року між ПАТ «АІСЕ Україна»  та   ОСОБА_3  було укладено Угоду № 101269 (далі по тексту - Угоду) та підписано Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід'ємними частинами Угоди (а.с. 7,8-9).

Позивач належним чином виконував умови Угоди, і у квітні 2008 року ОСОБА_3 - отримав автомобіль ЗАЗ 110307, кузов № НОМЕР_1, 2008 року випуску і зареєстрував його на своє ім'я у Криворізькому ВРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській обл., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

Відповідно до умов Угоди, ОСОБА_3 зобов'язався оплатити 100 відсотків вартості автомобіля та вартість наданих йому за Угодою послуг шляхом оплати 84   щомісячних повних внесків.

ОСОБА_3 за період з серпня 2005 року по вересень 2009 року було сплачено 77 щомісячних внесків, в оплату вартості автомобіля було сплачено 90,2262 %. Починаючи з жовтня 2009 року ОСОБА_3 припинив сплату щомісячних внесків.

Як вбачається з копії листа директора Запорізького відділення філії «Автобаз-сервіс» від 23.07.2008 року з липня 2008 року припинено виробництво автомобіля «Славута»,  суд звернув увагу на те, що в листі не вказано яку саме модель «1», «2» чи «3» припинив випускати виробник (а.с.15).

Відповідно інформаційної довідки  адміністрації «АІСЕ Україна» модель авто «Славута1,2» замінено на модель ВАЗ 21070.(а.с.75).

У відповідності до п.10.1. ст.10 Додатку №2 до Угоди «Якщо протягом терміну дії Угоди Виробник та/або Імпортер здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти модель Автомобіля, зазначену у Додатку №1, Фірма зобов 'язується замінити її новою моделлю або іншим автомобілем".

Керуючись цим положенням, у серпні 2008р позивач здійснив заміну автомобіля «Славута» на автомобіль «ВАЗ 2107». Згідно ж з п.10.2 ст.10. Додатку №2 до Угоди «Якщо різниця між ціною нової моделі та ціною автомобіля зазначеного у Додатку №1, перевищує 10% часники системи, то в цьому разі розмір несплачених повних внесків які вже отримали попередню модель, сплачуватимуть щомісячні внески, розраховані згідно з ціною автомобіля, яка діяла на останньому Асигнаційному акті, коли така попередня модель присуджувалася, та буде відповідне змінюватися в процентному відношенні відповідно до ціни нової моделі».

 Відповідно реєстру № 400ДК/240608та 4/2008  роздрібної ціни на автомобілі  ціна автомобіля «Славута» у липні 2008 року становила 30 050,00 грн., а автомобіля ВАЗ-2107 - 34 350,00 грн. (а.с.16,17). Тому процентне співвідношення між цінами автомобілів «Славута» та ВАЗ-2107 станом на липень 2008 року складало 87,4818% (30050 грн./34350грн.х100).

Відповідно до п. 4.5 Додатку № 2 до Угоди "У разі порушення терміну стати, зазначеного у статті 4 п.4.3., Учасник сплачує прострочений повний внесок у розмірі повного внеску, що діє на момент сплати".

Розмір заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «АІСЕ Україна»  за Угодою станом на травень 2010 року складає 7 внесків в оплату адміністративних витрат та 9,7738% від ціни автомобіля актуальної у квітні 2010 року.

Станом на квітень 2010 року ціна автомобіля ВАЗ-2107 становила 49 950,00 грн., що підтверджено реєстром роздрібних цін № 4/2010  на автомобілі марки ВАЗ (а.с.18).

З розрахунками наведеними позивачем, щодо заборгованості ОСОБА_3 суд погодився, позивачем доведено, що заборгованість ОСОБА_3 за угодою складає 5555, 58 грн.

Відповідно до договору від 22.03.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зобов»язалися  солідарно відповідати  перед позивачем  за виконання ОСОБА_3  в повному обсязі зобов»язань, що виникають по угоді, а в разі невиконання таких зобов’язань поручителі разом з ОСОБА_5 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники.

30 квітня 2010 року позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на їх адресу було направлено вимогу одноразової сплати всієї суми заборгованості ОСОБА_3 за Угодою не пізніше 10.05.2010 року (а.с. 10,11,12).

Станом на грудень 2010 року вимоги не виконані, борг в повному обсязі не погашено.

Згідно п. 1.2 Договору поруки в разі невиконання боржником зобов'язань за угодою, боржник та кожен з співпоручителів відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Як випливає із положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки зобов'язання за цим договором припиняються одночасно з припиненням забезпечених порукою зобов'язань боржника.

Оскільки строки виконання зобов'язання за угодою визначені моментом вимоги, сторони погодились, що відповідальність кожного із співпоручителів за договором поруки припиняється лише після повного виконання боржником або співпоручителями всіх зобов'язань перед кредитором, що виникають з угоди. (п.4.3. договору поруки ).

Відповідно до ч.1-3 ст. 555 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню солідарно на користь позивача судовий збір в розмірі 55, 56 грн., 120, 00 грн. за оплату витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи

           Керуючись ст.ст.6,11,15,16, 525, 526, 536, 625, 611, 612, 1050  ЦК України, ст.ст.3, 10,11, 27, 60, 86, 88, 212 -215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного Акціонерного товариства «АІСЕ Україна»  - задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3,    який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2,  яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4,   мешкає за адресою: АДРЕСА_2  на користь Приватного Акціонерного товариства «АІСЕ Україна», яке знаходиться за адресою: вул. Боровського, 24 корпус 1  м. Київ суму боргу в розмірі 5555, 58 (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять гривень 47 коп.)

          Стягнути  в солідарному порядку з ОСОБА_3,    який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2,  яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4,   мешкає за адресою: АДРЕСА_2  на користь Приватного Акціонерного товариства «АІСЕ Україна», яке знаходиться за адресою: вул. Боровського, 24 корпус 1  м. Київ судові витрати по справі: судовий збір в сумі 55,56 грн., та витрати на інформаційно технічне забезпечення в сумі 120 грн.      

            Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рога шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Суддя:ОСОБА_6