Справа № 2018/2-591/11

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.                                                                                               м. Харків

          Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого –судді Садовського К.С.

при секретарі –          Альбощій Ж.В., Карамишевій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Державного науково-виробничого підприємства «Об’єднання Комунар»до ОСОБА_1 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державного науково-виробничого підприємства «Об’єднання Комунар»про визнання права на проживання, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2010 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ДНВП «Об’єднання Комунар», в якому позивач просить суд переселити ОСОБА_1 з ліжко-місця у кімнаті АДРЕСА_1, шляхом виселення з ліжко-місця у кімнаті НОМЕР_1 з одночасним вселенням в кімнату НОМЕР_2; стягнути з відповідача судові витрати.

          Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за для реалізації рішення про переведення  гуртожитку ДНВП «Об’єднання Комунар», що розташований за адресою: м. Харків, вул.. Старошишківська, 4,  до відомчого житлового фонду, 13.08.2008 року було прийнято спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ДНВП «Об’єднання Комунар»про здійснення переміщення громадян, що мешкають у цьому гуртожитку. Відповідно до цього рішення відповідач ОСОБА_1 підлягає переселенню з ліжко-місця у кімнаті НОМЕР_1 у кімнату НОМЕР_2 жилою площею 11,5 кв.м. Адміністрація підприємства неодноразово письмово повідомляла відповідача про необхідність виконати вищезазначене спільне рішення, але ОСОБА_1 добровільно переселятись відмовляється, чим порушує пп. 3.5, 3.6 Положення про гуртожитки ДНВП «Об’єднання Комунар».

          08 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ДНВП «Об’єднання Комунар», в якому просить визнати за нею право на проживання в кімнаті НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що фактично необхідність її переселення викликана бажанням ДНВП «Об’єднання Комунар»вселити у кімнату НОМЕР_1 іншого працівника підприємства, а це є порушенням її житлових прав з наданням незаконних переваг іншій особі. Вона на законних підставах як працівник Об’єднання Комунар у 2004 році отримала право для проживання у спірній кімнаті, зареєстрована за вказаною адресою, іншого житла не має, а тому вважає, що має право подальшого користування зазначеним житлом, наданим у її користування. За час проживання вона за власний рахунок провела ремонт у кімнаті, встановила металопластікове вікно для більш комфортного власного проживання в кімнаті. На її думку необхідність її переселення є надуманою, документально та нормативно не підтверджена.

В судовому засіданні представники ДНВП «Об’єднання Комунар»ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги підприємства підтримали, проти зустрічного позову ОСОБА_1 заперечували. Представник ОСОБА_4 додатково пояснив суду, що спільним рішенням про переселення відповідача до кімнати НОМЕР_2 площею 11,5 кв.м. житлові умови відповідача поліпшуються, оскільки у кімнаті НОМЕР_1 площею 17,5 кв.м. проживають окрім відповідача ще і гр. ОСОБА_5 з неповнолітнім сином. В умовах виключення будинку АДРЕСА_1 з числа гуртожитків задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за нею права проживання саме в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку робить неможливим виконання вимог статті 50 ЖК України щодо надання в цієї кімнаті постійного житла і, таким чином, виключення дому АДРЕСА_1 з числа гуртожитків.

          Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову  ДНВП «Об’єднання Комунар», а свої позовні вимоги підтримали, надавши суду пояснення аналогічні тим, що викладені у зустрічній позовній заяві..

          Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, повністю задовольняє первісний позов ДНВП «Об’єднання Комунар», а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовляє виходячи з наступного.

Згідно реєстраційного посвідчення від 23.08.2002 року будинок літ. «А-9»/гуртожиток/, розташований в АДРЕСА_1 зареєстрований за Державою в особі Верховної Ради /користувач Державне науково-виробниче об’єднання «Комунар»/ на праві державної власності /а.с. 14/.

Відповідно до ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Відповідно до п.1.4 Положення про гуртожитки ДНВП «Об’єднання Комунар», гуртожитки підрозділяються на два види: 1) гуртожитки для проживання одиноких громадян (житлові приміщення знаходяться в спільному користуванні декількох осіб, які не знаходяться в родинних стосунках); 2) для проживання сімей.

Згідно з додатком № 1 до цього  Положення, гуртожиток АДРЕСА_1 є гуртожитком для проживання одиноких громадян.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, яка працює монтажницею РЕА приладів цеху 24 , була поселена на ліжко-місце в гуртожиток по АДРЕСА_1, на підставі спільного рішення адміністрації і профкому підприємства протокол № 70 від 09.10.2003 року. ОСОБА_1 була поселена на вільне ліжко-місце в кімнату НОМЕР_1, в якій проживає по час розгляду справи в суді і зареєстрована за цією адресою /а.с. 9/.

На інше ліжко-місце в кімнаті НОМЕР_1 була поселена робітник підприємства ОСОБА_5, одинока мати, у якої в 2005 році народився син. Ці обставини підтверджується наданими суду копією ордеру № 518, рішення від 05.11.2003 року протокол № 762, довідкою від 14.06.2010 року № 1010, карточкою прописки ОСОБА_5.

Згідно рішення спільного розширеного засідання профспілки та адміністрації ДНВП «Об’єднання Комунар»від 04.02.2008 р. протокол № 138 вирішено надати згоду на виключення гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 з числа гуртожитків ДНВП «Об’єднання Комунар»з наданням йому статусу відомчого жилого будинку /а.с. 6/.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Положення про умови та порядок виключення заселених житлових будинків (приміщень) із числа гуртожитків, затвердженого рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 24.07.1996 р. № 745, житлові будинки (приміщення) які виключаються з числа гуртожитків повинні відповідати вимогам ст. 50 ЖК України або мати змоги відповідати цим вимогам після переобладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЖК жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Частиною 3 статті 50 ЖК України передбачено, що не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами ….

З метою реалізації рішення від 04.02.2008 р. № 138 ДНВП «Об’єднання Комунар»отримало позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 194-31 від 22.04.2008 р., Київського РВ ГУМНС України в Харківській області від 06.06.2008 р. про можливість виключення будинку АДРЕСА_1 з числа гуртожитків та використання його як жилого будинку.

Крім того, рішенням спільного засідання адміністрації та профспілки ДНВП «Об’єднання Комунар»від 13 березня 2008 року протокол № 139, вирішено затвердити узгоджені житлово-побутовою комісією профспілки ДНВП «Об’єднання Комунар»варіанти переміщення громадян, які проживають в гуртожитку для одиноких громадян, що розташоване по АДРЕСА_1, з метою послідуючого виключення жилих приміщень в будинку АДРЕСА_1 з числа гуртожитків ДНВП «Об’єднання Комунар», із збереженням його на балансі підприємства, як відомчого жилого будинку /а.с. 7/. Згідно з Додатком № 2 до цього рішення вирішено переселити ОСОБА_1 з ліжко-місця в кімнаті НОМЕР_1 в кімнату НОМЕР_2 площею 11,5 кв.м. /а.с. 8/.

Таке рішення адміністрації та профспілки ДНВП «Об’єднання Комунар»відповідає вимогам п. 3.5 Положення про гуртожитки ДНВП «Об’єднання Комунар», який передбачає, що переселення, в разі необхідності, громадян з одного жилого приміщення в інше в даному гуртожитку, проводиться за рішення адміністрації підприємства та профспілки, з видачею нового ордера, в порядку, зазначеному п. 2.2. Положення.

В судовому засіданні встановлено, що в квітні 2010 року адміністрація ДНВП «Об’єднання Комунар»неодноразово зверталась з вимогами до ОСОБА_1 виконати рішення адміністрації та профспілки від 13.03.2008 р. протокол № 139 про переселення в окрему кімнату НОМЕР_2 /а.с. 10, 12, 13/. Однак, ОСОБА_1 ці вимоги ігнорувала та зверталась до адміністрації про залишення їй кімнати НОМЕР_1 /а.с. 11/.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що у ДНВП «Об’єднання Комунар»є необхідність у переселенні ОСОБА_1, так як в умовах виключення будинку АДРЕСА_1 з числа гуртожитків задоволення вимог ОСОБА_1 щодо визнання за нею права проживання саме в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку, законне право проживання в якої мають ще дві особи (гр. ОСОБА_5 та її  син), які не знаходяться з ОСОБА_1 в сімейних відносинах, робить неможливим виконання вимог статті 50 ЖК України щодо надання в цієї кімнаті постійного житла і, таким чином, виключення будинку АДРЕСА_1 з числа гуртожитків

Крім того, суд враховує, що переселення ОСОБА_1 не погіршує її житлові умови, оскільки в кімнаті НОМЕР_2, в яку її пропонується переселити, на відповідача буде припадати більша житлова площа, ніж та, що припадає на неї у кімнаті НОМЕР_1 де зареєстровані ще дві особи.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги ДНВП «Об’єднання Комунар»є законними та обґрунтованими.

Підстав для задоволення зустрічного позову суд не вбачає, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_1 не надала достатнього обґрунтування своєї позиції та її доводи не спростовують докази надані позивачем за первісним позовом.

Та обставина, що ОСОБА_1 за власний кошт робила ремонт у кімнаті НОМЕР_1, сама по собі не може бути підставою для визнання за нею права постійного проживання в цій кімнаті.

          Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_1 на користь ДНВП «Об’єднання Комунар»судові витрати –судовий збір в сумі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 грн.

          Керуючись ст.ст. 61, 88, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 50, 127-131 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов Державного науково-виробничого підприємства «Об’єднання Комунар» задовольнити повністю.

Переселити ОСОБА_1 з ліжко-місця у кімнаті АДРЕСА_1, шляхом виселення з ліжко-місця у кімнаті НОМЕР_1 з одночасним вселенням в кімнату НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного науково-виробничого підприємства «Об’єднання Комунар»судовий збір в сумі 17 /сімнадцять/ грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 /тридцять сім/.

В задволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до  Державного науково-виробничого підприємства «Об’єднання Комунар»про визнання права на проживання в кімнаті НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1 м. Харкова - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ