УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«15» серпня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Кузьми Т.М.
суддів - Бершадської Г.В., Ткача З.Є.
при секретарі - Стець І.В.
з участю - ОСОБА_1,
ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3.
та представника органу опіки і піклування
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Монастириського районного суду від 14 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини,-
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2005 р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2. про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.
Позивач зазначила, що від спільного проживання з ОСОБА_2 у них є син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення в 2002 році постійно проживає з нею і відповідач, як батько дитини, непроявляє щонайменшої батьківської турботи до сина хоч має таку можливість. В зв»язку з цим позивач просила позбавити відповідача батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 і визначити його місце проживання з нею.
Рішенням Монастириського районного суду від 14.06.2006 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2. про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_416.10.1996 р. відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове по суті позовних вимог посилаючись на те, що суд неповно
Справа №22а-921 Головуючий у 1 інстанції - Іванчук В.М.
Категорія Доповідач- Бершадська Г.В.
з»ясував обставини, що мають значення для справи та зроблені судом висновки не відповідають дійсним обставинам справи, а також на те, що мотивувальна частина рішення не містить встановлених фактів, оцінки доказів та відсутня зсилка на норму матеріального права і оцінка висновку органу опіки і піклування.
Відмовляючи в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 проявляє батьківську турботу про сина, цікавиться його життям, допомагає по можливості матеріально та старається зустрітись з ним.
Заслухавши пояснення учасників процесу, та вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2. щодо сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і просила визначити місце проживання сина з нею, ОСОБА_1
Судом першої інстанції відмовлено в позові про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2. за безпідставністю позовних вимог, однак вимога про визначення місця проживання дитини не вирішена.
Враховуючи те, що суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції із-за відсутності висновку органу опіки і піклування щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий, розгляд.
Керуючись ст.ст.307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Монастириського районного суду від 14 червня 2006 р. скасувати і справу направити на новий розгляд в Монастириський районний суд в іншому складі.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.