Справа №  2-29/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року                                                                                                смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово Феха Т.С., за участю секретаря Богданець Н.А., представника позивача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника третьої особи Витичак Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Рокитнівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Рокитнівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_7, який постійно проживав в АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1. Заповіт ОСОБА_7 складений не був. Позивач ОСОБА_6 із своєю сім’єю постійно проживав разом із спадкодавцем, надавав йому допомогу у веденні господарства та лікуванні, доглядав за ним, оскільки ОСОБА_7 через тяжку хворобу (онкологічне захворювання) перебував у безпорадному стані. Відповідач ОСОБА_3 проживав із своєю сім’єю окремо від ОСОБА_7, знаючи про похилий вік батька та його тяжку хворобу і безпорадний стан, а також про необхідність несення значних витрати на лікування, ухилився від надання ОСОБА_7 допомоги у догляді за ним та лікуванні. Відповідач ОСОБА_4, знаючи про тяжку хворобу батька ОСОБА_7 ухилилася від надання допомоги у догляді за ним та лікуванні. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 склалися неприязні відносини, оскільки відповідач ОСОБА_4 постійно чинила перешкоди у веденні ОСОБА_7 господарства, постійно писала скарги на нього, чим спричиняла душевні переживання та страждання. Упродовж чотирьох років (з 2006 року до моменту смерті) ОСОБА_7 окрім фізичного болю, який спричиняла йому хвороба, зазнавав душевних страждань у зв’язку із поведінкою відповідачів.

Представник позивача ОСОБА_2 просить усунути відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути із відповідачів на користь позивача понесені судові витрати та звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що із батьком ОСОБА_7 постійно спілкувався та надавав йому допомогу. ОСОБА_7 був хворий на онкологічне захворювання, але проживав сам та давав собі раду. Тільки перед смертю через хворобу йому було важко ходити. Він неодноразово возив батька ОСОБА_7 в лікарню для проходження медичного обстеження та лікування. Коли ОСОБА_7 перебував в лікарні, то він його відвідував та постійно із ним спілкувався. Вимоги позивача вважає безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги позивача не визнала, вважає їх безпідставними та пояснила, що позивач ОСОБА_6 зайняв квартиру батька ОСОБА_7, а тому ОСОБА_7, будучи тяжко хворим, був змушений проживати в літній кухні. Ніякого господарства у ОСОБА_7 не було, він жив на свою пенсію, а також майстрував господарський інвентар та продавав його. Вона та ОСОБА_3 доглядали хворого батька, в той час, як позивач ОСОБА_6 не цікавився тим як батько проживає, а коли бачив, що вона чи ОСОБА_3 або їх мати ОСОБА_9 приходили до батька, то виганяв їх, погрожував розправою. Крім того, ОСОБА_6 залякував і батька, змушував його скласти заповіт на свою користь. Відповідач ОСОБА_3, хоч і проживав окремо, але постійно піклувався про батька, купував йому продукти, ліки, відвідував його в лікарні, підтримував морально, постійно спілкувався із ним та цікавився його здоров’ям. За декілька місяців перед смертю, оскільки ОСОБА_7 не міг їсти твердої їжі, то їх мати ОСОБА_9 готувала їсти  ОСОБА_7, незважаючи на те, що шлюб між нею та ОСОБА_7 було розірвано. Їх мати ОСОБА_9 щоденно заходила до батька, цікавилася його здоров’ям. Вона із батьком постійно спілкувалася. Просить у задоволенні позову відмовити.

Державний нотаріус Витичак Г.М. в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими, оскільки відповідачі із заявами про прийняття та видачу їм спадщини на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_7 в нотаріальну контору не зверталися, про своє бажання прийняти спадщину не заявляли, а тому на даний час відсутній спір між сторонами. Вважає, що позов ОСОБА_6 не підлягає до задоволення.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 15) ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Рокитне, Рокитнівського району Рівненської області.

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого (а.с. 14, 16, 17) ОСОБА_7 встановлено діагноз рак гортаноглотки IV стадія IV клінічна група. Дисфагія. Ракова кахексія.

Як вбачається із довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 Управлінням праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації та повідомлення № 01-09/3737 (а.с.    18) ОСОБА_6 була призначена та виплачувалася компенсація по наданню соціальних послуг за інвалідом ІІ групи ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, з 11 травня 2010 року по даний час.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дала показання про те, що проживає по сусідству із позивачем ОСОБА_6, відповідачем ОСОБА_4 Позивач ОСОБА_6 добудовував до будинку кімнату для батька ОСОБА_7, який проживав в літній кухні їх господарства. ОСОБА_4 часто заходила до батька. ОСОБА_3 в батька бачила рідко, оскільки протягом дня знаходиться на роботі. ОСОБА_6 доглядав за батьком, так як вони проживали разом, ОСОБА_6 в будинку, а ОСОБА_7 у літній кухні.  Дружина позивача говорила про те, що ОСОБА_7 хворіє та вона разом із нею заходила в аптеку, де зі слів дружини позивача, остання купувала ліки ОСОБА_7 Оскільки вона є сусідкою, то часто розмовляла із ОСОБА_7 ОСОБА_7 ходив майже до останніх днів свого життя.

Свідок ОСОБА_11 дав показання про те, що покійний ОСОБА_7 проживав в літній кухні свого господарства, а син ОСОБА_6 із невісткою та дитиною проживали в будинку ОСОБА_7 Позивач ОСОБА_6 проживав разом із батьком та допомагав батьку у веденні господарства, утримував його житло. Дружина позивача готувала їсти ОСОБА_7, прала одяг. Якщо ОСОБА_7 щось потрібно було, то все привозив ОСОБА_6 Із слів ОСОБА_7 відомо, що до нього приходив син ОСОБА_3 Він як сусід з боку відповідачів не бачив надання допомоги ОСОБА_7 ОСОБА_7 отримував пенсію, майстрував господарський інвентар та продавав його. ОСОБА_7 мав свої гроші, отримував пенсію, вважає, що і без допомоги відповідачів ОСОБА_7 міг нормально проживати. ОСОБА_7 проживав в літній кухні, бо не хотів заважати сину та його сім'ї.

Свідок ОСОБА_12 дала показання про те, що батько позивача ОСОБА_7 близько трьох років проживав в літній кухні. Вона із чоловіком ОСОБА_6 будували кімнату для ОСОБА_7, але пізніше ОСОБА_7 відмовився іти в добудовану кімнату проживати та проживав в літній кухні. Коли ОСОБА_7 ще міг їсти тверду їжу, то вона готувала йому їсти, а пізніше він пив тільки молоко. ОСОБА_7 давав собі раду сам, отримував пенсію та витрачав її на лікування, а пізніше просив допомоги в позивача та свого племінника ОСОБА_13 ОСОБА_7 не міг ходити вже останні дні, а так міг себе обслуговувати сам. Відповідач ОСОБА_3 завжди приходив до батька, провідував його в лікарні. ОСОБА_4 ніколи не приходила до ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_14 дала показання про те, що із ОСОБА_7 проживала по сусідству, часто із ним спілкувалася, готувала йому їсти. ОСОБА_7 заробляв гроші сам, оскільки майстрував господарський інвентар та продавав його, також отримував пенсію. ОСОБА_7 сам давав собі раду, в сусідки купляв молоко, мед, бо не міг їсти твердої їжі. ОСОБА_3 допомагав батьку, приходив часто до нього, возив ОСОБА_7 в лікарню. Останні два-три місяці ОСОБА_7 жив погано, не міг говорити, скаржився, що йому ніхто не допомагає, та говорив про те, що йому потрібно лікуватися.

Свідок ОСОБА_15 дав показання про те, що працює на посаді заступника селищного голови селища Рокитне, сім'ю ОСОБА_3 знає останні чотири роки, всі вони проживають АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 проживає с. Рокитне. За два тижні до смерті ОСОБА_7 до нього на роботу прийшла колишня дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_9 та попросила прийти до ОСОБА_7, оскільки останній хотів з ним поговорити. Коли він прийшов до ОСОБА_7, то ОСОБА_7 йому розповів, що він хворіє, не може їсти тверду їжу. Він також просив поговорити із його сином ОСОБА_6, щоб син із невісткою віддали йому документи. В той час була осінь, в літній кухні, де жив ОСОБА_7 було не прибрано, брудно та холодно. ОСОБА_7 говорив про те, що в нього не має дров, та не має чим обігрівати кімнату. Біля ліжка на якому лежав ОСОБА_7 стояв електрообігрівач, але він не працював, чому не запитував. ОСОБА_7 говорив, що протягом трьох тижнів невістка із сином до нього не заходили, їсти йому приносила ОСОБА_9 Під час такої розмови була присутня ОСОБА_9, а пізніше прийшла ОСОБА_4 ОСОБА_7 говорив, що ОСОБА_6 буде гніватися на нього та його поб’є. ОСОБА_7 говорив, що до нього заходить ОСОБА_9, приносить йому їсти.

Свідок ОСОБА_16 дав показання про те, що у вересні 2008 року їздив в м. Рівне, а ОСОБА_3 віз батька ОСОБА_7 в Чорнобильську лікарню. Неодноразово бачив, що ОСОБА_7 приходив до ОСОБА_3 на базар та вони разом там купували продукти. Він разом із ОСОБА_3, на його прохання, приходили до ОСОБА_7 додому, різали дрова, їздили разом на футбол та на рибалку в с. Сновидовичі, с. Осницьк. ОСОБА_7 проживав в літній кухні, умови проживання були не дуже добрі, була одна кухня, там стояв тапчан.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Як вбачається із свідоцтва про народження (а.с. 19) батьком ОСОБА_6 вказаний ОСОБА_7

Як встановлено під час розгляду справи відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як встановлено під час розгляду справи ОСОБА_7 проживав в АДРЕСА_1. Разом із ним проживали син ОСОБА_6 (позивач по справі) із дружиною ОСОБА_12

В судовому засіданні представник позивача посилався на ту обставину, що позивач проживав разом із ОСОБА_7 спільно вели господарство, допомагав йому та доглядав за ним.

Вказану обставину сторони підтвердили, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Крім того, дослідженим доказами по справі встановлено, що відповідач ОСОБА_3 постійно провідував батька ОСОБА_7, спілкувався із ним, відвідував під час лікування. Вказана обставина в судовому засіданні підтверджена показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_4, проживаючи по сусідству із батьком ОСОБА_7 часто до нього заходила, цікавилася його життям, спілкувалася із батьком, при необхідності купувала необхідні продукти харчування та інші речі. Вказана обставина підтверджена показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_15

В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 не заперечував та не спростовував того, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спілкувалися із ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання позивач на ту обставину, що відповідачі ухилялися від надання допомоги ОСОБА_7, оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідачі спілкувалися із ОСОБА_7, часто відвідували його за місцем проживання та під час його лікування.

Крім того, під час розгляду справи, встановлено, що незважаючи на хворобу ОСОБА_7 майже до смерті самостійно забезпечував умови свого життя.

Приймаючи до уваги посилання позивача на ту обставину, що він доглядав за батьком ОСОБА_7, ніс витрати на його лікування, під час розгляду справи позивачем не доведено, що ОСОБА_7  потребував надання утримання та догляду і зі сторони відповідачів.

Крім того, згідно повідомлення Рокитнівської державної нотаріальної контори № 39 від 07 лютого 2011 року (а.с.  101) відповідачі із заявами про прийняття та видачу спадщини на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_7, до нотаріальної контор не зверталися.

Враховуючи вказані обставини справи, підстав для усунення відповідачів від права на спадкування не встановлено, а тому у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. позивач ОСОБА_6 підлягає звільненню від сплати судового збору як громадянин, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.  26).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1224 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

          У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Рокитнівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування, відмовити.

          Звільнити ОСОБА_6 від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд Рівненської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду   справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2011 року.

Суддя                                                                                                             Т.С. Феха.