УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«16» серпня 2006 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Римар Т.М.
суддів - Татарчука В.Г., Вавріва І.З.
з участю - прокурора Гузіка Й.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1., та ОСОБА_2 на вирок Чортківського районного суду від «7» червня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт.Рапла Естонія, житель АДРЕСА_1, українець, гр. України, не одружений, з середньою освітою, не працюючий, раніше судимий: 1) 17 березня 1981 року Чортківським районним судом за ч.1 ст.140 КК України з застосуванням ст.25-1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі умовно з обов»язковим залученням до праці; ухвалою Чортківського районного суду від 21.01.1982 р. направлений в місця позбавлення волі; 2) 24 серпня 1982 року Тернопільським міським судом за ч.2 ст. 141 КК України до З років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 13 лютого 1990 року Чортківським районним судом за ч.2 ст.140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 4) 2 березня 1995 року Чортківським районним судом за ч.2 ст.140 КК України
Справа №11 -276 Головуючий у 1 інстанції - Запорожець Л.М.
Категорія ст. 185 ч.З КК України Доповідач - Татарчук В.Г.
до 2 років розбавлення волі з конфіскацією майна; 5) 8 грудня 1999 року Густинським районним судом за ч.З ст. 140 КК України з застосуванням ст.45 КК України до 3 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 3 роки; 6) 11 липня 2000 року Чортківським районним судом за ч.2 ст.140 КК України з застосуванням ст.43 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 7) 18 жовтня 2004 року Чортківським районним судом за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 21.09.2005 року на невідбутий термін 4 місяці 3 дні, -
засуджений за ч.З ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили
залишено попередній - тримання під вартою і строк покарання йому рахується
з 21 березня 2006 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженець АДРЕСА_2, житель АДРЕСА_3, Тернопільської області, українець, гр. України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 1) 10 травня 2000 року Чортківським районним судом за ст.ст.81 ч.З, 206 ч.2, 42 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 06.12.2001 р. згідно ст.52 КК України на підставі постанови Шепетівського районного суду Хмельницької області від 05.12.2001 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 5 місяців 5 днів; 2) 18 вересня 2002 року Чортківським районним судом за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; звільнений 23.06.2005 року згідно ст. 81 КК України на підставі постанови Синівського районного суду м.Львова від 21.06.2005 року умовно-достроково на невідбутий термін 8 місяців 25 днів,-
засуджений за ч.З ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Чортківського районного суду від 18.09.2002 року у вигляді 6 місяців та остаточне покарання ОСОБА_2. призначено у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2. до набрання вироком законною сили залишено попередній - тримання під вартою і строк покарання йому рахується з 12 травня 2006 року.
Речові докази по справі судом звернуто по приналежності.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1. і ОСОБА_2. визнані винними і засуджені за те, що в період часу з 10 по 14 лютого 2006 року в АДРЕСА_1 повторно, за попередньою змовою в групі осіб з метою крадіжки чужого майна зайшли в господарство ОСОБА_3., де з огорожі її господарства таємно викрали металічні двохстворчаті ворота вартістю 500 грн., з-під будинку металічну трубу довжиною 6 м діаметром 150 мм на суму 180 грн. та проникнувши в літню кухню і житловий будинок викрали майно, а всього викрали майна на загальну суму 2,197 грн.
Крім цього, 3 березня 2006 року, в період часу з 15 до 18 години, засуджені ОСОБА_1. та ОСОБА_2. повторно, за попередньою змовою з групі осіб, з метою крадіжки чужого майна, зайшли в господарство ОСОБА_4., який проживає в АДРЕСА_4, де проникли в приміщення сараю, звідки таємно викрали належне йому майно на загальну суму 606 грн. 12 коп., чим завдали матеріальну шкоду потерпілому.
В період з 8 до 14 березня 2006 року засуджений ОСОБА_1. повторно, з метою крадіжки чужого майна, відкривши металічну скобу вхідних дверей, проник в приміщення сараю господарства ОСОБА_5., що знаходиться в АДРЕСА_5, звідки таємно викрав його майно на загальну суму 1034 грн.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду щодо нього змінити, пом»як шивши йому міру покарання, поскільки він повністю визнає свою вину в своєних злочинах і розкаюється, має поганий стан здоров»я.
В апеляції засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про зміну вироку щодо нього та пом»якшення йому покарання, поскільки вважає, що судом першої інстанції призначено надто суворе покарання, яке на його думку, не відповідає скоєному та його особі, а саме: що він щиросердечно розкаявся у вчиненому, викрадав чуже майно щоб придбати собі продукти і заплатити за квартиру.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції і просять пом»як шити їм покарання, міркування прокурора про обґрунтованість і законність вироку й залишення його без зміни, а апеляції засуджених без задоволення, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій, колегія вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи з таких міркувань.
Доведеність та кваліфікація злочинів в апеляціях засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2 не оспорюється.
Що стосується призначеної міри покарання як засудженому ОСОБА_1 так і ОСОБА_2., то суд першої інстанції її призначив правильно, врахувавши кожному зокрема ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що обтяжують та пом»якшують їм покарання, в тому числі і ті, на які в апеляціях посилаються оба засуджені і призначене покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.
Тому, виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку та задоволення апеляцій засуджених.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2 залишити без задоволення, вирок Чортківського районного суду від 7 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - без зміни.