РІШЕННЯ

                                                                   ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ   

24          лютого  2011  року  Соснівський  районний  суд  міста  Черкаси   у  складі:

                      головуючого  судді  Токової  С.Є.

                      при  секретарі            Овчаренко  І.С. ,  Трохименко Т.М.

розглянувши   у  відкритому  судовому  засіданні   в  м.  Черкаси  цивільну  справу  за  позовом   ОСОБА_1  до Черкаського  національного  університету   імені  Богдана Хмельницького  про  визнання   незаконним  та  скасування  наказу  про  притягнення   до  дисциплінарної   відповідальності , -

                                                            В С Т  А  Н  О  В  И В :          

          Позивач  звернувся  до  суду  з  позовом   про  визнання  незаконним  та  скасування  наказу  про  притягнення  до  дисциплінарної  відповідальності. В  обґрунтування  позову   вказував,  що   працює  на  посаді    декана  факультету   інформаційних  технологій  та  біомедичної  кібернетики  Черкаського  національного  університету  імені  Богдана Хмельницького з  29.06.2005  року   згідно  укладеног7о   трудового  договору.           Укладаючи  вищевказаний  трудовий  договір ,  прийняв на  себе   зобов»язання  виконувати  роботу,  яка  визначена  угодою.   Наказом  №  400-к в.о.  ректора  університету   від  16.09.2010  року  був  притягнутий  до  дисциплінарної  відповідальності  за  порушення  графіку  робочого  часу  (  запізнення)  визначеного  в  п.п. У.1,  У.1.6.   Правил  внутрішнього  трудового  розпорядку   Черкаського  національного  університету.  Притягнення  до  дисциплінарної  відповідальності  вважає  безпідставним ,  без  урахування  всіх  істотних  обставин ,  які  мали  місце  внаслідок  прояву  упередженості   до  нього  з  боку    керівництва  університету.  Так,  зокрема    не  було  врахованано,  що  він 06.09.2010  року  та  15.09.2010  року  прийшов  на  роботу  до  університету  о  7  год.  40  хв. ,  таким  чином  на  роботу  не  запізнився.  У  наказів  взагалі  не  вказано,  куди  саме  він  запізнився,  на  кільки  хвилин,  який  саме  графік  роботи  він  порушив  :  початок  учбових  занять ,  чи  прихід  на  роботу.  Пояснень  щодо    запізнення  06.09.2010  року   від  нього  не  відбирали,  а  згідно  наданих  ним  пояснень  про  запізнення   15.09.2010  року   у  цей   час  він  розпочав  заняття  на   15  хвилин  із  запізненням  у  зв»язку  з  тим,  що  застудився   і  погано  себе  почував,  а  тому  змушений  був  звернутись  до  лікаря,  який  виписав  йому  рецепт для  придбання  ліків   від  застуди.

          В  судовому  засіданні   позивач  підтримав  заявлені  позовні  вимоги,  просив  суд   визнати  незаконним  та  скасувати  наказ  №  400- К  від  16.09.2010  року   про  притягнення   його   до  дисциплінарної  відповідальності  та  пояснив  суду,  що    зазначений  наказ  вважає  наслідком  неприязнених  стосунків  із  в.о.   ректора  університету.  Запізнення  на  15  хвилин   допустив  через  те,  що  захворів  і  змушений  був  зайти  в   аптечний  пункт  за  ліками.  До  роботи   він  завжди  відносився   і  відноситься  добросовісно,  запізнення  допустив   із  поважної  причини.

          Представник  відповідача  проти  позову  заперечувала  та  пояснила   суду,  що    позивач  працює  деканом  факультету  інформаційних  технологій   та  біометричної  кібернетики.  Одночасно    позивач  за  сумісництвом  є  доцентом  кафедри  кібернетики  і  має  відповідне   навчально-педагогічне  навантаження. 15  вересня  2010  року   позивач  мав  проводити  аудиторне    заняття  по  курсу  « Основи  програмування»,  яке  за  розкладом   мало  початись  0  8  год.   В  ході  перевірки  організації  навчального  процесу   було  встановлено  факт  запізнення   доцента  ОСОБА_1  на  20  хвилин.  Актом  від  15.09.2010  року   зафіксовано,  що  о  8  год.  20  хв.   студенти    перебували    в  аудиторії  № 271   корп.  №  3  ЧНУ  без  викладача.  15  вересня  2010  року  за  фактом  запізнення    позивача  встановлюються  причини   запізнення.  Позивач   не  заперечував  даний  факт.  Як  доказ   поганого  самопочуття   позивач  надав  рецепт  на  ліки,   який  не  є  належним  доказом ,  оскільки  вказані  в  ньому  препарати    за  рецептом  не  відпускаються.   Крім  цього,    завідуюча  здоров пунктом,  котра  виписала  рецепт  сама  в  т ой  час  перебувала   на  лікарняному.    Шкідливі  наслідки  запізнення  викладачів на  заняття  в  кінцевому   підсумку  негативно  відображаються  на  навчанні  студентів.  На  факультеті,  деканом  якого  єх  позивач,  найвищий  рівень  академічної  заборгованості  за  результатами  2009-2010  року.  Несумлінне   виконання  обов»язків у  трудовій  діяльності   ОСОБА_1  мали  місце і  раніше  до  дисциплінарного    проступку   від  15.09.2010  року,  про  що  свідчать  накази   №  235-к  від  31.03.2008 року,  №  143 від  12.09.2008  року,  №  461 –д  від  25.06.2009  року,  №  585-д  від  08.09.2010  року. Просила  суд  відмовити  у  задоволенні  позову.

          Заслухавши   сторони,  дослідивши  матеріали  справи,  судом  встановлено  наступні  обставини   та  відповідні  правовідносини.

          Наказом    від  16.09.2010  року  «Про  порушення  правил   внутрішнього  розпорядку» декану  факультету   інформаційних    технологій  та   біомедичної   кібернетики   доценту    ОСОБА_1  оголошено  догану.    Як  слідує  із  наказу    підставою   для  його   прийняття   стало   порушення     позивачем  ОСОБА_1   06.09.2010  року   та  15.09.2010  року    правил внутрішнього  трудового  розпорядку ,    а  саме   порушено  графік   робочого  часу  (  запізнення).     

          Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення :

1)          догана;

2)          звільнення.

За змістом вказаної статті КЗпП України підставою ля притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. При цьому, закон не вимагає, щоб таке порушення обов»язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення.

Порушення трудової дисципліни визначено в п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням за погодженням з ВЦРПС від 20.07.84 р., які є чинним на час вирішення спору, та кваліфікується як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов»язків.

Водночас   вина,  як   одна  з  ознак    порушення  трудової  дисципліни  є  цілком  необхідною   для  притягнення  працівника  до  дисциплінарної  відповідальності.  У  законодавстві  про  працю   не  розкривається  зміст  категорії  вини,  не  визначаються  її  види.   Натомість ,  у  відповідних  випадках  орган,  який  розглядає  трудовий  спір,  може  застосувати  за  аналогією  норми  інших  галузей  права.   Це  стосується  і  випадків   коли   в  діях  працівника  міститься   ознака  крайньої  необхідності.  

        Як  встановлено  в  судовому  засіданні  і  даний  факт  не   був  спростований   відповідачем   позивач  ОСОБА_1   допустив  запізнення  на  роботу  внаслідок  того,  що  потребував   екстреної    звернення  за  медичною  допомогою,   внаслідок   поганого  самопочуття,  хоча   лікарняний  листок   йому  не  видавався.   Заперечення   представника  відповідача    про  те,  що   завідуюча  здоровпунктом  Черкаського  національного  університету  ОСОБА_3    не  могла    виписувати   рецепт,  так  як  перебувала  на  лікарняному ,  не  можуть    свідчити  про  те,  що   позивач  не   потребував   медичної  допомоги.  Крім  того,    відповідач  не  спростував   і  той  факт,  що    рецепти   від  15.11.2010  року  виписувала  саме  лікар  ОСОБА_3  ,  та  на  них  міститься  не  її  підпис.

          Крім  того,    зі  змісту  наказу  вбачається,  що  позивач  був  притягнутий  до    дисциплінарної  відповідальності    за  порушення  графіку  робочого  часу  (  запізнення)  яке  мало  місце   06.09 .2010  року  та  15.09.2010  року.

Між  тим,  матеріалами  справи  встановлено,  що  08.09.2010  року    ректором  університету   було   видано  наказ  « Про  порушення  правил  внутрішнього  трудового  розпорядку»  згідно  з  яким    встановлено,  що  06.09.2010  року    під  час  планової  перевірки   організації   навчального  процесу в  університеті  було  виявлено  ,  що  о  8  год.  Деканат  факультету   інформаційних  технологій  та   біометричної  кібернетики    був  зачинений,  а  декан  факультету  доцент  ОСОБА_1  на  роботі   був  відсутній  у  зв»язку  з  чим  зазначеним  наказом    позивача  було  попереджено  про  неприпустимість  порушень.   Проте,    пози  відповідач  не  надав  суду  доказів,  що    позивач  з   приводу    відсутності   на  робочому   місці  06.09.2010  року  давав   пояснення  та  не  довів,  що такі   пояснення    від  ОСОБА_1 він  зажадав,   але  вони   не  були   дані.

Таким  чином,  суд  вважає,  що   у  діях  позивача  відсутня  вина,  яка  є  обов»язковою  умовою  для  притягнення  його  до  дисциплінарної  відповідальності  у  вигляді  догани.

Статтею  149  КЗпП  України  визначено,  що  за  кожне  порушення   трудової  дисципліни   може  бути  засновано  лише   одне  дисциплінарне  стягнення,  а  тому   посилання      представника     відповідача   на  те,  що   адміністрацією   зверталась  увага      позивача  у  2008-2009  роках  на  неналежне    виконання   своїх  службових  обов»язків   не   може  слугувати  як  доказ     порушення  ним  трудової  дисципліни 06.09.2010  року  та  15.09.2010  року.  Більше  того,    дисциплінарне  стягненняі   застосовується  власником  або  уповноваженим  ним  органом    безпосередньо  за   виявленням  проступку,  але  не  пізніше   одного  місяця з  дня  його  виявлення ,  не  рахуючи    часу  звільнення   працівника  від  роботи  у  зв»язку  з  тимчасовою  непрацездатністю  або  пе6ребуванням  його  у  відпустці.  Дисциплінарне  стягнення   не  може  бути  накладене  не  пізніше   шести  місяців  з  дня  вчинення  проступку.  (  ст.. 148  КЗпП  України.)                 

За таких обставин, суд вважає, що наказ відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є незаконним.

Поряд з цим, суд не погоджується із посилання позивача на те, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну порушення шкоду, обставини за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника, так як догана- це найменш суворий вид стягнення, а зобов»язати власника при оголошенні догани враховувати тяжкість проступку та інші обставини означало б позбавити власника права застосувати   стягнення   при наявності порушення.

Суд також враховує вимоги ст. 124 Конституції України та п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»щодо прямого звернення до суду з позовом про визнання недійсним ( незаконним)   стягнення, оголошеного працівникові.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

          Керуючись ст.ст.147,147-1,148,149,150  Кодексу  Законів  про  працю   України,  ст.ст.10,11,27,30,31,60,61,88,130,212,212-215  ЦПК  України  суд, -

                                                          В  И  Р  І  Ш  И  В  :

     Позов  задовільнити.

     Визнати  незаконним   та  скасувати  наказ   №  400-к  від  16.09.2010  року  про  притягнення  до  дисциплінарної  відповідальності  декана  факультету  інформаційних   технологій    та    біомедичної  кібернетики  доцента  ОСОБА_1.        

         Рішення   може  бути  оскаржено  до  апеляційного   суду  Черкаської  області   протягом  10  днів.

Головуючий  :