УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«23» серпня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Подковського О.А. Суддів - Татарчука В.Г., Римар Т.М. З участю прокурора - Маслюка О.П. Потерпілого ОСОБА_1 Захисника ОСОБА_2 Засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Борщівського районного суду від «30» червня 2006 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, гр.України, з середньою освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий,-
засуджений за ст. 125 ч.1 КК України до 60 годин громадських робіт.
Стягнуто з ОСОБА_3. в користь ОСОБА_1 500грн. моральної шкоди.
Згідно з вироком суду ОСОБА_3. визнаний винним і засуджений за те, що 20 квітня 2005 року біля 13 год. знаходячись на городі свого господарства в АДРЕСА_1 вступив в суперечку за межу між земельними ділянками з сусідом ОСОБА_1, з яким перебувають в неприязних відносинах, і в ході суперечки ОСОБА_3. наніс ОСОБА_1. удари рукою в область голови. Заподіявши при цьому тілесні ушкодження у вигляді синців на чолі зліва та нижній повіці правого ока, які відносяться до категорії легких.
Справа № 11 -281 Головуючий у І інстанції Чир П. В.
Категорія ст. 125 ч.1 КК України Доповідач Татарчук В.Г.
В апеляційній скарзі потерпілого ОСОБА_1 ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_3. поскільки на його думку, судом першої інстанції не взято до уваги його пояснення про те, що засудженим спричинено йому ушкодження середньої тяжкості, а саме перелом п»ятого ребра справа, та не дано вірно правової оцінки висновків судово-медичних експертиз зокрема, висновку НОМЕР_1, в якому на його думку спростовано два попередніх судово-медичні висновки експертів. Крім того, на думку апелянта, судом занижено суму і розмір моральної (немайнової) шкоди та не враховано факт приниження честі і гідності, переживання, фізичний біль і страждання, які він оцінює у 3.000грн., а призначене покарання засудженому не відповідає тяжкості скоєного і особі винного.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції, засудженого і його захисника, які заперечили проти апеляції, міркування прокурора про обґрунтованість і законність вироку й залишення його без змін, а апеляцію потерпілого без задоволення, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винність ОСОБА_3. у скоєнні інкримінованого йому злочину ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, а саме поясненнях потерпілого, свідків, висновків судово-медичних експертиз, яким суд дав вірну юридичну оцінку, критично оцінивши пояснення засудженого в частині заперечення факту заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1.
Твердження потерпілого ОСОБА_1 про те, що вирок слід скасувати із-за неправильності кваліфікації дій засудженого, поскільки йому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження та невірно призначена міра покарання і сума моральної (немайнової) шкоди є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи і неповністю спростовані доказами дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку.
Так, сам потерпілий ОСОБА_1 в суді першої інстанції пояснював, що 20 квітня 2006 року біля 13 год. його мати - ОСОБА_4. повідомила, що ОСОБА_3. забиває металеві стовпи на його земельній ділянці, з приводу якої в них виникали сварки і вони перебувають в неприязних відносинах. Вийшовши на город, він в присутності своєї матері та тітки почали вияснювати в ОСОБА_3. чому він забиває стовпи на їх земельній ділянці. Почалася суперечка і засуджений наніс спочатку удари тітці і матері, а потім наніс йому декілька ударів в область голови і з носа почала текти кров. Від поштовху він впав на землю, а Соколовський наніс удар ногою в область спини справа.
Аналогічні пояснення давали свідки - очевидці - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно висновку судмедексперта НОМЕР_2 від 12 січня 2006 року (а.с. 100-101) при судово-медичному обстеженні ОСОБА_1 21 квітня 2005 року, тобто, зразу після скоєння злочину, було виявлено синці на чолі зліва та на
нижній повіці правого ока, які спричинені дією тупих предметів, відповідають строку 20.04.2005 року і відносяться до категорії легких. Будь-яких травматичних змін в ділянці грудної клітки не виявлено і не було відмічено лікарями поліклініки Борщівської ЦРЛ. 14.12.2005 року ОСОБА_1. проведено рентгенограму органів грудної клітки, при якій виявлено старий, з ознаками повного зрощення перелом 5-го ребра справа. Відсутність будь-яких ознак травматизації грудної клітки та клінічної картини, яка зазвичай спостерігається при даному переломі під час обстеження 21.04.2005 року не дають можливості пов»язати утворення виявленого при рентгенологічному дослідженні 14.12.2005 року.
Висновками експертів НОМЕР_3 від 14.01.2006 року та НОМЕР_4 від 08.02.2006 року (додаткова експертиза за медичними документами) підтверджено попередній висновок.
Відповідно до висновку судово-медичної експертної комісії НОМЕР_1 від 15.06.2006 року синяки на обличчі ОСОБА_1 належать до категорії легких тілесних ушкоджень і виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, не виключено утворення їх від удару кулаком могли утворитися 20 квітня 2005 року. Крім того, на наданій рентгенограмі грудної клітки від 14.12.2005 року ознак переломів ребер не виявлено, деяке потовщення періосту на задній поверхні п»ятого ребра зліва з однорідною структурою має нетравматичний характер (а.с.212).
Вказані висновки судово медичних експертиз проведені судмедекспертами вищої категорії, та першого кваліфікаційного класу, зі стажем роботи за фахом більше 30-ти років і є науково обґрунтовані та в правильності яких в суда сумніві не виникало. Крім того, ці висновки співпадають і з іншими доказами добутими і перевіреними судом.
Зокрема, свідки ОСОБА_6. і ОСОБА_1. пояснили, що працюють в Борщівській ЦРЛ і що ОСОБА_1. звертався до них зі скаргами з приводу отриманих тілесних ушкоджень.
Згідно записів в книзі травматологічного кабінету Борщівської ЦРЛ потерпілий ОСОБА_1. дійсно був на прийомі в травматологічному кабінеті 21.04.2005 року і з його слів було записано, що 20.04.2005 року його побив ОСОБА_3., та лікарем поставлено діагноз: забій м»яких тканин лобної ділянки голови зліва, правої очиці, забій носа.
Твердження ОСОБА_1 з приводу заподіяння йому більш тяжких тілесних ушкоджень в судовому засіданні вірно критично оцінено судом та не взято до уваги, поскільки вони спростовані крім вище перекислених і іншими доказами дослідженими судом.
Так, при проведенні відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_1. показав, як саме і куди ОСОБА_3. наносив йому удари, що відображено в протколі від 17.12.2005 року та в фото таблицях.
В письмовій заяві ОСОБА_1 в Борщівський РВ УМВС України, яку він подав 21.04.2005 року зазначено, що 20.04.2005 року ОСОБА_3. наніс йому декілька ударів в області обличчя, голови, а також ногами в спину в область нирок.
Звертаючись в суд першої інстанції зі скаргою в порядку ст.27 КПК України про порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 125 КК України потерпілий ОСОБА_1. зазначив, що йому заподіяно легкі тілесні ушкодження.
Суд вірно критично оцінив покази свідків ОСОБА_8., ОСОБА_9. та ОСОБА_10. про непричетність ОСОБА_3. до вчинення інкримінованого йому злочину, як такі, що направлені на ухилення засудженим від відповідальності, поскільки перебувають в родинних відносинах та протирічать доказам добутим судом.
Таким чином, дії ОСОБА_3. виходячи із установлених фактичних обставин справи та пред»явленого обвинувачення правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення ОСОБА_1. легких тілесних ушкоджень.
Не допущено судом порушень закону і при вирішенні питання про призначення покарання засудженому.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, всі обставини, які пом»якшують і обтяжують покарання та дані про особу винного, й призначив ОСОБА_3. у межах санкції ч.1 ст. 125 КК України необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів покарання.
Позовні вимоги моральної (немайнової) шкоди судом вирішено вірно у відповідності з чинним законодавством та правильно з»ясовано, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних страждань, за яких обставин і якими діями вони заподіяні, а також з чого суд виходив щодо суми стягнення, інші обставини, що мали значення для вирішення спору.
Отже, вирок щодо ОСОБА_3. є обгрунтованим і законним, будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав для його скасування чи зміни не виявлено при перевірці в апеляційному порядку, а тому відповідно не підлягає задоволенню апеляційна скарга потерпілого.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду від ЗО червня 2006 року відносно ОСОБА_3 без змін.