Справа № 2-15/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22.03.2011                                                                       м. Балта, Одеська область

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді                                                                      Мясківської І.М.

при секретарі                                                                       Пінул І.Б.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_2, посилаючись на те, що 16.07.2010., результаті розгерметизації опалювального котла автономної системи опалювання в квартирі АДРЕСА_1, яка належить відповідачці, було затоплено  його квартиру № 4 в цьому ж будинку, внаслідок затоплення було пошкоджено стелю кухонної кімнати яка виконана з плит ДСП, стіну та шпалери на ній,  водою зіпсовано настінну кухонну шафу вартістю 320,00 грн.. Завдані матеріальні збитки, за висновками спеціалістів склали 1765,00 грн., які він, разом з судовими витратами і просить стягнути з відповідачки.  Крім цього просить стягнути з відповідачки і моральну шкоду в розмірі 1700,00 грн., посилаючись на те, що пошкодження його майна спричинило йому душевних страждань та загострення гіпертонічної хвороби, з приводу якої від потребував лікування з 16.07.2010. по 21.07.2010.

          ОСОБА_3, визнаючи позов в частині фактично нанесеної шкоди, просить суд задовольнити позов частково. Адвокат ОСОБА_4, не вбачаючи взагалі вини ОСОБА_3 в затоплені квартири позивача, вважає позовні вимоги безпідставними, однак з огляду на позиції ОСОБА_3, також просить позов задовольнити частково.

          Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вислухавши свідків судом встановлено слідуюче.

ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09.07.1997. належить квартира  АДРЕСА_2. За тією ж адресою, але поверхом вище знаходиться квартира ОСОБА_3 під  № 8.

Як вбачається з акта від 16.07.2010., затвердженого головним інженером КП «Городок » , з яким була ознайомлена ОСОБА_3,  16.07.2010. в результаті розгерметизації опалювального котла автономної системи опалювання в квартирі ОСОБА_3, було затоплено  квартиру ОСОБА_2 в  наслідок затоплення було пошкоджено стелю кухонної кімнати яка виконана з плит ДСП розміром 1 м2, стіну та шпалери на ній розміром 1 м2,  настінну кухонну шафу розміром 0.5 х 0.6 х 0.4м.

На замовлення позивача МП «Енергія», маючи ліцензію на такий вид діяльності як будівельна серії АВ № 347488, виданої Одеською обласною державною адміністрацією 24.07.2007. на підставі даних замовника підприємство склало локальний кошторис № 2-1-1 на ремонтно-відновлювальні роботи приміщення кухні квартири АДРЕСА_2, оцінивши завдану шкоду в сумі 1765,00 грн. вартість кухонної шафи підтверджена товарним чеком від 05.10.2008. та рахунком № 17 від 21.07.2010. в сумі 320,00 грн.

В свою чергу ОСОБА_3, не зважаючи на те, що відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відмовилася визначати вартість кухонної шафи та провадити судову будівельно-ремонтну експертизу щодо визначення вартості відновлювального ремонту в місцях затоплення квартири ОСОБА_2, посилаючись на те, що майстром КП «Городок»ОСОБА_5 був складений розрахунок вартості ремонтних робіт в сумі 56,31 грн., який судом не може бути прийнятий як належний доказ із-за відсутності належних даним видам документів реквізитам та параметрам.

За загальним положенням про відшкодування шкоди,  матеріальна шкода, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, в повному обсязі відшкодовується особою, яка її завдала своїми неправомірними  рішеннями, діями чи бездіяльністю, за наявності її вини.

Зазначена правова норма дублюється п. 2 Постанови  Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992. зі змінами, якою зокрема передбачається, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну  юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Тобто дії  або бездіяльність, якими завдана шкода, мають бути неправомірними. Неправомірним на думку суду є  бездіяльність відповідачки пов’язана з залишенням не функціонуючого опалювального котла в квартирі наповненого водою, при тому, що квартира опалюється іншим функціонуючим опалювальним котлом.

Безпосередній причинний зв’язок між бездіяльність відповідачки та завданою шкодою підтверджується як сторонами по справі, свідками так і актом від 16.07.2010., затвердженого головним інженером КП «Городок »,

Розглядаючи вину як умову відповідальності за завдану майнову шкоду суд виходить з того, що правові норми ЦК України не містить поняття вини. При характеристиці цього поняття у зобов'язаннях відшкодування шкоди за аналогією використовують положення карного права яке передбачає вину у формі умислу або необережності, чи то грубої чи то простої. На думку суду ОСОБА_3 допустила просту необережність, тобто не дотрималася високих вимог, які по кладаються до так званого «доброго господаря», що і спричинило розгерметизацію опалювального котла.  

Згідно з ч.2  ст. 1166 ЦК України вина особи, яка завдала шкоди, припускається. Обов'язок доведення відсутності вини покладається на того, хто завдав шкоди. До спрос тування презумпції вини особа, яка завдала шкоду, вважається винною у завданні шкоди. Однак, як зазначалося вище відповідачка відмовилася спростовувати висновок спеціалістів МП «Енергія»стосовно проведеного розрахунку ремонтно-відновлювальних робіт приміщення кухні квартири АДРЕСА_2.

За таких обставин суд вважає претензій позивача матеріального характеру цілком обґрунтованими, однак не може погодитися з вимогами немайнового характеру з підстав слідуючого.

Відповідно до ст. 1197 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними  рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з змінами та доповненнями, передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з»ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди) підлягають:

наявність такої шкоди;

протиправність діяння її заподіювача;

наявність причинного зв’язку між шкодою ї противоправними діяннями заподіювача;  

вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з»ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних  чи фізичних страждань, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд дослідивши докази по справі дійшов висновку про відсутність  моральної шкоди  в даній справі, а тому не може ставитися питання про її відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 10, 11,  208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 2085,00 грн., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 200,00 грн.

          В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі  апеляційної скарги протягом  десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ