справа №2а-434/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

          21.03.2011р.суддя Франківського районного суду м.Львова   Гулієва М.І.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському р-ні м.Львова про визнання дій протиправними та зобов"язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії як дитині війни,-

в с т а н о в и в :

       позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача щодо відмови у виплаті доплати до пенсії як дитині війни протиправними  та  зобов»язання  нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу дітям війни за період з 09.07.2007р.по 31.12.07р., з 22.05.08рпо 31.12.08р. та з 01.01.09р.по день винесення судового рішення, посилаючись на те, що є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, виплата допомоги проводилась у значно меншому розмірі, ніж передбачено Законом, всупереч рішенням Конституційного Суду України від  09.07.07р. та від 22.05.2008р.

      Згідно ухвали суду від 24.02.11р. позивачу відмовлено у поновленні строку на звернення до суду та позов в частині стягнення недоплаченої допомоги за період з 09.07.07р.до 24.06.10р.залишено без розгляду.

       Ухвалою суду  відкрито скорочене провадження по даній справі.

Представник відповідача у письмових запереченнях  позовні вимоги не визнав, не заперечуючи соціальний і правовий статус позивача як «дитини війни», зазначив, що законодавством України не визначено поняття мінімальної пенсії за віком як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно Закону України»Про соціальний захист дітей війни».Відповідно до Рішення Конституційного Суду від 22.05.08р.визнано таким , що не відповідає Конституції України положення п.41 розділу11 Закону  №107-!У, однак рішення про відновлення дії ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»у редакції, чинній до внесення змін не приймалось. Просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

     Оскільки,предметом позову є нарахування та виплата підвищення до пенсії, в силу п.2 ч.1 ст.183-2 КАСУ судовий розгляд здійснюється в порядку скороченого провадження.

     Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини,вивчивши матеріали справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення по справі про задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

     Судом встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

     З матеріалів справи вбачається, що позивачу така допомога нараховувалась та виплачувалась не в повному обсязі.

       Як вбачається із ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

       Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

       Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

         Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" за період з  24.06.10р..підлягають до задоволення,     оскільки, розмір виплати такого підвищення не обмежувався ЗУ»Про Державний бюджет України на 2010р»та ЗУ"Про державний бюджет України на 2011р", дані вимоги заявлені в межах строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України.

       Згідно положень ст..21,105,162 КАСУ, адмінпозов може містити вимоги про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності, зобов»язати вчинити певні дії, відшкодувати шкоду,заподіяну незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.  

         Враховуючи наведене , суд приходить до висновку, що відповідача, як орган, на який покладено обов”язок нарахування та виплати доплати до пенсії, слід зобов”язати провести нарахування та виплату недоплаченої доплати до пенсії ,виходячи з того, що ця доплата має визначатись відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни», а не вирішувати питання про стягнення вказаної доплати у конкретному розмірі.

         Згідно ч.7 ст.9 КАСУ,у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини(аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком, наведене у ст.28 ЗУ»Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування «слід застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до ЗУ»Про соціальний захист дітей війни».

Керуючись ст.ст. 7-14,158-163,167 ,183-2 КАС України,  ст.3,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”

п о с т а н о в и в :

позов задоволити.

      Визнати протиправними дії управління  Пенсійного Фонду України у Франківському р-ні м.Львова щодо невиплати   ОСОБА_2  доплати до пенсії відповідно до Закону України"Про соціальний захист дітей війни".

      Зобов”язати управління Пенсійного Фонду України у Франківському р-ні м.Львова нарахувати та виплатити   ОСОБА_2  недоплачену щомісячну доплату до пенсії в розмірі, встановленому  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 24.06.2010р. по 21.03.2011р.з врахуванням ст.28 ЗУ»Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування «та виплачених сум.

     На постанову суду може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного  суду .          

Суддя                                                             М.І.Гулієва