2а-1445/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" березня 2011 р. м. Львів
суддя Личаківського районного суду м. Львова Мармаш В.Я., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати йому як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 30.11.2010р., стягнути за вказаний період 4885,10 грн. недоплачених коштів, та зобов’язати його надалі нараховувати й виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позов мотивує тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому як дитині війни повинна виплачуватись щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак таке підвищення в передбаченому законом розмірі йому не виплачувалась.
Ухвалою суду від 21 січня 2011р. відкрито скорочене провадження в частині вимог до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання неправомірними дій та стягнення недоплачених сум щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 16.06.2010 р. по 30.11.2010 р. та зобов’язання вчинити певні дії, в решті вимог позов залишено без розгляду внаслідок пропуску строку на звернення до суду, тому суд розглядає позовні вимоги за період з 16.06.2010 р. по 30.11.2010 р.
Відповідач у письмових запереченнях, скерованих на адресу суду, вказав, що позовні вимоги управління не визнає, оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, проте законодавством не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для такого підвищення. Ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, але застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених даним законом. Іншого нормативного акту на виконання норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не було прийнято, не визначено, за який рахунок, яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір. Згідно Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»передбачається підвищення до пенсії у розмірі: з 22 травня 2008р –48,10 грн.; з 1 липня 2008р. –48,20 грн.; 1 жовтня 2008р. –49,80 грн., яке і виплачувалось позивачу. У 2009-2010 році були чинними рішення Кабінету Міністрів України, яким вони керуються, а тому для виплати підвищення до пенсії позивачу в інших розмірах відсутні правові підстави.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи письмових доказів, позивач має статус дитини війни, а тому на нього поширюються пільги, встановленні Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік »від 27.04.2010 р. № 2154-VI, опублікований у газеті «Голос України» від 30.04.2010 р. № 80, прожитковий мінімум у 2010 р. на одну особу для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах : з 01 січня –695 грн., з 01 квітня –706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня –723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено, що розміри соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. З урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.»від 27.04.2010 р. № 2154-VI, з 01.01.2010 р., виплата позивачу як дитині війни підвищення у твердому розмірі 49,80 грн. є порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке повинно бути усунено.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов'язаний здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 16.06.2010 р. по 30.11.2010 р., виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни, а дії Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо нарахування та виплати позивачу недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за вказаний вище період слід визнати неправомірними.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування й виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, й не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості із виплати підвищення пенсії як дитині війни, а тому обов’язок із визначення належної до виплати позивачу суми підвищення до пенсії як дитині війни слід покласти на відповідача.
Стосовно вимоги про зобов’язання відповідача надалі нараховувати й виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то така задоволенню не підлягає, оскільки можливість покладення обов’язку на відповідача в рахунок майбутніх зобов’язань (до факту порушення прав та інтересів особи) чинним законодавством не передбачена.
Керуючись ст.ст. 3,8,22,46,48,55,64,124,152 Конституції України, ст.ст. 2,18,70,71,79, 86,158,160-163,183-2 КАСУ України, ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 р.», ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 р.», рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в період з 16.06.2010 р. по 30.11.2010 р. неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 16.06.2010 р. по 30.11.2010 р. включно з врахуванням виплачених сум.
В решті вимог –відмовити за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Мармаш В.Я.