2а-1826/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"14" березня 2011 р.                                                                                                                               м. Львів

суддя Личаківського районного суду м. Львова Мармаш В.Я., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача нарахувати недоплачене йому як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2007-2008 р.р. в розмірі 1523,03 грн. Позов мотивує тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому як дитині війни повинна виплачуватись щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак таке підвищення в передбаченому законом розмірі йому не виплачувалась.

З підстав, передбачених Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ухвалою суду від 21.01.2011р. провадження у справі в порядку цивільного судочинства закрито та ухвалою від 24.01.2011р. відкрито провадження у справі в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач у письмових запереченнях, скерованих на адресу суду, вказав, що позовні вимоги управління не визнає, оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, проте законодавством не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для такого підвищення. Ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, але застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених даним законом. Іншого нормативного акту на виконання норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не було прийнято, не визначено, за який рахунок, яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір. Згідно Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»передбачається підвищення до пенсії у розмірі: з 22 травня 2008р –48,10 грн.; з 1 липня 2008р. –48,20 грн.; 1 жовтня 2008р. –49,80 грн., яке і виплачувалось позивачу. У 2009-2010 році були чинними рішення Кабінету Міністрів України, яким вони керуються, а тому для виплати підвищення до пенсії позивачу в інших розмірах відсутні правові підстави.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи письмових доказів, позивач має статус дитини війни, а тому на нього поширюються пільги, встановленні Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Аналіз норм ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та норм п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» дає можливість зробити висновок, що нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»дійсно зупинялася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але норми Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», звужуючи обсяг права дітей війни, водночас залишали незмінним зміст права дітей війни на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), певні норми законодавства України, у тому числі, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №  28/2008 (№ 10-рп/2008) положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»- визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-рп від 09.07.2007 р. та рішення № 28/2008 (№ 10-рп/2008) від 22.05.2008 р. положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані неконституційними, то під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Позивач в порядку, передбаченому процесуальним законом, що діяв на момент звернення до суду, пред’явив позов в порядку цивільного судочинства, що передбачало загальний трирічний термін позовної давності, а тому строку звернення до суду не пропустив. А тому з врахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.12.2010р. суд вважає, що підстав для залишення в порядку, передбаченому ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративного позову без розгляду немає.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов'язаний здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в межах позовних вимог, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування й виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, й не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості із виплати підвищення пенсії як дитині війни, а тому обов’язок із визначення належної до виплати позивачу суми підвищення до пенсії як дитині війни слід покласти на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Тому суд, з врахуванням цих вимог та вищенаведених обставин, вважає за необхідне, визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо нарахування та виплати позивачу недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний вище період.

Керуючись ст.ст. 3,8,22,46,48,55,64,124,152 Конституції України, ст.ст. 2,18,70,71,79, 86,158,160-163,183-2 КАСУ України, ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 р.», ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 р.», рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. включно з врахуванням виплачених сум.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

          Суддя                                                                                                    Мармаш В.Я.