Справа № 2-а-1818/11

ПОСТАНОВА

іменем України

15 березня 2011 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючої судді                                                                                        Бочко Ю.І.,

при секретарі                                                                                               Шиліній М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсона про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд з вказаним позовом, мотивуючи тим, що вона є потерпілою від аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом ІІІ групи. Згідно ст.18 ч.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 1,2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вважає, що має право на виплати визначені вказаними Законами. Звернувшись у 2010 р. до управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона із заявою про порушення свого права та з проханням провести перерахунок та виплатити недоотриману суму державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю починаючи з 28.10.2010 р., на що їй було відмовлено. Просить суд визнати дану відмову неправомірною, стягнути з відповідача недоотриману суму державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду.   

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала на підставах зазначених в позові, просила позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, посилюючись на Постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсації виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№836 від 26 липня 1996 року, «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008 року, «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджету від 3 січня 2002 року, і на підставі яких перерахунок пенсії як державної так і додаткової не є можливим. Просила відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 10.03.1998 р. ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок на ЧАЕС. Крім того, позивачка є інвалідом ІІІ групи, захворювання пов’язано з впливом факторів наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з даним захворюванням позивачка з 1999 р. перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсона та отримує державну пенсію.

Відповідно до вимог ст. 49 Закону України № 796-ХII від 28 лютого 1991 року пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно вимог частини 4 статті 54 цього Закону у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України 796-ХII від 28 лютого 1991 року, державна пенсія визначається у порівнянні з мінімальною пенсією за віком.

Згідно вимог частини третьої статті 46 Конституції України «пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом». Це положення закріплено статтями 1,2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»№2017-III від 5 жовтня 2000 року, згідно вимог яких мінімальні розміри заробітної плати та пенсії за віком є основними державними соціальними гарантіями, які встановлюються законами і забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму».

Вимоги ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»№ 966-XIV від 15 липня 1999 року та Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»№2017-III від 5 жовтня 2000 року визначають, що  прожитковий мінімум –вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»№ 966-XIV від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-IY від 9 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності страхового стажу встановлюється у розмірах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму затверджується законами України про державний бюджет України на певний період.

Наведене свідчить, про те що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак, як встановлено в судовому засіданні позивачці нараховували та сплачували пенсію в розмірах нижче сум, які повинні були б виплачуватись. Та, навіть, при аргументованому зверненні ОСОБА_1 до відповідача, їй було відмовлено.

Заперечення відповідача суд не приймає до уваги, оскільки вони ґрунтуються на підзаконних актах, в той час як вимоги ст. 19 ч.2 Конституції України зазначають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України. Так само ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення». А відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»№2017-III від 5 жовтня 2000 року «виключно Законами України визначаються мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсії за віком…».

Крім того, у відповідності до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-XII від 28 лютого 1991 року особам, віднесеним до категорії I, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам I групи –100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи –75% мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи –50% мінімальної пенсії за віком.

На підставі викладеного, відповідно до вимог Закону 796-ХII від 28 лютого 1991 року, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, як і державна, визначається у порівнянні з мінімальною пенсією за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Терміни і порядок перерахування раніше призначених пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з метою приведення їх розмірів у відповідність до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-XII від 28 лютого 1991 року визначені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№231-Y від 5 жовтня 2006 року. Кабінету Міністрів України  доручено забезпечити проведення перерахування раніше призначених пенсій громадянам, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, відповідно до цього Закону, з 1 січня 2007 року.

А частиною третьою статті 67 цього Закону передбачено, що «у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за  шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму".

Суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом зобов’язання управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсона здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми державної та додаткової пенсії.

Керуючись ст.ст.6, 17, 21, 104, 105, 106, 107, 159-163 КАС України, ст.ст.49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХII від 28 лютого 1991 року, а також статтею 70 вказаного Закону, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№231-Y від 5 жовтня 2006 року; ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№489-Y від 19.12.2006 року, ст. 62 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2007 рік»№749-Y від 15.03.2007 року, ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»№107-YI від 28.12.2007 року, ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»№835-YI від 26.12.2008 року, ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року №1646-YI; ст.ст.6,8,19,22,46,56,60,68,92,113 Конституції України суд, -

постановив :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсона про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії –задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсона щодо відмови в перерахунку та виплати на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з 28.10.2010 р.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі міста Херсона здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриманої суми державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідності з вимогами ст. 49,50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХII від 28 лютого 1991 року; ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»№835-YI від 26 грудня 2008 року, ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року №1646-YI, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з 28.10.2010 року:

як інваліду ІІІ групи державну пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відповідний період.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський райсуд м. Херсона.

Суддя:Ю. І. Бочко