Справа № 2а-657-11
Постанова
іменем України
23 березня 2011 року суддя Сватівського районного суду Луганської області Гашинська О.А. , розглянувши у порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про стягнення щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просить суд поновити їй з 09.07.2007 року пропущений з поважних причин процесуальний строк звернення до суду , визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо донарахування та виплати щомісячної державної соціальної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по дату скасування або внесення змін до існуючих правовідносин в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»..
В обгрунтування позовних вимог в позові позивач зазначила, що у відповідності до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. вона має статус дитини війни. Згідно зі ст.6 даного Закону їй повинне виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але з 2007 рр. їй таке підвищення виплачено не в повному розмірі. Отже відповідачем в порушення вимог ст.ст. 22 , 92, Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. і від 22.05.2008 р., не проведено їй відповідні виплати у вказаному розмірі, тому невиплата їй відповідачем підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , передбаченої статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни „ , є протиправною і такою , що суперечить Конституції та законам України. Вважає необхідним поновити їй строк на звернення до суду з 09.07.2007 р. , так як даний строк був пропущений з поважних причин: вона не могла в силу свого віку та стану здоров’я займатися захистом своїх прав, крім того вона не мала відомостей про порушення її права- нездійснення відповідачем їй нарахування надбавки до пенсії , а коли їй стало про це відомо , строк позовної давності був три роки , оскільки до 09.09.2010 р. дані справи розглядалися за нормами цивільного судочинства, де строк позовної давності охоплював весь період , за який їй повинна була виплачуватися надбавка , але в період збору та оформлення документів для звернення до суду змінився порядок провадження по даним справам і строк позовної давності став набагато меншим , що суперечить ст..22 Конституції України «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод , але дані зміни позбавили її права прохати зобов’язати відповідача провести відповідні нарахування та виплати строком більше ніж 6 місяців. Крім того, право на соціальний захист не може бути обмежено та строк позовної давності не поширюється на соціальні виплати, оскільки пільги , компенсації і гарантії , право на які передбачене чинним законодавством , є додатком до основних джерел існування , необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня ( ст..46 Конституції України). Просить суд поновити їй з 09.07.2007 року пропущений з поважних причин процесуальний строк звернення до суду , визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо донарахування та виплати щомісячної державної соціальної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по дату скасування або внесення змін до існуючих правовідносин в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», справу просить суд розглянути без її участі.
17.03.2011 року відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що позов не визнає. Підвищення пенсій за 2006-2007 роки дітям війни можливо провести лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Крім того, в 2008 р. після винесення Конституційним Судом України рішення 22 травня 2008 р № 10рп/2008 підвищення дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно проводитись відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. в розмірі :з 22 травня –48,10 грн., з 1 липня –48,20 грн. та з 1 жовтня –49,80 грн. У 2009 -2010 роках виплата дітям війни проводиться також згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. Відповідно до ст.99 КАС України кожній особі встановлюється шестимісячний термін для звернення за порушеним правом до суду. Позивач у зазначений термін до суду не звернувся. Управління на застосуванні строку позовної давності наполягає. Перерахунок підвищення до пенсії на майбутнє не є можливим , оскільки право пенсіонера в майбутньому не порушене. Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю ( а.с.11).
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд вважає, що у справі достатньо підстав для прийняття рішення і що даний позов підлягає задоволенню в зв’язку з наступним:
-з матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером , отримує пенсію за віком та має правовий статус „дитини війни”, що підтверджується посвідченням (а.с.7) .
09.02.2011 р. позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату доплати як „дитині війни” .Листом від 09.02.2011 р. відповідачем їй було відмовлено у підвищенні пенсії ( а.с.8).
Ухвалою суду про відкриття скороченого провадження позивачу судом поновлено з 09.07.2007 року строк звернення до суду із адміністративним позовом про зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії , як дитині війні( а.с.9).
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок —20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-4 „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування..
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,11 грн.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення стаггі 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційним Судом України по 3І грудня 2007 року , тобто до закінчення бюджетного року, з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України. На підставі цього Рішення втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, яка діє по цей час.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Отже, виходячи з наведеного, позивач має право на здійснення їй відповідачем нарахування та виплату підвищення до пенсії після винесення Конституційним Судом рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007- з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., тобто до закінчення бюджетного року та після винесення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року - з 22 травня 2008 р. , і на час дії Закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до пункту 8 якої встановлено , що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах : з 22 травня -48, 10 гривні , з 1 липня -48, 20 та з 1 жовтня -49, 80 гривні. Таким чином, підвищення позивачу, як динині війни , відповідачем виплачується відповідно до зазначеної постанови , а не Закону , про що зазначено в наданих суду запереченнях відповідачем ( а.с.11). Керуючись загальними засадами пріоритету законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги Закону України «Про соціальний захист дітей війни”, тому відповідно до вимог ст.92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір допомоги встановлений ст.8 Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року.
Зважаючи на вище викладене, суд вважає за необхідне визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо проведення з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. , перерахунку пенсії позивачу, яка має статус дитини війни , в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни „ .
Згідно ч.1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, підлягають негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 158-163, 183-2 , 186 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо проведення з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яка має статус дитини війни , в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни „ .
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити підвищення до пенсії , як дитині війни , ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008р з урахуванням здійснених виплат.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сватівський районний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.А.Гашинська