Справа № 2-225/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

11 лютого 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                    головуючої судді                                                                       Дубіжанської Т.О.

  при секретарі                                                                         Сорокіної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь матеріальну шкоду в сумі 81 575 грн. 92 коп. та судові витрати. В жовтні 2009 року позивачка ОСОБА_2 звернулася з позовною заявою, в якій просила постанови рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_5 на її користь, а також на користь неповнолітньої доньки ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 2 312 грн. 52 коп., моральну шкоди в сумі 10 000 грн., а також судові витрати по справі. Також в жовтні 2009 року до суду з позовною заявою звернувся позивач ОСОБА_3, в якій просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_5 на його користь майнову шкоду в розмірі 3 062 грн. 63 коп., моральну шкоду в сумі 5 000 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2010 року вищезазначені цивільні справи були об’єднанні в одне провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивачі вказали на те, що 28 серпня 2008 року о 18 год. 10 хв., водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем ЗАЗ 110557, номерний знак НОМЕР_1 на перехресті вул. Канатної та пр. Пушкіна в м. Дніпропетровську виконуючи маневр повороту ліворуч, не впевнився, що це буде безпечно у разі чого здійснив зіткнення з автомобілем „Опель Омега”, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в зустрічному з ним напрямку, чим порушив 16.13 ПДР України. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2008 року адміністративну справу у відношенні ОСОБА_4 було закрито, а також у цій постанові винність у ДТП ОСОБА_4 встановлена. Внаслідок ДТП транспортні засоби були пошкоджені, завдана матеріальна шкода водію ОСОБА_1 та його доньки ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження, ОСОБА_2 зазнала внаслідок ДТП, психологічну травму. ОСОБА_1 керував автомобілем  „Опель Омега”, державний номер НОМЕР_2, який належить на праві особистої власності ОСОБА_3 В зв'язку з тим, що після ДТП автомобіль ОСОБА_3 знаходився в технічно несправному стані і транспортувати його було неможливо, він був вимушений сплачувати послуги автостоянки ТОВ „Автопарк-Сервіс-плюс” з жовтня 2008 року по вересень 2009 року. Автомобіль ЗАЗ 110557, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, належить на праві особистої власності ОСОБА_5 Внаслідок ДТП автомобіль позивача був пошкоджений, розмір матеріальної шкоди складає 24 645 грн. 78 коп. Для визначення розміру шкоди позивачем були понесені витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 850 грн. Відповідачі не бажають відшкодовувати шкоду в добровільному порядку. Таким чином, позивачі вимушені звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

21 липня 2010 року позивачі надали до суду уточнену позовну заяву в якій просили стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суму відшкодування майнової шкоди у розмірі 112 586 грн. 74 коп., моральної шкоди в сумі 40 000 грн., а також судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 24 645 грн. 78 коп., в іншій частині позовних вимог просив відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно –правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.  

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. У відповідності до абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).  Крім того, в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року є роз’яснення, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.   

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У судовому засіданні встановлено, 28 серпня 2008 року о 18 год. 10 хв., водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем ЗАЗ 110557, номерний знак НОМЕР_1 на перехресті вул. Канатної та пр. Пушкіна в м. Дніпропетровську виконуючи маневр повороту ліворуч, не впевнився, що це буде безпечно у разі чого здійснив зіткнення з автомобілем „Опель Омега”, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в зустрічному з ним напрямку, чим порушив 16.13 ПДР України. В результаті ДТП завдано матеріальних збитків автомобілям та тілесні ушкодження позивачам ОСОБА_1, його доньки ОСОБА_6 Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2008 року адміністративну справу у відношенні ОСОБА_4 було закрито, але визнано винним у скоєнні даної ДТП ОСОБА_4 Згідно заключення експерта автотоварознавчого дослідження від 05.11.2008 року № 943 вартість відновлюваного ремонту автомобілю складає 81 575 грн. 92 коп., ринкова вартість автомобіля складає 20 154 грн. 77 коп., відновлення даного автомобіля є економічно недоцільним, а тому матеріальна шкода спричинена володільцю автомобіля складає 24 645 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_3 ставить вимогу про відшкодування йому у відповідності до ст. 1192 ЦК України вартості відновлюваного ремонту автомобілю у розмірі 81 575 грн. 92 коп., але позивачем у судовому засіданні не надано жодного доказу щодо понесення витрат, пов'язаних з відновлюванням свого автомобіля. А навпаки в судовому засіданні представником позивача була зазначено, що автомобіль на теперішній час не відремонтовано. Таким чином, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 необхідно стягнути суму матеріальної шкоди у розмірі 24 645 грн.

Що стосується вимог позивачів до відповідача ОСОБА_5 то вони задоволенню взагалі не підлягають, оскліьки доказів вини ОСОБА_5 у даному ДТП судом не встановлено, оскільки доказів позивачами не надано.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 122) позивачем ОСОБА_3 було сплачено 124,63 грн. за оформлення довіреності на представництво інтересів у суді, які необхідно стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_4

Вимога позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 витрат по оплаті послуг експерта в сумі 850 грн. (а.с. 87), витрати за оформлення довіреності на представництво інтересів у суді у розмірі 124,63 грн. (а.с. 165), витрати за оплату судово-медичного дослідження його та його неповнолітньої доньки ОСОБА_6 у розмірі 17,77 грн.+ 25,88 грн,+ касовий збір за проплату 8 грн. (а.с. 153), за оплату поштових повідомлень 38,12 грн. (а.с. 84, 149), а всього 1064 грн. 40 коп.

Що стосується вимог позивача ОСОБА_1 щодо стягнення грошових коштів у розмірі 38,31 коп. (а.с. 83, 148) за послуги ВАТ «УКРТЕЛЕКОМ», то вони задоволенню не підлягають, оскільки з даних чеків не можливо встановити за що та ким були сплачені дані кошти.

Що стосується вимог позивача ОСОБА_1 щодо оплати послуг автостоянки у ТОВ «Автопарк-Сервіс-Плюс»з 03.10.2008 року по 28.02.2010 року у розмірі 4 164 грн., то вони також задоволенню не підлягають, оскільки згідно чеків наданих у матеріали справи позивачем (а.с. 84, 85, 120, 148, 155, 156) не можлива встановити ким сплачені дані кошти та за стоянку якого автомобіля. Крім того, витрати на послугу автостоянки автомобіля не відносяться до збитків які спричинені у результаті порушення цивільного права позивача, оскільки послугами автостоянки позивач користується незалежно від того чи пошкоджений його автомобіль чи ні.

Також як вбачається з матеріалів справи (а.с. 103) позивачкою ОСОБА_2 було сплачено 124,63 грн. за оформлення довіреності на представництво інтересів у суді, які необхідно стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_4

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь 358,01 грн. витрачених на придбання ліків (а.с. 96), то вони задоволенню не підлягають, оскільки з наданих чеків не зрозуміло що за ліки придбалися та чи призначалися дані ліки лікарем саме для лікування ушкоджень отриманих під час цього ДТП.

Відносно позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 на їїкористб витрат за оплату судово-медичного дослідження її неповнолітньої доньки ОСОБА_6 у розмірі 29,88 грн., то вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно квитанцій (а.с. 153) дану оплату здійснював її чоловік ОСОБА_1, на користь якого вони і були стягнуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні встановлено що у зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачу ОСОБА_3 було спричинено душевні страждання, він переніс психологічний стрес, було порушено його звичайний уклад життя, він не міг тривалий час користуватися автомобілем.

Також у зв'язку з ДТП ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, він отримав легкі тілесні ушкодження, а також отримав сильний стрес у зв’язку з тілесними ушкодженнями його неповнолітньої доньки ОСОБА_6

ОСОБА_2, яка на момент ДТП також знаходилася у автомобілі, також були спричинені моральні страждання, вона в момент зіткнення перенесла великий стрес, а також її моральні страждання виразилися у нервовому стресі від тілесного ушкодження та психологічного стану її неповнолітньої доньки ОСОБА_6

Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивачів та глибину їх душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивачів щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. та на користь ОСОБА_2 моральну шкоду – 3 000 грн.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу та інші.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивачем  ОСОБА_1 також були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2 800 грн., що підтверджується квитанцією адвоката ОСОБА_8 від 21.10.2008 року (а.с. 82), тому з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2 800 грн.

Що стосується вимог позивачки ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 витрат по оплаті на правовому допомогу у розмірі 1 800 грн., то вони також підлягають задоволенню, оскільки це підтверджується договором про надання юридичних послуг від 20 червня 2009 року та квитанцією адвоката ОСОБА_9 від 20.06.2009 року (а.с. 102), тому з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_2 слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 1 800 грн.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4на користь позивача ОСОБА_3 необхідно стягнути пропорційно задоволених вимог судовий збір в сумі 256 грн. 20 коп. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн., на користь позивача ОСОБА_10 необхідно стягнути пропорційно задоволених вимог судовий збір в сумі 89 грн. 50 коп. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн., на користь позивача ОСОБА_2 необхідно стягнути пропорційно задоволених вимог судовий збір в сумі 89 грн. 50 коп. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст. 10, 57-61, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди у розмірі 24 645 грн. 78 коп., моральну шкоду у розмірі 2 000 грн., та судові витрати по справі у розмірі 632 грн. 83 коп., а всього 27 278 грн. 61 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2 800 грн., витрати на оплату послуг експерта у розмірі 850 грн., та судові витрати по справі у розмірі 303 грн. 90 коп., а всього 6 953 грн. 90 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1 800 грн., та судові витрати по справі у розмірі 436 грн. 13 коп., а всього 5 236 грн. 13 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                   Т. О. Дубіжанська