Справа №  1-110/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 березня 2011 року   Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді                    Поступайла В.В.,

при секретарі                     Чорнобривець О.Є.,

за участю прокурора                    Лебедєвої Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єнакієво Донецька область, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, який проживав у АДРЕСА_1, зареєстрований у АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 04.03.2004 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

- 23.05.2007 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. 14.05.2008 року постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано з направленням засудженого для відбування покарання згідно з вироком суду від 23.05.2007 року;

- у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України.

На попередній розгляд справи 04 січня 2011 року та призначене судове засідання по справі 20 січня 2011 року викликався ОСОБА_1, який був повідомлений про день, час та місце слухання справи. У судове засіданні не з’явився, причини неявки не повідомив.  

Оскільки згідно із ст.262 КПК України розгляд справи  в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов’язковою, судом 20 січня, 10 та 25 лютого, 15 березня 2011 року винесено постанови про здійснення приводу підсудного  ОСОБА_1, які працівниками Кіровського ВМ КМВ УМВС України у Кіровоградській області не виконано.

Згідно з рапортами працівників Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області та поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, долученими працівниками міліції під час виконання приводів, ОСОБА_1 за зазначеним у обвинувальному висновку місцем проживання –АДРЕСА_1,  фактично постійно не проживає, а постійно перебуває на заробітках у різних районах Кіровоградської області, про що також зазначили під час досудового слідства свідок ОСОБА_3 та безпосередньо ОСОБА_1 (а.с.20, 27, 46).

З огляду на викладене по справі вбачається неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки дані про особу підсудного ОСОБА_1 з’ясовані неповно. Крім цього, судом встановлено порушення права на захист ОСОБА_1 під час досудового слідства, які не можуть бути усунутими у судовому засіданні.

Заслухавши прокурора, яка заперечувала проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, суд вважає, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України підлягає направленню на додаткове розслідування з таких підстав.  

Відповідно  до вимог ч.1 ст.281 КПК України,  кримінальну справу  може  бути  повернуто  на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.   

У п.8 ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»зазначено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст.22 та 64 КПК України не були досліджені, або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для вирішення справи (а також якщо –не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого).   

Суд вважає, що відповідно до вимог ст. 22 КПК  України, ні орган досудового слідства ні прокурор, в порядку ст. 229 КПК України, не вжили всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, що стало перешкодою у своєчасному та об’єктивному розгляді справи судом.    

Так, як вбачається із матеріалів виконання постанов суду про примусові приводи підсудного, у справі не встановлено місце проживання підсудного ОСОБА_1, оскільки за вказаною у обвинувальному висновку адресою підсудний фактично не мешкав, а знаходився на заробітках у різних районах області.

При цьому, під час досудового слідства дані про місце роботи ОСОБА_1 взагалі не з’ясовувалися та у складеному обвинувальному висновку не зазначені.

Крім цього, пред’явлене органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачення за своїм змістом є неконкретним, що позбавляє підсудного права на належний захист своїх інтересів у суді та відповідно до ст.370 КПК України відноситься до істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, що є також підставою до направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.   

Так, у пред’явленому ОСОБА_1 обвинуваченні за ст.395 КК України у порушенні правил адміністративного нагляду, тобто самовільному залишенні особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, не зазначено з якого часу він перебував на обліку та в якому підрозділі міліції, у який підрозділ міліції він був зобов’язаний з’являтися для реєстрації та не з’являвся, який конкретно підрозділ міліції він мав повідомити про зміну місця проживання та не повідомив його, тобто конкретні дії ОСОБА_1 при вчиненні злочину та його об’єктивну сторону.      

Унаслідок неконкретності пред’явленого обвинувачення та неналежного з’ясування даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що справу необхідно повернути на додаткове розслідування, оскільки суд позбавлений можливості самостійно встановити місце проживання підсудного та судом вжиті усі можливі заходи до його виклику або приводу у судове засідання. Унаслідок допущеної неповноти досудового слідства суд позбавлений можливості вручити обвинувальний висновок підсудному та викликати його у судове засідання і розглядати справу за його участі. Крім цього, підсудний у судовому засіданні позбавлений можливості здійснювати належний захист своїх прав від конкретного обвинувачення.

Під час додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно належно встановити дійсне місце проживання підсудного ОСОБА_1, його місце роботи, за наявності до того підстав пред’явити конкретне обвинувачення ОСОБА_1 та обрати йому інший запобіжний захід, який забезпечить належну процесуальну поведінку, після чого вирішити питання щодо направлення справи до суду.

Ураховуючи те, що санкцією ст.395 КК України не передбачено міру покарання у виді позбавлення волі, законні підстави до зміни підсудному міри запобіжного заходу на взяття під варту відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.281 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України, повернути прокурору Кіровського району м.Кіровограда для організації та проведення додаткового розслідування, у ході якого провести слідчі дії, викладені у мотивувальній частині постанови.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 7 діб з моменту оголошення.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда В. В. Поступайло