Справа  2- 232/10, 2-477/10, 2-14/11

РІШЕННЯ

іменем України

          15 лютого 2011 року

          Київської області, в складі:                                                       Яготинський районний суд

          Головуючого судді             Карпович В.Д.

          при секретарях                   Сидоренко Я.Г. Микитенко  В.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, в наслідок дорожньо транспортної пригоди.

Встановив:

В позові до суду позивач вказав, що 16 грудня 2009 року в 22 годині 15 хвилин на 98 км автодороги Київ-Харків, Яготинського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода, за участі автомобіля марки »д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 яким керував відповідач ОСОБА_2,. та автомобіля марки МАН 26.410 FNLC д.н. НОМЕР_3 з напівпричепом рефрижератором Trailer Bygg1903 KT-28 д.н. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_3,  який належить ПП ОСОБА_1.

ДТП мало місце через недотримання відповідачем правил дорожнього руху України, в наслідок чого останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі протоколу про адміністративне правопооррушення серії АІ № 145665.

          В результаті пошкодження автомобіля МАН 26.410 FNLC д.н. НОМЕР_3 при ДТП йому завдано матеріальної шкоди в розмірі 13 573,62 грн., а пошкодження напівпричепу Trailer Bygg1903 KT-28 д.н. НОМЕР_4 йому завдано матеріальний збиток в розмірі 91232,25 грн. всього 104 805,87 грн.

          Автомобіль маркиvo»д.н. НОМЕР_1 є забезпеченим згідно полісів обов‘язкового страхування власникі наземних транспортних засобів, а саме: полісом страхування ВС №5664503 від 18.04.09 року та ВС №9492658 від 23.09.2009 року уклединими між ОСОБА_2 та АТ «Українська пожежно-страхова компанія». В зв‘зку з цим частину завданих збитків буде покрито за рахунок страхової компанії, а саме  матеріальних збиток в розмірі 51 000 грн., що складає ліміт відповідальності по двом полісам.

          Просив; стягнути із ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 53 805,87 грн.- завдану пошкодженням напівпричіпа рифрижератора Trailer Bygg1903 KT-28 д.н. НОМЕР_4 та автомобіля марки МАН 26.410 FNLC д.н. НОМЕР_3 в наслідок ДТП, а також державне мито та витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгялду справи в розмірі 538,06 грн. та 120 грн.

          В судовому засіданні представник позивача збільшив  позовні  вимоги  позивача  та п росив стягнути  із відповідача 104 805,87 грн матеріальної шкоди, 1 048,06 грн. судового збору  та 120 грн  витрат на інформаційно технічне забезпечення  судового  процесу.

заявив  клопотання  про призначення  по даній  справі судово  авто технічної експертизи.

Відповідач  позов не  визнав.

Відповідно до ст.74 ЦПК України, представники третіх осіб АТ «Українська пожежно-страхова компанія»та НАСК «Оранта»в судове засідання не з‘явились, про день та час розгляду справи вчасно повідомлені, причина їх неявки суду невідома.

          В судовому засіданні встановлено наступне:

16 грудня 2009 року в 22 годині 15 хвилин на 98 км автодороги Київ-Харків, Яготинського району Київстької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки »д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 яким керував відповідач ОСОБА_2 та автомобіля марки МАН 26.410 FNLC д.н. НОМЕР_3 з напівпричепом рифрижератором Trailer Bygg1903 KT-28 д.н. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_3, та який належить позивачеві ОСОБА_1 ДТП мало місце через недотримання відповідачем правил дорожнього руху України, в наслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі протоколу про адміністративне правопооррушення серії АІ № 145665.

          В результаті пошкодження автомобіля МАН 26.410 FNLC д.н. НОМЕР_3 при ДТП йому завдано матеріальної шкоди в розмірі 13 573,62 грн., а пошкодження напівпричепу Trailer Bygg1903 KT-28 д.н. НОМЕР_4 йому завдано матеріальний збиток в розмірі 91232,25 грн. всього 104 805,87 грн. що підтверджується звітами №225П та №226П про оцінку автомобіля та причепа (а.с. 12-20).

          Автомобіль маркиvo»д.н. НОМЕР_1 є забезпеченим згідно полісів обов‘язкового страхування власникі наземних транспортних засобів, а саме: полісом страхування ВС №5664503 від 18.04.09 року та ВС №9492658 від 23.09.2009 року укладеними між ОСОБА_2 та АТ «Українська пожежно-страхова компанія». В зв‘зку з цим частину завданих збитків буде покрито за рахунок страхової компанії, а саме  матеріальних збиток в розмірі 51 000 грн., що складає ліміт відповідальності по двом полісам. Тобто до стягнення підлягає сума завданих але невідшкодованих збитків, а саме: 53 805,87  (п‘ятдесят три тисячі вісімсо п‘ять)грн. 87 коп.

          Із протоколу про  адміністративне правопорушення від 16.12. 2009 року  видно, що 16.12. 2009 року  близько 22 голини 15 хвилин,  водій ОСОБА_2  керуючи  автомобілем „ Вольво” та рухаючись на 98  км автошляху Київ Харків в напрямку  м. Харків, в темну  пору  не  врахував дорожню  обстановку , не  вибрав безпечну  швидкість при  виникненні перешкоди не зміг вчинити заходів для її об”їзду та здійснив наїзд на  автомобіль марки „ Ман”,  чим  порушив вимоги  п.п. 12.1; 12.2” 12.3 ПДР України, та  скоїв правопорушення  передбачене  ст.. 124 КУАП.

Відповідно до постанови  від 01.03.2010 року судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Постановою Апеляційного суду  Донецької області  від 9.07. 2010 року, постанова судді Орджонікідзевського районного суду  від 1.03. 2010 року,  скасована  як незаконна.

Із пояснень водія   автомобіля „ МАН” ОСОБА_3,  відібраних  в останнього на слідучий  день після  ДТП видно  слідуюче:

16.12. 2009 року він  керуючи  автомобілем „ МАН” з причепом НОМЕР_4 виїхав з м. Рівне та  вже  рухався  автошляхом Київ –Харків  в напрямку  м. Харків. Дорога була  сухою, мороз близько 15 градусів. На 98  км  автошляху,  в нього  заглох  двигун і  він   зупинив автомобіль, ввімкнув сигналізацію та  вийшов  з  автомобіля на праву сторону, та раптом  почув сильний удар. Ця  подія  була в 22 години 15 хвилин. Автомобіль „ Вольво” який  рухався  зі  сторони м. Києва  в попутному  його руху  напрямку, вдарив  в задню  ліву  частину його причепа. Після  чого  виставили знаки аварійно зупинки та  викликали працівників ДАІ.

Із  пояснення водія ОСОБА_2 відібрані  від  нього наступного дня,  після ДТП видно слідуюче:

Керуючи  автомобілем  „ Вольво” по  автошляху Київ-Харків  в напрямку  м. Харків, він рухався  із швидкістю 70 км/год. Дорога  була  сухою,  видимість на ближньому  світлі була  метрів 40-50. На 98  км  автошляху він обігнав грузовий  автомобіль  який рухався  в  попутному  напрямку та  став  рухатись по лівій смузі  руху.. Потім він  побачив, що   автомобіль  який   рухався позаду став  мигати світлом фар, щоб  він уступив йому дорогу. Він прийняв в право, перейшов  в правий  ряд та  почув удар передньою частинного  свого  автомобіля в задню  частину  свого напівпричепу, Як потім він  побачив,  в правому ряду  автошляху стояв автомобіль „ Ман” з причепом. Після  цього,  вони  виставили „ аварійний знак”.

Із  протоколу  огляду місця транспортної пригоди від 17.12. 2009 року  видно, що автомобіль Ман” д.н. НОМЕР_3 стоїть в  напрямку м. Харків. Відстань  від переднього лівого колеса до бордюра розподільчої смуги становить 6,7 метра, задній 6.1 метра.

Автомобіль „ Вольво”  д.н. НОМЕР_1 стоїть в напрямку  м. Харків, відстань від передніх  коліс до бордюра роздільної смуги становить 4.9 м, від задніх –3.4 м, від  бампера 3.9 м..

Із  протоколу огляду  напів причепа бортового /  водія  ОСОБА_2 / видно, що  в напівпричепі деформований  передній  борт, передня  частина правого борту, розірваний  тент.

Із  протоколу огляду автомобіля „ Вольво”/  водій ОСОБА_2 /  видно, що в автомобілі повністю деформована кабіна автомобіля, та  рама автомобіля. Розбите; лобове  скло, дзеркала заднього  виду, передні  фари, передня  решітка, передній  бампер,  покажчики  повороту.

Із  протоколу  огляду  автомобіля „ МАН” який належить ОСОБА_1 видно слідуюче; деформовані задні двері. Розбитий лівий  задній  фонар.

Із  протоколу  огляду  напівпричепа належного ОСОБА_1  видно слідуюче; повністю розбитий причіп рефрижератора, розбитий задній лівий  фонар. Деформований передній міст причепа.

Із  висновку  судово технічної експертизи видно  слідуюче:

Водій  автомобіля  «Ман»з напівпричепом ОСОБА_3 в  даній  дорожній  обстановці повинен був діяти  у відповідності з  вимогами п. 15.14 ПДР.

2.3 Водій  автомобіля «Вольво»з напівпричепом ОСОБА_2 в  дорожній  обстановці що  склалась, повинен був діяти у відповідності з  вимогами п.п. 12.1, 12.2 та 12.3 ПДР.

Вибрана  водієм автомобіля «Вольво»з напівпричепом ОСОБА_2 швидкість руху 70 км/год, не  відповідала видимості в напрямку руху в  даних дорожніх умовах.

Дії водія  автомобіля «Вольво»з напівпричепом  ОСОБА_2 не  відповідали вимогам п.п. 12.1та 12.2 ПДР.

4.5 Якщо видимість напівпричепа  автомобіля «МАН»,  який  зупинився на правій  смузі руху складала більше зупиночного шляху автомобіля «Вольво»з напівпричепом 53- 65 м, то   водій  автомобіля «Вольво»з напівпричепом ОСОБА_2 мав  технічну можливість запобігти наїзд на напівпричіп зупиненого автомобіля  «Ман»шляхом застосування  екстреного гальмування в даних дорожніх умовах.

Дії  водія  автомобіля «Вольво»з напівпричепом ОСОБА_2 в  даному  випадку не  відповідали вимогам п. 12.3 ПДР

Невідповідність дій водія автомобіля «Вольво»з напівпричепом ОСОБА_2 вимогам  п.п. 12.1, 12.2 та 12.3 ПДР знаходились в  причинному  зв»язку з настанням даної ДТП.

Якщо  видимість напівпричепа зупиненого  автомобіля  «Ман»в  даних дорожніх  умовах складала менше  зупиночного шляху  автомобіля »Вольво»з напівпричепом, то  водій ОСОБА_2 не мав  технічної можливості запобігти наїзд на напівпричіп зупиненого  автомобіля «Ман»шляхом застосування  екстреного гальмування.

Дії водія  автомобіля «Вольво»з напівпричепом ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 12.2, 12.2 та 12.3 ПДР,  але оскільки водій  «Вольво»з напівпричепом ОСОБА_2 в момент появи  в  його полі  зору зупиненого автомобіля  «Ман»з напівпричепом не мав  технічної можливості запобігти наїзд  на напівпричіп автомобіля «Ман»шляхом застосування  екстреного гальмування, тому  дана  невідповідність не знаходиться  в  причинному  зв»язку з настанням даної ДТП.

Як  видно  із  пояснень відповідача ОСОБА_2 швидкість  керованого ним  автомобіля  складала 70 км/ год, зупиночний  шлях автомобіля  при такій швидкості  складає 72 метри.

Допустима  швидкість автомобіля «Вольво»складає 55-63 км/год, зупиночний  шлях при такій швидкості  буде  складати 53-65  метрів.

Видимість на при ближньому  світлі  фар на автошляху  складала  близько  40 метрів \ покази  відповідача  ОСОБА_2 / Аварійного  сигналу  на  автомобілі «Ман»при виконанні  маневру на праву  смугу руху, він  не бачив. Автомобіль «Ман»з напівпричепом знаходився  на  правій смузі  руху проїзжої  частини  автошляху. Напівпричіп  автомобіля «Ман»він  побачив безпосередньо  перед зіткненням. / а.с. 113 /

Таким  чином,  видимість напівпричепа  зупиненого автомобіля «Ман»в даних дорожніх умовах складала  менше зупиночного шляху автомобіля «Вольво»з напівпричепом, що  складає 72 м при швидкості 70 км./год та 53-65 м при  швидкості  руху 55-63  км/год, при  видимості автошляху  близько 40 метрів.

Таким  чином, при  даних обставинах  відповідно до  висновку експерта,  водій ОСОБА_2 не мав  технічної можливості запобігти наїзд на напівпричіп зупиненого  автомобіля «Ман»шляхом застосування екстреного гальмування.

.

Відповідно до абзацу першого ст.2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивльних справ за позовоами про відшкодування шкоди»шкода заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умов, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв‘язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвиченої небезпеки, незалежно від наявності вини.

          Джерело підвищеної небезпеки –це діяльність, пов‘зана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, викорстання якого створює підвищену небезпеку (ст.1187 ЦК України).

          Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана одній особі із вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

          Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі  недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов‘язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

          Постановою судді апеляційного суду  Донецької області  від 9..07. 2010 року,  постанова  судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя  від 1.03. 2010 року про  притягнення ОСОБА_2 до  відповідальності  за  ст.. 124 КУАП,  по  факту ДТП яка мала  місце 16.12. 2009 року, скасована  як не  законна.

           Таким  чином, вина  водія ОСОБА_2 в скоєнні ДТП  яка мала  місце 16.12. 2010 року  з  участю  водія ОСОБА_3 не  підтверджується  матеріалами  справи. А тому, за  відсутності  вини  водія ОСОБА_2  в скоєнні ДТП що мало місце 16. 12. 2010 року з  участю  водія Прохор, в  позові  останнього,  необхідно  відмовити.

Відповідно до  ст.. 1166 ЦК України,  майнова шкода, завдана діями чи  бездіяльністю  майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується  в  повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,  яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо  вона доведе, що шкоди завдано не з її  вини.

          Перевіривши  матеріали справи, заслухавши  пояснення  представника  позивача, відповідача, експерта  Остапенко З.О. суд вважає, що  вимоги  позивача не  знайшли  свого  підтвердження  в  судовому засіданні, а  тому  в їх задоволенні  необхідно  відмовити

Керуючись

ст.. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України,  ст.. 1166, 1187 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

В  позові  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя  особа «АТ «Українська пожежно страхова  компанія», НАСК «Оранта», про стягнення шкоди  завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області,  протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                                       Карпович В.Д.