Справа  № 2-а-391/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

              21 березня  2011 року Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Глущенко Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду в Білопільському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов’язання нарахувати і виплатити суму підвищення до пенсій «Дітям війни»

        В С Т А Н О В И Л А:

          Позивач звернулася до суду з вказаним позовом. Вимоги мотивувала тим, що  протягом 2009-2010 років їй не в повному обсязі виплачувалася щомісячна соціальна допомога як дитині війни, що передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй вказану допомогу 1 січня 2009 р.

          Позивач в заяві до суду позовні вимоги уточнила, просила зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити вказану допомогу з 24 травня 2010р.

          Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечення мотивував тим, що позивач з 1 грудня 2010р. не перебуває на обліку  в УПФУ  в Білопільському районі у зв’язку з виїздом до м. Ромни, просив замінити його належним відповідачем  - УПФУ в м. Ромни.

Сторони в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Позивач в позовній заяві провила справу слухати без її участі.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних  у справі доказів.

          Суд, дослідивши подані сторонами докази, дійшов такого висновку.

          Судом встановлено, що позивач є дитиною війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни. Вказана обставина підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с. 4).

          Позивачеві з 13 березня 2009р.  щомісячна соціальна допомога, як дитині війни,  виплачувалася у розмірі 10 % від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ( 49 грн. 80 коп.), а не у розмірі 30 %, як встановлено ст. 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни». Ця обставина підтверджується копією особового рахунку № 138180  від 23 листопада 2010р. (а.с. 6).

          Як вбачається з листа відповідача № 16579/0103-44 від 8 листопада 2010р. та довідки  № 75 від 8 лютого 2011р. позивач до 1 грудня 2010р. перебувала на обліку в УПФУ в Білопільському районі і відповідачем їй пенсія виплачена  до 30 листопада 2010р. (а.с. 24, 22)  

          Відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»особі, яка є дитиною війни повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30  відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законами України «Про Державний бюджет на 2010 рік»дію ст. 6 Закону України «По соціальний захист дітей»не зупинено.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, відповідач з 25 травня 2010 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка підлягає стягненню з 25 травня 2010 року по 30 листопада 2011р. з врахуванням проведених виплат.  .  

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо:

-          щодо призначення пенсії;

-          підготовки документів для її виплати;

-          забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, яким і є відповідач, який не вчинив жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати за цей період, тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що в період з 24 травня по 30 листопада 2010р. позивач перебував на обліку саме у відповідача, тому посилання останнього, що він не є належним відповідачем у справі, не ґрунтується на вимогах закону.

З огляду на зазначене позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 11, 71, 86, 159, 163, 186 КАС України, ст. 8, ч.3 ст. 22, ст. 64 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,    

П О С Т А Н О В И Л А:

          Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2010 рік з 24 травня 2010р. по 30 листопада 2010 року, з врахуванням проведених виплат у 2010році.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови,  з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

          Суддя   - підпис -

          Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Є. Д. Глущенко