Справа  № 2-а-210/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 березня  2011   р.            Суддя   Роменського міськрайонного суду Сумської області   Глущенко Є.Д., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним  позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення разової допомоги на оздоровлення  

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вимоги мотивував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи та має право на щорічну допомогу на оздоровлення  в розмірі  4 мінімальних заробітних плат . Але вказану допомогу з 2007р. по 2010р. він отримував не в повному обсязі. З огляду на зазначене просив визнати дії відповідача по недонарахуванню та невиплаті вказаної допомоги протиправними та стягнути  з відповідача на його користь вказану допомогу  за 2007 –2010 роки.  

Позивач в заяві до суду просив справу слухати без його участі.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. В листі до суду просив не слухати справу без його представника, оскільки останній перебуває у відпустці. На думку суду, зазначене не є поважною причиною неявки, яка могла б бути підставою для відкладення розгляду справи.     

Тому суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.

Суд,  дослідивши надані докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи. Вказані обставини підтверджуються посвідченням НОМЕР_1, посвідченням  серіїНОМЕР_2, вкладкою до посвідченняНОМЕР_3, довідкою до акту огляду МСЕК (а.с. 13,14,18).

Відповідно до довідки відповідача № 784/03 від 4 лютого 2011р. позивачу щорічна разова грошова допомога на оздоровлення виплачувалася 8 червня 2007р. за 2007р –в розмірі 90 грн, 11 липня 2008р. за 2008р. –в розмірі 90 грн., 13 серпня  2009р. за 2009р –в розмірі 90 грн. та  11 жовтня 2010р. за 2010р. –в розмірі 90 грн. (а.с. 43)

Суд вважає, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,.

Що стосується виплати вказаної допомоги за 2007р.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку  та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.. 63 цього Закону фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Зазначені виплати грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право позивача на їх отримання та обов’язок відповідача здійснити такі виплати припиняється з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

При вирішенні цього питання суд вважає за необхідне застосувати законодавство, яке діяло на час їх здійснення.

Так, зокрема з 1 січня по 9 липня  2007р., до прийняття Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007р. № 6-рп/2007,   конкретні розмірі щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок ліквідації на Чорнобильській АЕС  були встановлені нормами Законів України «Про Державний бюджет України на 2007р».

Таким чином відповідач, здійснивши у зазначені періоди виплату допомоги на оздоровлення у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік діяв правомірно, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством.

Тобто з 1 січня по 9 липня 2007 р. відповідач не мав повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах, встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

Тому вимоги позивача про виплату допомоги на оздоровлення за 2007 р. задоволенню не підлягають.

Виплату допомоги на оздоровлення за 2008р. відповідач позивачу здійснив  11 липня 2008р., тобто після  прийняття Конституційним Судом України рішення  від 22 травня 2008р. № 10-рп/2008р., яким визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо розміру пенсій та виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином станом на час виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2008р. відповідач мав діяти, виходячи з положень  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тому вимоги позивача про виплату допомоги на оздоровлення за 2008р. слід задовільнити з врахуванням  проведених в 2008р. виплат.

Що стосується виплати  допомоги на 2009р. та 2010р. , то в цій частині позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Законом України «Про Державний бюджет на 2009р.»та «Про Державний бюджет на 2010р.»  дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не зупинено.

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет на 2009р та «Про Державний бюджет на 2010р.» розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідним Законом, який встановлює виплату щорічної грошової допомоги  на оздоровлення особам, що постраждали внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином слід зобов’язати відповідача вчинити дії по перерахунку та виплаті позивачу вказаної грошової допомоги за 2009р та за 2010р. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з врахуванням виплат, які були проведені у 2009р та 2010р.

Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги зазначені в п. 6 та 10 позовної заяви, заявлені на майбутнє, і тому не ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст. ст.  6-14,11, 71, 86, 158-163, 167, 186 КАС України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет на 2007рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2009рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2010рік», рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. № 6-рп/2007 та  від 22 травня 2008р. № 10-рп/2008р.,

п о с т а н о в и л а:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2008р., 2009р. та за 2010р. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на момент виплати з врахуванням проведених виплат у 2008р., 2009р. та 2010р.  

В  іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, а суб’єктом владних повноважень –з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання ним повідомлення про можливість отримання копії постанови суду, з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Суддя   - підпис -

          Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Є. Д. Глущенко