Справа № 2-а/2506/2792/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2011 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Требух Н.В.,
при секретарі Рудик Є.В.
розглянувши у відкритому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії , -
В С Т А Н О В И В:
До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії пенсії та виплати доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Позивач в судове засідання не з»явився, просив справу розглядати за його відсутністю
Відповідачем надіслано заперечення на позовну заяву, в яких він просить відмовити в задоволенні позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії. Територія, на якій проживає позивач, відповідно відноситься до третьої зони, зони добровільного гарантованого відселення, що підтверджується довідкою виконкому Пакульської сільської ради.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні добровільного відселення, провадиться доплата в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку у відповідача.
Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії ІІІ, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.
Отже, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд вважає, що підлягають застосуванню норми ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають щомісячну доплату в розмірі мінімальної заробітної плати та 25% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір доплат і компенсацій протягом тривалих років не змінювався, не зважаючи на постійне підвищення мінімальної зарплати і не відповідає розміру встановленим іншими законами. Також Закони України «Про розмір мінімальної заробітної плати” не містили обмежень до застосування ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме положення статті 67 розділу І, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до цього внесення змін до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» –з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.
Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд вважає, помилковим посилання відповідача на те, що розмір виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначений постановою КМУ від 26.07.1996р. № 836, відповідає вимогам ст.ст. 62, 67 цього Закону, оскільки даною постановою Кабінет Міністрів України значно звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим же Законом.
Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, а тому вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірах, визначених Законом України»Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не може бути визнана такою, що вчинена на підставі, у межах повноважень, неупереджено та добросовісно.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та прийшовши до переконання про наявність достатніх підстав для прийняття постанови у даній адміністративній справі у скороченому провадженні, керуючись ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”ст.ст. 7 - 14, 122, 158 - 163, 167,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі щодо відмови в перерахунку та виплаті доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 за період з 02.08.2010 року по 21.03.2011 року протиправними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 02.08. 2010 року по 21.03.2011 року доплату до пенсії відповідно до ст..39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, що розраховується згідно зі ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя