Справа №1/2312/30/11
В И Р О К
І М ’Я М У К Р А Ї Н И
15 березня 2011 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді -Калієвського І. Д.
при секретарі -Байдужій Г. І.
з участю прокурора -
потерпілих - ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не одруженого, не військовозобов’язаного, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 342 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_6, згідно рішення №2-461 від 16.04.2002 року виданого Уманським міським судом Черкаської області, зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини всіх видів прибутку щомісячно, але не менше ? прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20.03.2002 року і до досягнення дитиною повноліття. Проте, ОСОБА_6, зазначеної рішення суду не виконує, аліменти не сплачує, матеріальної допомоги не надає, на письмові попередження та виклики Державної виконавчої служби не реагує, в даний час ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, чим допустив заборгованість зі сплати аліментів за 9 місяців в сумі 2454,16 грн., за період з 01.04.2010 року по 27.12.2010 року, а також борг минулого періоду за період з 17.03.2007 року по 01.04.2010 року на суму 6947, 68 грн., а всього борг по несплаті аліментів на неповнолітнього сина становить 9401, 84 грн.
Він же, вчинив опір представникові правоохоронного органу, при наступних обставинах:
Так, 04.01.2011року, близько 15 год., старший ДІМ СДІМ Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області старший лейтенант міліції ОСОБА_5., знаходячись на АДРЕСА_1, біля домоволодіння ОСОБА_6, з метою проведення перевірки, за поданням відділу Державної виконавчої служби Маньківського районного управління юстиції, щодо притягнення до кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_6, у зв’язку з його ухиленням від сплати аліментів на утримання дітини, тобто будучи при виконанні службових обов’язків, перебуваючи у форменому одязі та пред’явивши посвідчення працівника міліції, запропонував гр. ОСОБА_6, надати письмові пояснення з приводу його ухилення від сплати аліментів на утримання його сина. У відповідь на це, ОСОБА_6, знаходячись біля свого домоволодіння по АДРЕСА_1, вчинив опір вищевказаному працівнику міліції, який являється працівником правоохоронного органу, який виразилось у тому що, гр. ОСОБА_6 безпідставно вчинив сварку з старшим ДІМ СДІМ Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_5, та намагався ударити кулаком зазначеного працівника міліції, а також схопивши руками старшого ДІМ СДІМ Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_5, за формений одяг зірвав з рукава форменого одягу (бушлату) нарукавну нашивку з надписом «Україна МВС», в результаті чого старший ДІМ СДІМ Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області старший лейтенант міліції ОСОБА_5. не зміг провести законну перевірку з питань ухилення гр. ОСОБА_6, від сплати аліментів на утримання дітини.
Вина підсудного в скоєному ним злочині по епізоду злісного ухилення від сплати встановлених судом коштів на утримання дітей (аліментів), в судовому засіданні підтверджена:
- показами ОСОБА_6, який в судовому засіданні свою вину в скоєному злочині визнав повністю і суду пояснив, що дійсно, він з 05.08.2000 року перебував у шлюбі з гр. ОСОБА_4 Під час спільного сімейного проживання народився син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 року. На даний час він з гр. ОСОБА_4 розлучені і разом не проживають. 10.04.2004 року його колишня дружина, звернулась до Уманського міського суду з позовом про стягнення з нього, як з батька, коштів на утримання сина (аліментів). Про те, він аліменти не сплачує, будь якої матеріальної допомоги не надає, на письмові попередження та виклики ДВС не реагував, в даний час ніде не працює, на облік в центр зайнятості не став, допустивши заборгованість зі сплати аліментів .
Вина підсудного в скоєному ним злочині по епізоду опору представникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків в судовому засіданні підтверджена:
- показами ОСОБА_6, який в судовому засіданні свою вину в скоєному злочині визнав повністю і суду пояснив, що дійсно 04.01.2011 року близько 15 год. до нього приїхали два працівники міліції, які були у форменому одязі. Один із них-старший лейтенант міліції, пред’явив йому своє службове посвідчення і запропонував проїхати до приміщення Маньківського РВ УМВС з метою опитування щодо не сплати ним аліментів на утримання сина - ОСОБА_8 Розмова між ним та працівниками міліції відбувалась біля його домоволодіння по АДРЕСА_1. Однак, він почав вести себе агресивно по відношенню до працівників міліції, і почав висловлюватись нецензурними словами на їхню адресу. Хоча працівники міліції вели себе коректно, заспокоювали його, і пояснювали, що вони проводять перевірку у зв’язку з поданням яке надійшло з ДВС Маньківського РУЮ. Оскільки він знав, що за не сплату аліментів є кримінальна відповідальність, він обурився, що його можуть притягнути до відповідальності і з метою перешкодити проведення перевірки працівниками міліції він спочатку намагався вдарити кулаком в обличчя старшого лейтенанта міліції, як згодом він дізнався це був ДІМ ОСОБА_5., а потім схопив руками ДІМ ОСОБА_5, за формений одяг, рукава бушлата, та зірвав нарукавну нашивку. Після чого, він заспокоївся проїхав в Маньківський РВ УМВС для відібрання пояснень.
Вина підсудного підтверджена в суді і іншими зібраними, по цій справі доказами дослідження яких, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, учасниками судового процесу було визнано за недоцільне, про що було роз’яснено всім, під час судового слідства з занесенням до протоколу судового засідання і сумнівів в добровільності та істинності їх позицій у суді не виникло.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_6:
- за ч. 1 ст. 164 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є злісне ухилення від сплати встановлених судом коштів на утримання дітей (аліментів).
- за ч. 2 ст. 342 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є опір представникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, і вважає що вина підсудного в скоєних ним злочинах повністю доведена в суді..
Переходячи до обрання міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують його відповідальність це щиросердне каяття в скоєному злочині та визнання ним своєї вини, обставини, що обтяжують його відповідальність судом не встановлені і рахує за необхідне обрати йому покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням до нього ст. ст. 75, 76 КК України.
При остаточному призначенні покарання слід керуватись ст. 70 КК України.
Судових витрат немає, цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_6, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 342 КК України, і призначити покарання:
- за ч.1 ст. 164 КК України - у вигляді одного року обмеження волі.
- за ч.2 ст. 342 КК України - у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття ОСОБА_6, два роки обмеження волі. .
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_6, звільнити від відбування покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_6, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6, обрати підписку про невиїзд, а іспитовий період відраховувати з 15.03.2011р.
Речовий доказ - формений одяг "бушлат", що знаходиться на збереженні у ОСОБА_5, залишити в його повному розпорядженні.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі 15 діб з часу його проголошення.
СуддяІ. Д. Калієвський