АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________
Справа № 11- 1085/125 - 2011року Головуючий у 1-й інстанції
Категорія ст. 115 ч. 2 КК України ОТЗ Потетій А.Г.
доповідач: Тараненко Ю.П.
У Х В А Л А
Іменем України
17 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого - судді Тараненка Ю.П.
суддів Павленка В.П. Батрака В.В.
прокурора Кашициної О.Є.
засудженого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляціями прокурора Семенівського району та засудженого ОСОБА_2 на вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2010 року.
Цим вироком - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та житель АДРЕСА_1, неодружений, не працює
раніше судимий :
1) 7.07.2006 р. Хорольським районним судом Полтавської області за ст.ст.187 ч. 2; 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 3.01.2007 р. на 1 рік 2 місяців 6 днів;
- засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на 12 років позбавлення волі .
Як зазначено у вироку суду ОСОБА_2 визнаний виним у вчиненні злочину за наступних обставин .
13 січня 2010 р., прийшовши додому до свого знайомого ОСОБА_5 в АДРЕСА_1, засуджений розпивав з ним спиртні напої.
Перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння під час сварки, яка переросла в бійку, засуджений та потерпілий побилися між собою, нанісши один одному удари кулаками по тілу .
Після цього ОСОБА_2, взявши зі столу кухонний ніж, з метою помсти навмисне вдарив ножем ОСОБА_5 в живіт і вбив останнього, смерть якого настала в результаті проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням брижі товстого кишечника, поєднаного з внутрішньою кровотечею .
В апеляції прокурора вказується про необгрунтованість кваліфікації дій засудженого за ст. 115 ч. 1 КК України.
Прокурор вважає правильною кваліфікацію дій засудженого за ст.121 ч. 2 КК України.
Крім того, вказує про безпідставне непризначення ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України з урахуванням наявності у нього непогашеної судимості за вироком Семенівського районного суду від 14.09.2007 р.,яким той засуджений до покарання у вигляді штрафу.
Зазначає також, що у вступній частині вироку при зазначенні даних про наявність у ОСОБА_2 минулої судимості згідно вироку Хорольського районного суду від 7.07.2006 р. судом безпідставно не вказано, що даний вирок змінювався в апеляційному порядку .
В апеляційному поданні ставиться питання про скасування вироку та постановлення нового вироку за ст.121 ч.2 КК України з призначенням засудженому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі та визначенням порядку відбування покарання за сукупністю вироків і уточненням даних у вступній частині вироку про зміну попереднього вироку суду від 7.07.2006 р. апеляційним судом.
Засуджений ОСОБА_2 в поданій апеляції з доповненнями також вважає кваліфікацію його дій за ст 115 ч. 1 КК України неправильною .
Стверджує, що бійку розпочав потерпілий, у зв»язку з чим він вимушений був захищатися від його протиправних дій і просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, вважаючи кримінальну справу сфальсифікованою .
Інші учасники судового процессу вирок суду не оскаржили .
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання апеляційного подання в частині перекваліфікації дій засудженого на ст.121 ч. 2 КК України, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та аналогічні міркування захисника, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме - показаннями потерпілого ОСОБА_6 про обставини його скоєння, які наведені у вироку; показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відомі їм обставини злочину; даними протоколу огляду місця пригоди про виявлення трупу ОСОБА_5 з ознаками насильницької смерті та виявлені інші сліди злочину (а.с.13-23 том 1) ; висновками судово-медичних експертиз про механізм, характер спричинених потерпілому тілесних ушкоджень і причину його смерті (а.с.76,81,85 том 2); даними висновку імунологічної експертизи про наявність на одягу засудженого слідів крові людини, походження якої не виключається від загиблого ОСОБА_5 ( а.с.4 том 2) .
Визнав факт заподіяння потерпілому ОСОБА_5 ножового смертельного поранення на досудовому слідстві та в суді і сам засуджений, що не оспорює і в поданій апеляції .
По справі достовірно встановлено, що вдарив він ножем в живіт потерпілого в стані алкогольного сп»яніння в процесі сварки та обопільної бійки з ним.
При цьому сварка у них мала місце, зі слів самого ж засудженого, в два етапи.
Коли вони билися вперше, їх розборонив батько потерпілого, після чого вони сіли за стіл і продовжували розпивати спиртні напої знову.
Коли посварившись, билися вдруге, він вирвавшись, звільнився від ОСОБА_5, побіг в кімнату до столу за ножем, та озброївшись ним повернувся до потерпілого і вдарив того ножем в живіт.
За таких обставин, вважати, що потерпілий ОСОБА_5 вчинив посягання на засудженого, від якого той вимушений був захищатися, немає підстав .
Спростовуються доводи засудженого в цій частині і показаннями очевидця злочину - потерпілого ОСОБА_6, який на досудовому слідстві та в суді ствердив, що він «розтяг»засудженого і свого сина, які билися, після чого вони обидва сіли за стіл, закурили, а потім знову почали сваритися.
Після цього ОСОБА_2 взяв зі столу ніж і почав погрожувати ОСОБА_5, що заріже його. Він став між ними, прикриваючи сина, а засуджений в цей час під його рукою наніс сину удар ножем в живіт.
Підстав піддавати сумніву об»єктивність показань ОСОБА_6 немає. Не оспорював їх в судовому засіданні та не спростовував в поданій апеляції і в апеляційному суді й сам засуджений.
Нанесення ножового поранення потерпілому, коли того захищав його батько, визнавав на досудовому слідстві сам ОСОБА_2. (а.с.97т.1)
Посилання ОСОБА_2 на те, що потерпілий був ініціатором сварки та бійки, мотив його протиправних дій - заподіяння удару ножем потерпілому з помсти не спростовують, а його доводи про те, що він діяв у стані необхідної оборони, захищаючись від протиправних дій потерпілого неспроможні, оскільки спростовуються фактичними обставинами справи, а тому до уваги місцевим судом не прийняті обгрунтовано.
Висновок суду з цього приводу колегія суддів вважає правильним .
Факт виявлення на тілі засудженого тілесних ушкоджень, отриманих ним в процесі обопільної бійки з ОСОБА_5 не може підтверджувати, що він діяв в данному випадку у стані необхідної оборони .
Досудове слідство по справі проведено у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.
Доказів фальсифікації матеріалів справи, про що стверджує в апеляції засуджений, при розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції не встановлено.
Доводи засудженого з цього приводу безпідставні, а тому на увагу не заслуговують
Твердження засудженого про необ»єктивність досудовго слідства та суду безпідставне, а тому підстав для скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування немає.
В той же час, доводи апеляційного подання прокурора про заподіяння ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, на думку колегії суддів не позбавлені підстав, а тому заслуговують на увагу, враховуючи наступні конкретні обставини вчиненного злочину.
По справі встановлено, що засуджений наніс потерпілому єдиний удар ножем не в найважливішу частину тіла - в живіт, не пошкодивши при цьому суттєво важливі внутрішні органи .
За висновком судово-медичного експерта після отриманого ножового поранення потерпілий певний проміжок часу міг залишатися живим та вчиняти конкретні цілеспрямовані дії.
При цьому засуджений мав змогу безперешкодно продовжити свої злочинні дії, направлені на навмисне позбавлення життя потерпілого, але подібних дій надалі не предприймав .
Після вчинення злочину оглядав потерпілого, будучи не впевненим, що позбавив його життя, допомагав перенести його в іншу кімнату.
За таких обставин колегія суддів вважає, що умислу на вчинення навмисного вбивства ОСОБА_5 у засудженого не було, а діяв він з метою спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкодження, у зв»язку з чим його дії підлягають перекваліфікації з ст.115 ч. 1 КК України на ст. 121 ч. 2 цього ж Закону, а вирок суду в цій частині - відповідним змінам .
Твердження прокурора в апеляції про наявність у засудженого ОСОБА_2 непогашеної судимості за вироком суду від 14.09.2007 р. є неправильним.
Цим вироком ОСОБА_2 засуджений за вчинення злочину невеликої тяжкості. З дня постановлення вироку пройшло більше 3-х років і згідно положень ст.49 КК України засуджений підлягав звільненню від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням в 2008 р. строків давності.
Дані про ухилення засудженого від призначеного покарання за цим вироком у вигляді штрафу в матеріалах справи відсутні. А як вбачається з листа начальника відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції, майна у боржника на яке могло бути звернено стягнення не виявлено.
За таких обставин, підстав для визначення ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків у відповідності да вимог ст. 71 КК України, вважаючи судимість за вироком від 14.09.2007 р. непогашенною, немає.
Доводи апеляційного подання прокурора з цього приводу необгрунтовані, а тому на увагу не заслуговують .
У вступній частині вироку дані про минулу судимість ОСОБА_2 за вироком Хорольського районного суду від 7.07.2006 р. зазначені правильно.
Деталізувати зміни у вироку, внесені в апеляційному порядку немає потреби .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора Семенівського району та засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково .
Вирок Семенівського районного суду від 13 серпня 2010 р. відносно ОСОБА_2 змінити.
Дії засудженого ОСОБА_2 з ст.115 ч. 1 КК України перекваліфікувіати на ст 121 ч. 2 КК України.
Призначити ОСОБА_2 за ст.121 ч 2 КК України покарання у вигляді дев»яти років позбавлення волі .
В іншій частині вирок суду залишити без змін .
С У Д Д І :
ТАРАНЕНКО Ю.П. БАТРАК В.В. ПАВЛЕНКО В.П.
------------------------- ------------------ -----------------------