ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "09" березня 2011 р.          Справа № 15/101-10

  Колегія суддів у складі:   головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі – Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

прокурора – Лаптікова О.Ю.,

позивача –   Шовкопляс О.Ю.  за довіреністю № 38-3746/388 від 05.10.2010р.,

відповідача –    ОСОБА_2 за довіреністю № 199036 від 04.03.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного  господарського суду апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків   (вх. № 546Х/2)   на рішення господарського суду Харківської області від  21.06.2010р. по справі № 15/101-10,

за позовом   Заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі   Харківської міської ради, м. Харків; КП "Харківські теплові мережі", м. Харків 

до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків,  

про стягнення 16 830,81 грн. , -     

  ВСТАНОВИЛА:

  Заступник прокурора м. Харкова  в інтересах держави в особі Харківської міської ради; КП «Харківські теплові мережі»звернувся з позовом, в якому з урахуванням уточнень прийнятих судом до розгляду просив   суд стягнути з  СПДФО ОСОБА_3  суму  50 488,36 грн. за період з листопада 2008 р. по грудень 2008 р., з лютого 2009 р. по квітень 2009 р., з листопада 2009 р. по квітень 2010 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2010р. (суддя Лаврова Л.С.) стягнуто з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі»суму основного боргу 50 488,36 грн.; на користь держбюджету України - 504,88 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач,  не погоджуючись з рішенням  господарського суду Харківської області від  21.06.2010р.,  подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову позивачу у задоволені позову повність, посилаючись на порушенням норм матеріального та  процесуального права.

Апелянт вказує, що  він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки мешкає за адресою: АДРЕСА_1; у рішенні суду першої інстанції не зазначено про зміну власника нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, які були подаровані відповідачем відповідно до договору дарування від 22.01.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, а тому відповідач перестав бути споживачем послуг КП «Теплові мережі»щодо цих приміщень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому  вважає рішення  господарського суду Харківської області від 21.06.2010р.   по даній справі законним та обґрунтованим  і підстав для його скасування не вбачає, в зв’язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу, без задоволення.

Позивач не погоджуючись з запереченням апелянта  стосовно припинення договору про постачання теплової енергії № 11363 від 01.06.2005р. вказує, що договір про постачання теплової енергії № 11363 від 01.06.2005 р. відповідно п.10.4. цього договору вважається пролонгованим на кожний наступник рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін, оскільки на адресу КП «Харківські теплові мережі»відповідачем не було направлено жодної письмової заяви щодо припинення даного договору.

Також позивач не погоджується з  посиланням  апелянта  про відсутність заборгованості внаслідок зміни власника нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, які були подаровані відповідачем відповідно договору дарування 22.01.2008р., оскільки відповідачем  не було повідомлено позивача у відповідності до п.п.3.2.5. п.3.2 договору № 11363 від 01.06.2005р., про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

Прокурор також вважає рішення  господарського суду Харківської області від 21.06.2010р.   по даній справі законним та обґрунтованим  і підстав для його скасування не вбачав, в зв’язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу, без задоволення.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм процесуального і матеріального  права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  погоджується з висновками  господарського суду Харківської області по даній справі, виходячи з наступного.

01.06.2005р. між позивачем та  відповідачем (Споживач) було укладено тимчасовий договір № 11363 про постачання теплової енергії по особистому рахунку № 17300-9487  (надалі - Договір) (а.с. 12 - 19).  

Відповідно до п.1.1. Договору  позивач брав на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Згідно з п. 2.1. Договору теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гаряче водопостачання –протягом року; технологічні потреби –протягом року;  технологічні потреби –відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря  по мірі необхідності.

У відповідності до п.6.3 Договору відповідач за 3 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу  попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що  і є заявкою на наступний розрахунковий період, з  урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п.6.5. Договору різниця між заявленою та фактично спожитою  тепловою енергією сплачується відповідачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

В зв'язку з відсутністю у відповідача приладів обліку тепла, розрахунок відпущеної кількості теплової енергії виконано розрахунковим способом, згідно Тимчасових правил обліку теплової енергії, затверджених Держкомітетом України з житлово-комунального господарства і Мінекономіки і електрифікації №57/112 від 01.07.1996р.

Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується актами № 176/3557 від 17.10.2008 р. , № 176/3813-В від 13.04.2009 р.,  № 173/11033 від 23.10.2008 р., № 173/13023-В від 18.10.2009 р., № 173/13019 -В від 18.10.2009 р., № 173/13022-В від 18.10.2009р., № 173/8869-В від 13.04.2009 р., № 173/8868-В від 13.04.2009 р., № 173/8867-В від 13.04.2009 р., 173/15637-В від 15.04.2008 р.,  № 173/15639-В від 15.04.2009 р.,  № 173/15638-В від 15.04.2009 р.  (а.с. 21-24, 48-53), які підтверджують, що система опалення відповідача є єдиною невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3. Централізоване підключення споживача здійснюється одночасно з внутрішньою системою опалення житлового будинку. Підключення і відключення житлового будинку по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 до джерела теплової енергії підтверджено вищезазначеними актами,  які підписані представниками обох сторін без заперечень та зауважень.

Відповідач свої зобов'язання по Договору щодо сплати вартості теплової енергії за період з листопада 2008  р. по грудень 2008р. та з лютого 2009р. по квітень 2009р., з листопада 2009р. по квітень 2010 р. не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі  50 488,36 грн.

Відповідно до  ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України визначено, що  зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 33 ГПК України відповідач ні суду першої інстанції, ні суду  апеляційної інстанції не надав доказів   оплати  поставленої позивачем теплової енергії за спірний період у  розмірі  50 488,36  грн.

Враховуючи те, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не проводив розрахунки за споживання теплової енергії за спірний період, в зв’язку з чим вимоги  позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 50 488,36  грн. є обґрунтованими  та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, безпідставним та недоведеним відповідними матеріалами посилання апелянта про те, що він  не був повідомлений про час та місце розгляду справи на підставі  викладеного.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  28.04.2010р.  порушено провадження у справі № 15/101-10  та призначено її до розгляду на 18.05.2010р. (а.с. 1).

Вказана ухвала була надіслана на адресу зазначену   у позовній заяві, тимчасовому договорі № 11363 від 01.06.2005р. та  копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.04.2010р. за адресою: АДРЕСА_2  (а.с. 2, 12-14, 37).

Ухвала суду першої інстанції від 28.04.2010р. була повернута  поштовим відділення з відміткою: «за витіканням строку зберігання»(а.с. 74-76).

В судові засідання 18.05.2010р., 26.05,2010р., 08.06.2010р. та 21.06.2010р. представник відповідача не з’являвся, відзив на позов не надавав.

Відповідачем відповідно до ст. 33 ГПК України не було надано доказів повідомлення позивача, як це визначено п.п.3.2.5. п.3.2 Договору про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

У зв’язку з чим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було виконано усі дії щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності заборгованості постачання теплової енергії, бо нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_3, були подаровані  відповідачем відповідно договору дарування 22.01.2008р., оскільки відповідачем  не було  повідомлено позивача у відповідності до п.п.3.2.5. п.3.2 Договору, про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що  рішення  господарського суду Харківської області від 21.06.2010р. по справі № 15/101-10 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства  та матеріалів справи і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідно до норм ст. 22 ГПК України явка представників сторін у судове зсідання є їх правом, а не обов’язком.

Керуючись ст.ст.  99, 101, п. 1 ст. 103,   ст. 105  ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

  ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу залишити без  задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2010р. по справі № 15/101-10  залишити без змін.

 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

  Головуючий суддя                                                                    Л.М. Здоровко

Суддя                                                                                           Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                            І.А. Шутенко  

  Повний текст постанови підписано 10.03.2011р.