ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2011 року                                    Справа №  Б26/17-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника:  Глядченко В.М., ліквідатор, посвідчення водія НОМЕР_1  від 23.03.95;

від ПАТ "Укрсиббанк":  Трубіна Т.В., представник, нотаріально-посвідчена довіреність № 851  від 31.12.10;

арбітражний керуючий Набієв Ш.Ш. та представники інших кредиторів у  судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу арбітражного керуючого Глядченко Володимира Миколайовича, м.Дніпропетровськ як ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Ньювей”, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  від 10.02.2011р. у справі № Б26/17-10

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Ньювей”, м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

22.02.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Ньювей”, м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із заявою від 17.02.2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2010 року  вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № Б26/17-10, розгляд справи призначено у підготовчому засіданні на 18.03.2010 року о 10год.25хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про ведення мораторію.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.3010 року по справі № Б26/17-10 товариство з обмеженою відповідальністю “Ньювей” визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік до 18.03.2011 року; ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю “Ньювей”  призначено  голову ліквідаційної комісії Глядченко Володимира Миколайовича; зобов`язано ліквідатора:

- у строк до  18.04.10р. опублікувати в одному із офіційних друкованих органів оголошення про визнання боржника банкрутом, копію оголошення направити господарському суду  до  20.04.10р.

- у строк до  28.05.10р. подати для долучення до матеріалів справи реєстр вимог кредиторів банкрута;

- у строк до  18.03.11р.  подати на затвердження до господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Заходи ліквідаційної процедури проводити згідно зі ст.ст.22-32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2010 року відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Ньювей" В.М. Глядченка про винесення ухвали про визнання погашеними вимог ТОВ "Земельна ініціатива",  м. Дніпропетровськ  на суму 50 960, 25 грн. як таких, що не заявлені кредитором протягом місячного строку від дня оголошення. Суд послався на те, що провадження у даній справві здійснюється за ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , яка не надає повноважень господарському суду вважати вимоги кредиторів погашеними.

16.12.2010 року публічне акціонерне товариство “Укрсиббанк” звернулося із скаргою від 09.12.2010 року № 26-52-1053 на дії ліквідатора, яка мотивована тим, що ліквідатор боржника Глядченко В.М. своєчасно не відповів на листи банка від 17.09.2010 року та від 10.11.2010 року про місцезнаходження заставного майна, а також банк просив повідомити про заходи, які приймаються по забезпеченню збереження предмету застави. Крім того у вказаних листах банк просив надати йому можливість провести моніторинг та оцінку предмету застави.

09.02.2011 року публічне акціонерне товариство “Укрсиббанк” звернулося до суду із уточненою скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, де зазначило, що ліквідатор не скористався наданими йому законом правами по збереженю, управлінню та розпорядженню майном банкрута, внаслідок чого існує ризик втрати заставленого майна та ризик задоволення кредиторських вимог банка до товариства з обмеженою відповідальністю “Ньювей” в процедурі ліквідації банкрута.

Ліквідатор протягом ліквідаційної процедури по справі № Б26/17-10 не скористався наданими йому повноваженнями відповідно до закону та постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2008 року по справі № Б26/17-10 та не здійснив заходів по збереженню, управлінню та розпорядженню майном банкрута.

Ліквідатор не скористався порядком реалізації майна банкрута, який визначено чинним законодавством України.

Також скаржник зазначає, що відповідно до рішення комітету кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю “Ньювей” від 22.12.2010 року) ліквідатором запропоновано здійснювати продаж майна за прямими договорам без проведення торгів. Представник кредитора АТ “УкрСиббанк” заперечував проти такого порядку продажу майна банкрута.

З урахуванням наведеного, зазначає скаржник, кредитором АТ “УкрСиббанк” не було погоджено порядок та умови реалізації майна, в тому числі і ціни реалізації майна.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011 року по справі № Б26/17-10 (суддя Камша Н.М.) скарга банку задоволена частково; повноваження арбітражного керуючого Глядченка В.М. як ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Ньювей” припинені; ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю “Ньювей” призначено арбітражного керуючого Набієва Шафагата Ширін Огли, зобов’язано Глядченка В.М. у 15-денний строк з дати винесення цієї ухвали передати Набієву Шафагату Ширін Огли бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Ухвала мотивована тим, що згідно до поданого ліквідатором 10.02.2011 року звіту, все майно реалізоване за прямими договорами на загальну суму 39 600 грн., із яких банку, як заставного кредитору, перераховано 5 тис. грн., решта коштів витрачена на погашення витрат, пов`язаних з утриманням та реалізацією об’єктів ліквідаційної маси.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” майно банкрута, що є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Враховуючи те, що ліквідатор без погодження із заставодержателем реалізував предмет застави, та не всі кошти від реалізації направив на задоволення вимог заставодержателя суд першої інстанції вважає, що ліквідатор порушив вимоги ст.26 названого Закону, що є підставою для припинення повноважень ліквідатора, арбітражного керуючого  Глядченко В.М.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ліквідатор, арбітражний керуючий Глядчсенко В.М. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, а в задоволенні скарги банку відмовити, посилаючись на наступні обставини.

Статтею 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що до першої черги задоволення відносяться:

-вимоги, забезпечені заставою;

-витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

Ліквідатор вважає, що вимоги, забезпечені заставою, мають приорітетність задоволення перед іншими кредиторами, а не витратами на здійснення ліквідаційної процедури.

А, отже, з продажу майна ліквідатором було відшкодовано витрати щодо здійснення ліквідаційної процедури.

Також скаржник зазначає, що комітет кредиторів складається з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрометпром”, а тому публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” не має право подавати кандидатуру арбітражного керуючого до господарського суду без погодження з комітетом кредиторів.

У доповненні до апеляційної скарги скаржник зазначив, що суд з власної ініціативи вийшов за межі доводів скарги, яка розглядалася в судовому засіданні, та в ухвалі висловлюється думка суду щодо питання, яке не було предметом дослідження у судовому засіданні, адже під час розгляду скарги взагалі не обговорювалися питання причин неявки ліквідатора у засідання суду.

Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк“ вважає доводи скаржника безпідставними, просить ухвалу залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрометпром” просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ньювей” відзив на апеляційну скаргу не надало, представник у судове засідання не з`явився.

Арбітражний керуючий Набієв Шафагат Ширін Огли також відзив на апеляційну скаргу не надав, представник у судове засідання не з`явився.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників кредитора-ПАТ “УкрСиббанк” та скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно до частин 1,2 статті 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відповідно до п.п.а) п.1 ч.1 ст.31 вказаного Закону кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою.

Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”, яке є правонаступником Акціонерного банку “УкрСиббанк”, є заставним кредитором згідно договорів застави № 11355369000/1 від 03.06.2008 року, № 11355369000/2 від 03.06.2008 року, № 128853 від 03.06.2008 року.

За вказаними договорами в заставі публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” перебувало 4 автомобілі ЗИЛ-5301-ЕО-115, 2003 року випуску, заставною вартістю 232 800 грн.; холодильна камера заставною вартістю 69 371, 25 грн.; середньо температурна холодильна станція заставною вартістю 98 922, 49 грн.

Комітет кредиторів банкрута складався з двох осіб - товариства з обмеженою відповідальністю “Агрометпром” та публічного акціонерного товариства УкрСиббанк“.

З Протоколу засідання комітету кредитоів від 22.12.2010 року (а.с.122-123 т.2) вбачається, що представник заставного кредитора заперечував проти реалізації майна банкрута за прямими договорами, посилаючись на те, що ліквідатор не подав комітету доказів публікації оголошення про продаж майна та його оцінку.

На вказаному засіданні кредиторів по четвер ому питанню (визначення порядку продажу майна боржника) вирішили: здійснювати продаж майна товариства з обмеженою відповідальністю “Ньювей” за прямими договорами без проведення торгів, визначивши початкову вартість майна не нижче від оціночної вартості.

Як вбачається з прямих договорів ввід 23.12.2010 року, від 26.12.2010 року, від 29.12.2010 року (а.с.34-48 т.4) ліквідатором, арбітражним керуючим Глядченко В.М. реалізоване заставне майно по значно нижчим цінам, ніж визначено при оцінюванні майна.

На відкритих торгах ліквідатором проданий вантажний автомобіль державний номер 516-84АА, ЗИЛ-5301-ЕО-115, 2003 р.в., за ціною 8 500 грн.(оціночна вартість 10 609 грн.)

На засіданні загальних зборів кредиторів, що відбулося 10.01.2011 року на порядку денному ставилося одне питання: виключення публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” зі складу комітету кредиторів, по якому було прийнято рішення виключити та припинити повноваження у складі комітету кредиторів публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”, переобрати комітет кредиторів та залишити у складі комітету кредиторів одного кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю “Агрометпром”.

З наданого 10.01.2001 року звіту ліквідатора вбачається, що майно реалізовано на загальну суму 39 600 грн., з яких банку як заставного кредитору перераховано 5 000 грн., решту коштів витрачено на погашення витрат пов`язаних з утриманням та реалізацією об’єктів ліквідаційної маси.

Частиною 2 статті 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що майно банкрута, що є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Колегія суддів вважає, що оскільки ліквідатор без погодження із заставодержателем реалізував предмет застави та не всі кошти направив на задоволення вимог заставодержателя, господарчий суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення  скарги публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” та припинення повноважень ліквідатора, арбітражного керуючого Глядченка В.М.

Не приймаються до уваги і доводи скаржника про порушення судом першої інстанції порядку призначення ліквідатора Набієва Ш.Ш., кандидатура якого запропонована публічним акціонерним товариством “УкрСиббанк”, так як виключне право вибору кандидатури ліквідатора при спрощеній процедурі згідно з ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” належить суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали господарського суду  Дніпропетровської області від 10.02.2011 року по справі № Б26/17-10, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

        Керуючись ст. ст. 101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Глядченко Володимира Миколайовича, м.Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

          Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011 року по справі № Б26/17-10 –залишити без змін.

 Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                               О.М. Лисенко   

Суддя                                                                                     О.М. Виноградник

Суддя                                                                                      О.В.Джихур

Повний текст постанови підписаний 12.03.2011 року.