ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2011 року                                    Справа №  3/112

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Стрелець Т.Г., Швець В.В.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представників сторін :

позивача –Якшина С.О.

відповідача –Мазур Р.А.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Софіївка-Агро” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.11.2010р. у справі

за позовом       Приватного підприємства “Софіївка-Агро”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Новаком-Агро”

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4

про визнання договорів недійсними та зобов’язання повернути майно

В С Т А Н О В И В :

   24.09.2010р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов позов приватного підприємства “Софіївка-Агро”  (далі ПП “Софіївка”) про визнання недійсними договорів та зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю “Новаком-Агро” (далі ТОВ “Новаком”) повернути майно. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у 2010р. колишній керівник ПП “Софіївка” ОСОБА_4 уклав з ТОВ “Новаком” договори позички та оренди. Вказані договори було укладено внаслідок зловмисної домовленості між ОСОБА_4 та ТОВ “Новаком”, на невигідних для позивача умовах та не відповідали меті і цілям діяльності ПП “Софіївка”.

    Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (а.с.87).

    Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.11.2010р. (суддя Болгар Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

    Не погодившись з рішенням, ПП “Софіївка” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення змінити та частково задовольнити позов. При цьому апелянт послався на помилковість висновків суду про безпідставність та недоведеність позовних вимог.

    У своєму відзиві позивач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що 1.02.2010р. ПП “Софіївка” в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ “Новаком” уклали договори оренди, відповідно до яких позивач передав у тимчасове користування відповідачу сільськогосподарську техніку –чотири трактори (а.с.15-20, 92-95). При цьому, умовами вказаних договорів передбачено строк їх дії до 31.12.2012р. та встановлено орендну плату –50гр. в місяць за одиницю техніки.

    Крім того, 5.03.2010р. ПП “Софіївка” в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ “Новаком” уклали договір позички, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в тимчасове користування ячмінь, сою та інш. майно зі строком дії договору до 5.09.2010р. (а.с.12).

    Відповідно до ч1 ст.232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

    В п.22 Пленуму Верховного суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” роз’яснено, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

    Позивачем не надано беззаперечних доказів того, що колишній директор ОСОБА_4 при укладені спірних договорі діяв з метою завдати шкоду інтересам ПП “Софіївка”, а не внаслідок неправильної оцінки ринкових умов, вигідності для ПП “Софіївка” укладених договорів, тощо.

   Крім того, колегія суддів враховує наступне.

   З матеріалів справи вбачається, що спірні договори від імені позивача уклав ОСОБА_4, який на той час був директором, тобто виступав у спірних правовідносинах в якості керівного органу юридичної особи.

    Чинним законодавством передбачено особливий порядок відповідальності посадових осіб та членів керівних органів підприємств у вигляді кримінальної та цивільної відповідальності за дії, скоєні з метою завдання шкоди підприємству. Так, ст.92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.  

    Таким чином, якщо член органу управління підприємства порушує свої обов'язки щодо представництва інтересів очолюваного ним підприємства, остане має ставити питання про відшкодування вказаною особою шкоди або притягнення його до кримінальної, дисциплінарної відповідальності, а не про визнання недійсними угод, з підстав, передбачених ст.232 ЦК України.  

    Враховуючи викладене колегія суддів  вважає відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу приватного підприємства “Софіївка-Агро” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.11.2010р.  –без змін.

   Головуючий                                                                                                     А.О. Логвиненко

   Суддя                                                                                                               В.В. Швець             

   Суддя                                                                                                                Т.Г. Стрелець

Повний текст постанови виготовлено 10.03.2011р.