ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2011 року Справа № 9/125
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 22.02.2011 року:
позивача: ОСОБА_1- предст., дов.№1974 від 04.11.2010 року
відповідачів: 1. Горбенко І.В.- предст., дов.№03-МР/3 від 17.11.2010 року
2. ОСОБА_3- предст., дов.№1521 від 13.11.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Кіровоград) і Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2011р. у справі №9/125
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м. Кіровоград)
до: 1. Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград)
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Кіровоград)
про: визнання нечинним і скасування рішення міської ради та визнання недійсним договору оренди землі
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10 січня 2011 року (підписано 17.01.2011р.) по справі №9/125 (суддя Шевчук О.Б.) був задоволений позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м. Кіровоград) до Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград) і фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Кіровоград) про визнання нечинним і скасування рішення міської ради та визнання недійсним договору оренди землі і визнаний нечинним та скасований п. 1.77 рішення Кіровоградської міської ради "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин" від 28.12.2007р. №405 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3552,63 кв.м. земель промисловості по АДРЕСА_1, та передачу в оренду приватному підприємцю ОСОБА_4 на 15 років земельної ділянки із загальної площі 3552,63 кв.м. земель промисловості по АДРЕСА_1, під розміщення виробничих приміщень (46/100 частин нерухомого майна). Цим же рішенням визнаний недійсним договір оренди землі №261, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Кіровоградською міською радою 03.12.2009 року та зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2009 р. за № 040939100101. Крім того, з відповідачів на користь позивача стягнено по 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита і по 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідачі –Кіровоградська міська рада (м. Кіровоград) і фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (м. Кіровоград) –не погодилися із прийнятим рішенням і подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2011 року по справі №9/125 і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові в повному обсязі. В апеляційних скаргах відповідачі зазначають, що єдиною підставою для задоволення позовних вимог є посилання позивача на порушення Кіровоградською міською радою п.4 ст.120 ЗК України. На думку скаржників суд неправильно підтримує позивача і зазначає, що розрахунок площ необхідно здійснювати виходячи із вартості будівель. Разом з тим, враховуючи, що без вихідних даних неможливо вирахувати площу земельної ділянки для кожного її користувача, суд задовольняє позовні вимоги, що є порушенням ст.120 ЗК України. При прийнятті оскаржуємого рішення міською радою, жодна норма законодавства порушена не була, оскільки на частину комплексу будівель право власності не оформлено, а отже і неможливо визначити вартість цілого домоволодіння по АДРЕСА_1. На думку скаржників саме суд порушив ч.4 ст.120 ЗК України. Крім того, відповідачі вважають, що зазначена норма права не підлягає застосуванню, оскільки ПП ОСОБА_4 не передається конкретно визначена в натурі частка земельної ділянки із зазначенням її площі. Лише в тому разі, коли б міська рада вирішила передати у користування земельні ділянки кожному із співвласників с конкретними межами для кожного та відповідно зазначенням площі земельних ділянок, лише в тому разі були б підстави для застосування п.4 ст.120 ЗК України. Відповідачі зазначають, що відповідно до спірного рішення відповідачу-2 не передається конкретна земельна ділянка з визначеними межами із загальної земельної ділянки, а лише встановлено загальну площу земельної ділянки комплексу будівель, а не площу земельної ділянки, яка визначена в натурі для передачі ПП ОСОБА_4 Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ПП ОСОБА_4 не розроблялася, а йому було вирішено передати земельну ділянку без визначення площі для розміщення 46/100 частин нерухомого майна із загальної площі 3552,63 м2. Пропорційно також був визначений розмір плати за земельну ділянку. Скаржники також зазначають, що позивачем не були заявлені вимоги щодо визнання нечинним та скасування першого абзацу п.1.77 рішення міської ради, але суд визнав його нечинним та скасував у повному обсязі. Відповідачі зазначають, що позивач є власником 1/10 комплексу будівель і між ним і міською радою укладений відповідний договір оренди земельної ділянки, яка має конкретні межі, виділена в натурі, має конкретну площу, та ін. Отже, є незрозумілим порушення прав позивача спірним рішенням міської ради. Заявники вважають, що оспорюване рішення не порушує прав позивача, тому його позовні вимоги не повинні задовольнятися. Щодо договору, то позивач не зазначає, яким нормам права не відповідає оспорюваний договір і підстави для визнання його недійсним відсутні.
Позивач –фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (м. Кіровоград) –у відзиві на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні пояснив, що посилання відповідача на те, що розрахунок орендної плати здійснювався виходячи із розміру, що відповідає 46/100 частинам земельної ділянки жодним чином не доводить тієї обставини, що було передано в користування саме земельну ділянку площею 1634,21 кв.м. Відповідач не вказує на жодну норму права, яка зазначає, що розмір земельної ділянки, переданої у користування, визначається відповідно розрахунку орендної плати. В той же час в тексті самого договору оренди вказано, що об’єкт оренди –земельна ділянка площею 3552,63 м2 земель промисловості. Крім того, факт надання земельної ділянки відповідачу-2 площею 3552,63 м2 підтверджується актом встановлення меж земельної ділянки від 03.04.2001 року, згідно якого площа земельної ділянки складає 3552,63 м2. Позивач також зазначає, що суд дійшов вірного висновку, що визначення площі земельної ділянки, що передається одному із співвласників нерухомого майна, необхідно визначити вартість цілого домоволодіння. Враховуючи, що вартість домоволодіння визначена не була, відповідач не може стверджувати, що земельна ділянка, передана у користування ПП ОСОБА_4 відповідає вартості його частки у праві власності на нерухоме майно. Це також є підставою для визнання недійсним та скасування п.1.77 рішення міської ради. Щодо порушення прав позивача, то із додатку до акту встановлення меж земельної ділянки вбачається, що межі земельної ділянки, переданої відповідачу-2 проходять по зовнішнім стінам будинку, який належить позивачу, тобто відсутня земельна ділянка, яка необхідна для обслуговування власності позивача.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 15.40 01 березня 2011 року.
Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що ОСОБА_5 на праві власності належить 1/10 (10/100) частина домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" від 08.02.2010 року. Із змісту цієї довідки та технічного паспорта нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1, вбачається, що за цією адресою знаходиться комплекс будівель, що належить на праві спільної часткової власності декільком особам; комплекс будівель розташований на земельній ділянці загальною площею 4263,0 кв. м.
ОСОБА_4 на праві власності належить 3/20 та 31/100, що складає 46/100 частин домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1. Викладене підтверджується довідкою обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" від 08.02.2010 р., а також витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
На 44/100 частин домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, право власності не оформлене.
Місцевим господарським судом при розгляді справи було обґрунтовано встановлено, що 9 січня 2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Кіровоградською міською радою було укладено договір оренди землі №394, який зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.04.2007 р. за №34. За умовами цього договору позивачу було передано в оренду строком на п'ять років земельну ділянку площею 103 кв.м. для розміщення ветеринарної аптеки, яка знаходиться по АДРЕСА_1.
28 грудня 2007 року Кіровоградською міською радою було прийнято рішення №405 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин".
Згідно п. 1.77 даного рішення було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3552,63 кв.м. земель промисловості по АДРЕСА_1 та передано приватному підприємцю ОСОБА_4 в оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 3552,63 кв.м. земель промисловості по АДРЕСА_1 під розміщення виробничих приміщень (46/100 частини нерухомого майна).
На підставі цього рішення між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Кіровоградською міською радою було укладено договір оренди землі від 03.12.3009 р. №261, який зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2009 р. за №0409391000101. За умовами цього договору Кіровоградською міською радою на підставі рішення від 28.12.2007 р. №405 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин" передано в оренду фізичній особі ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 3552,63 кв. м земель промисловості під розміщення виробничих приміщень (46/100 частин нерухомого майна), яка знаходиться по АДРЕСА_1 в місті Кіровограді. На земельній ділянці розміщено об"єкт нерухомого майна –комплекс будівель: адмінбудівля, прохідна, склади, гаражі, аптека, підсобні приміщення, вбиральня. Комплекс обладнано електро-, газопостачанням, опаленням. Земельна ділянка передається в оренду разом з об"єктами нерухомого майна та об"єктами інфраструктури.
Позивач просив визнати недійсними п.1.77 рішення №405 від 28.12.2007 року та договір оренди землі від 03.12.2009 року у зв"язку з недотриманням відповідачами, зокрема, положень ст. 120 Земельного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі від 09.01.2007 року та винесення Кіровоградською міською радою спірного рішення) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Поряд з цим ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла як на момент укладення договору оренди землі від 09.01.2007 року, так і на момент прийняття спірного рішення та укладення відповідачами спірного договору), передбачала, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Як правильно зазначив суд і як вбачається з матеріалів справи, комплекс будівель, які розташовані в АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності декільком особам, в тому числі: ОСОБА_5 –10/100 частин та ОСОБА_4 –46/100.
Виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, в порядку визначеному ст. 364 Цивільного кодексу України, не проводився.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду, що при оформленні права на земельну ділянку позивачу та відповідачу-2 необхідно було дотримуватись вимог, передбачених ст. 120 Земельного кодексу України, є обґрунтованим.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд чинним законодавством не встановлено порядку визначення вартості будівлі та споруди при оформленні права особи, якій належить на праві спільної часткової власності об"єкт нерухомості, на земельну ділянку, на якій розташований такий об"єкт. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.06.2002 р. встановлено, що 10/100 частин домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, придбане ОСОБА_5 за ціною 500,00 грн. А рішеннями Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.03.2005 р. та від 09.06.2005 р. встановлено, що ОСОБА_4 придбав 31/100 частину зазначеного домоволодіння за ціною 2200,00 грн. та 3/20 частин домоволодіння за ціною 1000,00 грн. Отже, останнім придбано 46/100 частин домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 за 3200,00 грн. Таким чином, вартість 56/100 частин вищезазначеного домоволодіння складає 3700,00 грн. Доказів того, яка вартість іншої частини цього домоволодіння матеріали справи не містять.
В той же час є вірним висновок суду, що без визначення вартості цілого домоволодіння (100/100) по АДРЕСА_1 неможливо визначити площу земельної ділянки, на яку має право кожний із співвласників цього домоволодіння.
Довідка обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" від 08.02.2010 року свідчить, що комплекс будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці загальною площею 4263,0 кв. м. Інших розміром земельної ділянки матеріали справи не містять. За таких обставин господарський суд прийшов до правильного висновку, що при вирішенні питання надання в оренду відповідачу-2 земельної ділянки загальною площею 3552,63 кв. м земель промисловості під розміщення виробничих приміщень (46/100 частин нерухомого майна), яка знаходиться по АДРЕСА_1 в місті Кіровограді Кіровоградською міською радою не було дотримано вимог ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення):
1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
3. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України і був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 677.
Відповідно до п. 2 цього Порядку проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.
Враховуючи положення вищезазначених норм чинного законодавства, господарський суд прийшов до правильного висновку, що п.1.77 рішення №405 від 28.12.2008 року прийнятий без дотримання ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України та вищезгаданого Порядку.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Виходячи і з вищевикладеного, господарський суд прийшов до висновку, що спірний пункт 1.77 рішення №405 від 28.12.2008 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки його прийнято відповідачем 1 з порушенням ст. 120, 123, 124 Земельного кодексу України та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Дані обставини свідчать про обґрунтованість судового рішення в цій частині заявлених позовних вимог і підстави для скасування судового рішення в цій частині заявленого позову відсутні.
Вирішуючи спір в частині визнання недійсним договору оренди землі від 03.12.2009 р. господарський суд врахував, що частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За правилами частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а в силу вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд спірний договір оренди землі від 03.12.2009 р. укладено на підставі пункту 1.77 рішення №405 від 28.12.2008 року. Але даний пункт рішення суперечить актам цивільного законодавства.
Крім того, судом вірно зазначено, що договір оренди землі від 03.12.2009 р. укладено без дотримання вимог ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, оскільки земельна ділянка, яка є об"єктом оренди за спірним договором надана в оренду без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідачу-2.
Так як в момент укладення спірного договору сторонами не було додержано вимог ст. ст. 120, 123, 124 Земельного кодексу України, такий договір підлягав визнанню недійсним, а позовні вимоги були обґрунтовано задоволені у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування судового рішення, виходячи із вищезазначеного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Кіровоград) і Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10 січня 2011 року у справі №9/125 залишити без зміни.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат