справа 2-А-2398/2009 p.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Волкова С. А.
при секретарі Білик С. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі м. Києва про зобов"язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, посилаючись на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 14.11.2004 року позивач є дитиною війни. Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону з
1. 01.01.2006 року позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, з 01.01.2006 року нарахування відповідно до Закону позивачу не проводилось, а з січня 2008 року проводяться не в повному обсязі. Відповідач на звернення позивача надав відповідь, що до січня 2008 року виплата цих сум не була передбачена Законом України „Про Державний бюджет", а надалі розмір сум було встановлено постановою Кабінету Міністрів України з 22.05.208 року - 48, 1 грн., з 01.07.2008 року - 48, 2 грн., з 01.10.2008 року - 49, 8 грн. Як позивачу стало відомо із засобів масової інформації Рішенням Конституційного Суду України від
1. 09.07.2006 року визнано неконституційним положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік", в частині, якою зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Зокрема, у п. 5 рішення зазначено, що „законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об"єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина". У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони. Таким чином, відповідач зобов’язаний був здійснювати виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 2006 року. Позивач просить поновити пропущений строк позовної давності, враховуючи, що про порушення свого права він дізнався нещодавно із засобів масової інформації, просить визнати відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправною, зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, надав до суду письмові заперечення, де пояснив, що мінімальний розмір пенсії вказаний у ст. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для розмірів пенсії, які призначаються за цим Законом та законодавством не визначений мінімальний розмір пенсії для нарахування інших виплат. Позивачу виплачується підвищення як дитині війни за 01.01.2008 року у розмірі визначеному для ветеранів війни, а саме 10 % від прожиткового мінімуму. З 22.05.2008 року позивачу виплачується таке підвищення у твердій грошовій сумі, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року. До зазначених строків виплата таких надбавок була зупинена Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". До того ж дане підвищення виплачується з Державного бюджету, а не з коштів Пенсійного фонду. Крім
того представник відповідача просить застосувати строк позовної давності. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши інші докази по справі, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у Оболонському районі м. Києва, отримує пенсію за віком та є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено виплату щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач до 01.01.2008 року нарахування виплат позивачу, встановлених для дітей війни не проводив, а надалі виплачував ці доплати в такому розмірі: з 01.01.2008 року в розмірі 47 грн., з 01.04.2008 року у розмірі 48, 1 грн., з 01.07.2008 року у розмірі 48, 2 грн., з 01.10.2008 року у розмірі 49, 8 грн., так як саме в таких розмірах виплати були передбачені ч. 2 ст. 41 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а надалі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 року.
Відповідно до ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" в редакції Закону № 3367-1V від 19.01.2006 року пільги, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Дане положення неконституційним не визнавалось, а тому підстави для нарахування підвищення як дитині війни у 2006 році були відсутні.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено та ст. 111 передбачено, що підвищення дітям війни виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року дані положення визнані неконституційними.
Відповідно до розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону № 2939- IV від 05.10.2005 року підвищення учасникам війни складає 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення даного розділу Закону також визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони і інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлені доплати дітям війни у твердій грошовій сумі: з 22.05.2008 року - 48, 1 грн., з 01.07.2008 року - 48, 2 грн., з 01.10.2008 року - 49, 8 грн. У даній постанові вказано, що вона набирає чинності з 22.05.2008 року. Відповідач з 22.05.2008 року проводить нарахування підвищення як дитині війни у розмірах, визначених даною постановою.
Проте, дана постанова суперечить Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 99 КАС України встановлений річний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, а суд не вбачає поважності причини пропуску такого строку. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строку позовної давності.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, слід зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з нарахуванням щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з 22.05.2008 року.
На підставі викладенного, керуючись ст. ст. 19, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", ст. ст. 9, 11, 99, 100, 159, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з нарахуванням щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з 22.05.2008 року.
В іншій частині у позові відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Оболонський районний суд м. Києва.
суддя Волков С. А.