Справа № 2-а-248/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

           09.03.2011року                                                                                                                              

Суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О. В., розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до   Управління Пенсійного фонду України в Володарському району Київської області про  визнання незаконними дій щодо проведення перерахунку та виплати недоотриманої суми пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року  до суду  звернулась позивач  з названим адміністративним позовом, в якому посилається на те, що вона є ліквідатором аварії на ЧАЕС ІІ категорії , перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Володарському районі та отримує пенсію, окрім того вона має право на додаткову пенсію однак отримує її в значно нижчому розмірі ніж це передбачено ст. 51 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”.  Вона  звернулася за захистом своїх порушених прав , до Управління Пенсійного фонду однак у проведенні перерахунку їй було відмовлено.          

Позивач просить суд визнати дії УПФУ в Володарському районі неправомірними. Зобов’язати УПФУ в Володарському районі провести перерахунок та виплату додаткової пенсії як ліквідатору на ЧАЕС 2 категорії з розрахунку мінімальної пенсії за віком встановленої відповідними законами України про державний бюджет України на відповідні роки починаючи з січня 2010 року.   

          Суддя оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини , дослідивши матеріали справи , заперечення надані відповідачем , приходить до висновку , що позов підлягає до часткового задоволення .

           Так, по справі встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  є  потерпілою наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, що стверджено посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.9) . Позивач  перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Володарському районі та отримує пенсію ( а.с.10).  Позивач, звернулася до Управління Пенсійного Фонду України у Володарському районі із письмовою заявою, в якій просила провести перерахунок та виплатити недоотримані суми додаткової пенсії у відповідності до чинного законодавства, проте  в задоволенні прохання відповідачем було відмовлено , посилаючись на те що  порядок обчислення пенсій або підвищення до них , передбачених законодавством , в даний час залишаються неврегульованими (а.с.4).

В своїх письмових запереченнях, що надійшли до суду 04 березня 2011 року, відповідач посилається на те, що відповідно до ч.3 статті 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 , а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом. А тому , щодо пенсіонерів , яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами , у тому числі на підставі Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зазначений у ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” , розмір мінімальної пенсії за віком  пенсії не застосовується. Таким чином , вимоги про те , що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні перерахунку пенсії з урахуванням положень Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян  , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинна визначатися згідно із Законом України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суперечить законодавству , що підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Законом України „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, було внесено зміни до статті 51 Закону. Так, згідно Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії додаткова пенсія визначається в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність. Положення ЗУ „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, були чинними до моменту , коли Конституційний Суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року визнав неконституційними та такими , що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ, разом з тим рішення про відновлення дії законодавчих актів України у редакції , чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалось внаслідок чого порядок обчислення пенсій або підвищень до них , передбачених законодавчими актами залишаються неврегульованими. Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.            

           Взявши до уваги матеріали справи  вважаю , що при вирішенні даного  спору  необхідно застосовувати  норми  Конституції України, які є нормами прямої дії. Зокрема , ст. 19 ч. 2 Конституції України,  вказує, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 49  Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , пенсії особам , віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у виді : а) державної пенсії ; б) додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам , віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду  заподіяну здоров’ю , призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Законом України    „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в розділі ІІ пункт 28 статтю 51 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в новій редакції , однак рішенням Конституційного Суду України № 1-28/2008 від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 розділ ІІ пункт 28 Закону України    „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано таким , що не відповідає  Конституції України ( є неконституційним ). Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Конституцією України у ст. 92 визначено сфери , зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом . Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином , законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів , зупиняти їх дію чи скасовувати їх , оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві , і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів , внесення до них змін і доповнень , визнання їх    не чинними мають використовуватися окремі закони.

Беручи до уваги вище викладене  можна зробити наступні висновки, що при прийнятті Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, було значною мірою звужене, гарантоване Конституцією України та Закону України „Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  право особи на соціальний захист. Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчиненні вони на підставі , у межах повноважень та у спосіб , визначений Конституцією  і Законами України . Ст.162 ч.2 КАС України передбачає , що у разі задоволення  адміністративного позову , суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання  його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу  постанову , яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових  відносин.   Таким чином,   є всі правові  підстави для  визнання відмови Управління  Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області у перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та державної пенсії – протиправною.

  Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України , при вирішенні справи слід керуватися принципом законності , відповідно до якого органи державної влади , органи місцевого самоврядування , їхні посадові та службові особи зобов’язанні діяти лише на підставах , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Встановлені обставини справи вказують, що Управління праці та соціального захисту населення повинно було нараховувати та  виплачувати позивачу додаткову пенсію  у відповідності до ст. 51 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян  , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  особам , віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду  заподіяну здоров’ю , призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України  „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  мінімальний розмір пенсії з 12 січня 2005 року встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , так відповідно до статті 52 Закону України „ Про державний бюджет на 2010 рік”  встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб , які втратили працездатність: з 1 січня – 695 гривень, з 1 квітня -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1жовтня - 723 гривень, з 1 грудня – 734 гривень.

Оскільки зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України, що передбачає таке у випадках воєнного або надзвичайного стану на певний строк.  Крім того , відповідно до ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

 Окрім того встановлення загальним законом іншого розміру відповідних виплат , ніж це передбачено спеціальним законом , є звуження обсягу гарантій у розумінні ч.3 ст.22 Конституції України. У випадку зупинення правових норм спеціального закону іншим законом суди повинні вирішувати  питання щодо не застосування недійсної правової норми.

Враховуючи  встановлені  обставини,   вважаю, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України „ Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання , і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”  від 30 травня 1997 року № 523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". А в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розмір суми, з якої проводиться розрахунок пенсій, установлено всупереч положенням зазначеної статті Закону, причому ця сума не відповідає розмірам мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.53 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю  виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

При вирішенні спору з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами  слід  при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України  „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  ,  не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Позивач у своїх вимогах ставить питання про проведення перерахунку та виплати додаткової пенсії починаючи з січня 2010 року. Ст. 99 КАС України вказує , що  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому вважаю , що проведення перерахунку та виплати   додаткової пенсії можливе починаючи з 17 серпня 2010 року, взявши до уваги, що  особа дізналася про порушене право, отримавши лист про відмову у перерахунку їй пенсії від відповідача  від 17 лютого 2011 року .  

Таким чином,  позов підлягає  до часткового задоволення  та слід за необхідне визнати відмову відповідача щодо перерахунку та виплати  додаткової пенсії – протиправною.  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду у Володарському районі провести перерахунок та виплату додаткової пенсії  починаючи  з  17 серпня  2010 року.

           Відповідач та позивач  звільнені від сплати судового збору на підставі Декрету Кабінету Міністрі України „ Про державне мито”.

           Керуючись ст.ст. 19 ,22 ,64, 92 Конституції України,  рішенням  Конституційного Суду України  № 10-рп / 2008   , ст. 52  Закону України „ Про  державний бюджет на 2010  рік”   , ст.ст. 49, 51,  54, 62, 67, 71 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст.ст.6, 9, 17, 89, 99,  158-163,183-2, 185, 186 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити  частково.

 Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України  у Володарському районі Київської області у перерахунку та виплаті  додаткової  пенсії  ОСОБА_1 – протиправною.

 Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Володарському районі Київської області провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну   здоров’ю  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – починаючи з  17 серпня 2010 року, щомісячно  з розрахунку 30  процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.

           Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною обчислюється з моменту отримання копії постанови.

      Апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
          Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Суддя:
О. В. Ткаченко