2п-1054/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        11 березня 2011 року                                                                                 м.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

судді -  Микуляк П.П.

при секретарі  - Король К.І.

за участі представника позивачка по первісній позовній заяві (відповідачки по зустрічній позовній заяві)  ОСОБА_1  - ОСОБА_2

відповідача по первісній позовній заяві (позивача по зустрічній позовній заяві) ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду,  цивільну  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ТОВ «Український промисловий банк», в особі Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк», про поділ спільного майна подружжя, та зустрічною позовною заявою  ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ТОВ «Український промисловий банк», в особі Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк», про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою до відповідача ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ТОВ «Український промисловий банк»в особі Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк», про поділ спільного майна подружжя.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що  29.06.2002 року   між нею та  ОСОБА_3   було укладено шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_1  у них народився син ОСОБА_7. За час спільного з відповідачем проживання в зареєстрованому шлюбі ними було набуто у приватну власність: земельну ділянку площею 0.1168 га, на території Солочинської сільської ради в АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,09 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На земельній ділянці площею 0,089 га., яка розташована в АДРЕСА_3 і була передана їй у приватну власність на підставі рішення Ужгородської міської ради №153 від 21.11.2003 року, ними, фактично за кошти її батьків, був збудований житловий будинок,  який по технічним документах рахується за адресою АДРЕСА_3.

06.08.2009 р. рішенням Ужгородського міськрайонного суду від шлюб між нею та ОСОБА_3 розірвано. Питання щодо розподілу спільно набутого майна судом не розглядалось. Оскільки  на даний час вони з відповідачем не можуть дійти згоди щодо  розподілу спільно набутого майна, вона вимушена звернутись до суду та  просить поділити його між ними в судовому порядку, при розподілі просить врахувати інтереси  неповнолітнього сина  ОСОБА_7, який проживає разом з нею, а також інших обставин, що мають істотне значення для справи, зокрема те, що фактично вищезазначене майно було придбано її батьком ОСОБА_8

Під час розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово у порядку ст.31 ЦПК України уточняла свої вимоги, згідно її заяви від 22.11.2010 року  позивачка просить: визнати за нею  право власності на 2/3 частини у майні спільної сумісної власності подружжя, яке складається із житлового будинку по АДРЕСА_3, земельної ділянки площею 0,09 га по АДРЕСА_2, 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1168 га, що знаходиться в АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину у майні спільної сумісної власності подружжя, яке складається із житлового будинку по АДРЕСА_3, земельної ділянки площею 0,09 га по АДРЕСА_2, 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1168 га, що знаходиться в АДРЕСА_1. З врахуванням розміру часток кожного з подружжя поділити між нею та відповідачем ОСОБА_3спільне майно наступним чином: виділити у її приватну власність житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_3, вартістю 803484,5 грн. та земельну ділянку, площею 0,09 га по АДРЕСА_2, вартістю 452484 грн.; виділити у приватну власність ОСОБА_3 Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,1168 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, вартістю 216826,00 грн.; стягнути з неї на користь відповідача грошову компенсацію за 1/3 частки житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_3, що становить 267828,17 грн. Припинити право її з відповідачем спільної сумісної власності на житловий будинок по АДРЕСА_3, земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_2, 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1168 га, що знаходиться в АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь сплачене нею державне мито та витрати на ІТЗ розгляду справи, а також понесені нею витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

В процесі розгляду справи відповідачем ОСОБА_3 до суду подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ТОВ «Український промисловий банк»в особі Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк», про поділ спільного майна подружжя, яка ним в процесу розгляду справи також неодноразово уточнялась.

Згідно заяви ОСОБА_3 про уточнення зустрічних вимог від 09.02.2011 року, останній, з врахуванням змін внесених до ст.61 СК України щодо об’єктів права спільної сумісної власності подружжя, просить:  визнати спільною сумісною власністю подружжя: земельну ділянку площею 0,09 га в АДРЕСА_2 вартістю 72108 грн.; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,584 га, в АДРЕСА_1 вартістю 13224,09 грн.; житловий будинок по АДРЕСА_3, вартістю 763975 грн.; земельну ділянку площею 0,089 га в АДРЕСА_3   земельну ділянку площею 0,09 га на території Кам’яницької сільської ради в АДРЕСА_4; земельну ділянку площею 0,01 га на території АДРЕСА_5. Поділити між ним та ОСОБА_1 зазначене майно у відповідності до висновків судово-будівельної експертизи, визнавши право власності кожного із них на: 1/2 частину  земельної ділянки площею 0,09 га в АДРЕСА_2, виділивши ці частки в натурі; 1/4  частину земельної ділянки площею 0,584 га, АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,09 га на території Кам’яницької сільської ради в АДРЕСА_4, виділивши ці частки в натурі; 1/2 частину  земельну ділянку площею 0,01 га на території АДРЕСА_5; частину будинок по АДРЕСА_3, виділивши ці частки в натурі, при цьому визнавши за ним - ОСОБА_3 право власності на квартиру №1, яка є меншою по площі, а за ОСОБА_1 –право власності на квартиру №2; частину земельної ділянки площею 0,089 га в АДРЕСА_3, пропорційно до розміру квартир АДРЕСА_3 Стягнути з ОСОБА_1 на його користь компенсацію за різницю часток у будинку в сумі 49302,25 грн.  Скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 і зобов’язати КП  «БТІ м.Ужгорода» зареєструвати право спільної часткової власності на зазначений будинок за ним та відповідачкою по зустрічній позовній заяві. Також, ОСОБА_3 просить суд поділити між ним та ОСОБА_1 спільно набуті ними під час шлюбу меблі, виділивши у власність відповідачки вітрину чотирьох дверну вартістю 25409 грн., а йому стіл розмірами 2.4х0.5 м., стільці із підлокітниками в кількості 2 шт., стільці без підлокітників в кількості 6 шт. та румунські меблі, які складаються із столу кухонного букового та 6 стільців, загальною вартістю 25966 грн.

В своїй зустрічній позовній заяві позивач зазначає, що 06.12.2006 року на підставі кредитного договору №279/Св-06 ним був отриманий кредит в ТОВ «Український промисловий банк», в особі Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк»в сумі 23 тис. дол..США, які були використані на потреби подружжя під час будівництва будинку, однак він одноосібно продовжує погашати кредит і сплачувати відсотки за його користування. Станом на 06.08.2009 року (день винесення рішення про розірвання шлюбу)  заборгованість по кредиту складає 19013,56 дол.США, що по курсу НБУ на день погашення становить 107519,23 грн., а тому ОСОБА_3 просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь половину суми заборгованості в розмірі 53759,60 грн. Судові витрати по справі розділити між сторонами пропорційно задоволених вимог.

В судовому засіданні позивачка по первісній позовній заяві (відповідачка по зустрічній позовній заяві)  ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги, згідно заяви від 22.11.2010 року, підтримали повністю, просили їх задовольнити, а в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 відмовити.

Відповідач по первісній позовній заяві (позивач по зустрічній позовній заяві) ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення уточнених вимог первісної позовної заяви ОСОБА_1 заперечили,  уточнені вимоги зустрічної позовної заяви, згідно заяви від 09.02.2011 року,  підтримали та просили їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_5,  представник третьої особи ТОВ «Український промисловий банк», в особі Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк», в судове засідання не з’явились повторно, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, приходить до висновку, що уточнена первісна позовна заява ОСОБА_1 та уточнена зустрічна позовна заява ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 29 червня 2002 року  між ОСОБА_1 та ОСОБА_3   було укладено шлюб, який зареєстровано  у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородського міського управління юстиції в книзі реєстрації шлюбів за  відповідним актовим записом №307. ІНФОРМАЦІЯ_1  у подружжя народився син –ОСОБА_7

За час спільного проживання подружжям було придбано:

-  05 серпня 2004 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №5137,  1/2 частину земельної ділянки площею 0,1168 га (що становить 0,584 га), яка знаходиться на території Солочинської сільської ради в АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №019476 виданий 04.10. 2004 р.);

- 16 лютого 2008 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за №243, -  земельну ділянку площею 0,09 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, цільове призначення -  для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд  (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №545385 виданий 14.03.2008 р.).

21 листопада 2003 року рішенням ХХІІ сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради №153 ОСОБА_1 було виділено у приватну власність земельну ділянку площею 0,089 га. розташовану в АДРЕСА_3 для  будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №024316 виданий 31.03.2005 р.).

Судом встановлено, що подружжям на зазначеній земельній ділянці було збудовано житловий будинок (готовність 98%),  який по технічним документах рахується за адресою АДРЕСА_3, про що свідчить витяг КП  «БТІ м.Ужгорода» з реєстру прав власності  на нерухоме майно №23319472 від 16.07.2009 р. та технічним паспортом (т.1 а.с.61, 62-66).

Відповідно до положень ст.368 ЦК України та ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення   домашнього  господарства,  догляд  за  дітьми,  хвороба   тощо)  самостійного  заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.  Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.  Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Законом України «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного  кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя»№2913-VI від 11.01.2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п’ятою, відповідно до якої об'єктом  права  спільної  сумісної  власності подружжя є  житло,  набуте  одним  із  подружжя  під   час   шлюбу   внаслідок приватизації державного  житлового  фонду,  та  земельна  ділянка,  набута внаслідок безоплатної передачі  її  одному  з  подружжя  із  земель   державної   або   комунальної  власності,  у  тому  числі  приватизації.

Сторони в справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проти визнання об’єктами спільної сумісної власності подружжя -  земельної ділянки площею 0,09 га в АДРЕСА_2,  1/2 частини земельної ділянки площею 0,584 га, в АДРЕСА_1 та  житлового будинку АДРЕСА_3, не заперечують, а тому у відповідності до ст.61 ЦПК України,  ст.60 СК України, ст.368 ЦК України позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Що стосується земельної ділянки площею 0,089 га., що розташована в АДРЕСА_3, яка виділена  у приватну власність ОСОБА_1 на підставі рішення ХХІІ сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради №153 від 21.11.2003 року, земельної ділянки площею 0,01 га., що розташована на території с.Вишка  Великоберезнянського району, яка виділена у приватну власність ОСОБА_1 на підставі рішення 18 сесії 24 скликання Вишківської сільської ради Великоберезнянського району від 24.11.2005 року, а також земельної ділянки площею 0,09 га., що  розташована на території Кам’яницької сільської ради в АДРЕСА_4, яка виділена у приватну власність ОСОБА_3 на підставі рішення ХVІ сесії V скликання Кам’яницької сільської  ради  Ужгородського району від 07.09.2007 року, суд вважає, що ці ділянки не можуть бути визнані об’єктами спільної сумісної власності подружжя, оскільки право власності на такі об’єкти їх власники набули до 08.02.2011 року, тобто до набрання чинності  Закону України «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного  кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя» №2913-VI від 11.01.2011 року.

Дія актів цивільного законодавства в часі чітко врегульована ст.5 ЦК України, якою визначено, що акти цивільного  законодавства  регулюють  відносини,  які виникли з дня набрання ними чинності.  Акт  цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім  випадків,  коли  він   пом'якшує   або   скасовує   цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні  відносини  виникли  раніше  і  регулювалися актом цивільного законодавства,  який втратив чинність,  новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків,  що виникли з моменту набрання ним чинності.

Положеннями ст.58 Конституції України встановлені випадки, коли закони і та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, ці випадки стосуються виключно пом’якшення або скасування відповідальності особи.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 6 серпня 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання їх сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,   в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини прожиткового мінімуму громадян.

16 листопада 2009 року факт розірвання шлюбу між подружжям було зареєстровано в Книзі реєстрації розірвань шлюбу за актовим записом №113, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.12.2009 р. Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Поділ майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає розподілу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди –виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.  Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно роз’яснень, що містяться в п.23 та п.24  постанови  Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.235 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені із цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна,  що підлягає поділу включається загальне майно подружжя,  наявне у нього на час розгляду справи,  та те, що  знаходиться  у  третіх  осіб.  При поділі майна враховуються також  борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями,  що виникли  в
інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України). Принцип рівності прав співвласників у спільній сумісній власності закріплений і у ч.2 ст.372 ЦК України.

Частинами 2 та 3 статті  70 СК України передбачено, що при  вирішенні  спору  про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин,  що мають істотне значення,  зокрема  якщо  один  із  них  не  дбав  про матеріальне забезпечення сім'ї,  приховав,  знищив чи пошкодив спільне  майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини,  чоловіка може бути збільшена,  якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син,  дочка,  за умови,  що розмір аліментів,  які вони одержують,  недостатній  для   забезпечення   їхнього   фізичного, духовного розвитку та лікування.

Виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, враховуючи інтереси неповнолітнього сина ОСОБА_7, який проживає з матір’ю ОСОБА_1,  розмір аліментів, що сплачуються ОСОБА_3 є недостатнім для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини, а також інші обставини, що мають важливе значення, зокрема недобросовісне відношення з боку ОСОБА_3 до спільного майна, про що свідчать неодноразові звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів та відповідні процесуальні рішення, суд приходить до переконання, що є достатньо підстав при поділі спільного майна колишнього подружжя відступити від засад рівності їх часток у цьому майні та збільшення частки ОСОБА_1, поділивши його наступним чином:

- виділити та визначити за ОСОБА_1  право власності на:  2/3 частини   житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;  2/3 частину земельної ділянки площею 0,09 га (що становить 0,06 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; 1/4  частину земельної ділянки площею 0,1168 га (що становить 0,0292 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

-  виділити та визнати за ОСОБА_3 право власності на: 1/3 частину   житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3; 1/3 частину земельної ділянки площею 0,09 га (що становить 0,003 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; ј  частину земельної ділянки площею 0,1168 га (що становить 0,0292 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Не підлягають розподілу, як об’єкт спільного майна подружжя меблі, оскільки позивач по зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 не навів докази, які вказують про наявність  на час розгляду справи зазначених меблів у одного із подружжя чи третіх осіб.

Частиною 3 статті 372 ЦК України визначено, що у  разі  поділу  майна  між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Співвласник згідно положень ст.364 ЦК України  має  право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.  Якщо  виділ  у  натурі  частки  із  спільного   майна   не допускається  згідно  із  законом  або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу),  співвласник,  який бажає  виділу,  має право  на  одержання  від  інших  співвласників грошової або іншої  матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до роз’яснень п.25  постанови  Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»вирішуючи  питання  про поділ майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  зокрема  неподільної  речі, суди мають   застосовувати   положення  частин  4,  5  ст.71  СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової  компенсації  та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності  такої  згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав,  передбачених ст. 365 ЦК, за умови  звернення  подружжя  (одного з них) до суду з таким позовом  (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний  рахунок  суду відповідної грошової суми.

Статтею 365 ЦК України передбачено, що Право  особи  на  частку  у  спільному  майні  може   бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке  припинення  не  завдасть  істотної  шкоди  інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд  постановляє  рішення  про  припинення  права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення  позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Вартість частки визначається на підставі документів, що підтверджують їх вартість,  або на підставі висновку оціночної організації або експертизи.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №626а від 30.07.2010 р., виконаного експертом Корчинською Д.В. за дорученням суду (т.1 а.с.164-197),  ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_3 становить 1307188,5 грн. За даним будинком закріплено земельну ділянку площею 890 кв.м. Реальний розподіл житлового будинку відповідно до 1/3 та 2/3 ідеальних долей в межах житлового будинку  (існуючого планування) з влаштуванням повноцінних квартир та ізольованими входами у відповідності до державних будівельних вимог технічно неможливо.  Вартість 1/3 частки будинковолодіння АДРЕСА_3 становить 435729,50 грн.

Реальний розподіл земельної ділянки площею 0,09 га. по АДРЕСА_2  (державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №545385 від 14.03.2008 року) відповідно до 1/3 та 2/3 ідеальних долей неможливий.

З звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_2, виконаної ТОВ «Байт»29.09.2010 р., вартість зазначеної земельної ділянки, без ПДВ, становить 452484 грн.,  з розрахунку на один квадратний метр земельної ділянки вартість становить 502,76 грн. Тобто вартість 1/3 частини (0,003 га) цієї земельної ділянки складає - 150828,0 грн.

Вартість земельної ділянки площею 0,1168 га. в АДРЕСА_1, згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_2, виконаної ТОВ «Байт»29.09.2010 р., без ПДВ становить 433652 грн., з розрахунку на один квадратний метр земельної ділянки вартість становить 371,28 грн. 1/2 частина цієї з/д складає –216826 грн.

Приймаючи до уваги, що реальний розподіл  на  1/3 і 2/3 частини житлового будинку  АДРЕСА_3 та  1/3 частини земельної ділянки по АДРЕСА_2, а також  виділення в натурі 1/3 частини даного майна ОСОБА_3 є неможливим, суд вважає, що ОСОБА_3 слід присудити грошову компенсацію за належну йому частину майна.

Вирішуючи питання, який розмір грошової компенсації підлягає стягненню з ОСОБА_1 суд враховую ринкову вартість житлового будинку АДРЕСА_3, визначену висновком судово-будівельної експертизи №626а від 30.07.2010 р., яка  становить 1307188,5 грн.,  та ринкову вартість земельної ділянки по АДРЕСА_2, визначену згідно звіту ТОВ «Байт»про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 29.09.2010 р., яка становить - 452484 грн.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання позивачки по первісній позовній заяві (відповідачка по зустрічній позовній заяві)  ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на  висновок експертного дослідження експерта Корчинської Д.В. №129 від 12.11.2010 року, виконаного по заяві ОСОБА_1, згідно якого ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_3, становить 1307188,50 грн., з врахуванням вартості земельної ділянки –503704 грн., оскільки при проведенні такого дослідження експерт не була попереджена про кримінальну відповідальність за ст.384, ст.385 КК України, після закінчення дослідження експертом не було вчинено жодних дій щодо виправлення (уточнення) до висновку  №626а від 30.07.2010 р., який нею виконувався за дорученням суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, в якості грошової компенсації за належну йому частину в зазначеному майні, слід стягнути грошові кошти в розмірі 586557,50 грн. (з яких: 435729,50 грн. –вартість 1/3 частини будинку, 150828,0 грн. –вартість 1/3 частини земельної ділянки).

З досліджених судом матеріалів, а саме квитанції №ПН29169 від 03.12.2010 року  слідує, що в якості грошової компенсації ОСОБА_1 на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду (банк одержувача: Головне Управління державного казначейства в Закарпатській області, р/р 37313018000422, МФО 812016, одержувач - територіальне управління ДСА  в Закарпатській області) були внесені  грошові кошти в розмірі 267828,17 грн..  Дану суму грошових коштів слід врахувати до суми грошової компенсації.

Вимоги позивача по зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_1 на його користь Ѕ частини заборгованість  за кредитним договором №279/Св-06 від 06.12.2006 року , яка станом на 06.08.2009 року складає 53759,60 грн. до задоволення не підлягають.

За умовами договору кредиту №279/Св-06 від 06.12.2006 року, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк», в особі керуючого Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк»(Банком),  та ОСОБА_3 (Позичальником) та ОСОБА_1 (Майновим поручителем) -(т.1 а.с.67-69),  Позичальник отримав кредитні кошти  на споживчі цілі в розмірі 23 тис. дол.. США, із сплатою за їх користування 13,5% річних, строком на 180 місяців. Кінцева дата повернення кредиту –05.12.2021 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_3 по кредитному договору, між Банком та Майновим поручителем був укладений договір іпотеки, згідно якого Іпотекодавець ОСОБА_1 передала в іпотеку Іпотекодержателю  - земельну ділянку площею 0,089 га., що розташована в АДРЕСА_3, яка належить їй на праві  приватної власності (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №024316 виданий 31.03.2005 р. ).

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання згідно ст.33 цього Закону іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, банк до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості по договору кредиту №279/Св-06 від 06.12.2006 року не звертався.

Стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість  за кредитним договором №279/Св-06 від 06.12.2006 року в розмірі 53759,60 грн., може в подальшому  порушити права ОСОБА_1, як майнового поручителя.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 14, 60, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

Уточнену первісну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ТОВ «Український промисловий банк», в особі Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк», про поділ спільного майна подружжя -  задовольнити частково.

Уточнену зустрічну позовну заяву  ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ТОВ «Український промисловий банк», в особі Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк», про поділ спільного майна подружжя -  задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3:

-  житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- земельну ділянку площею 0,09 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №545385, зареєстрований 14.03.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2110100000-0108070000215);

- 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1168 га (що становить 0,584 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЗК №019476, зареєстрований  04.10.2004 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0104070700299)

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вищезазначене нерухоме майно, визнавши право власності за кожним  із них:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

-  2/3 частини   житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- 2/3 частину земельної ділянки площею 0,09 га (що становить 0,06 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №545385, зареєстрований 14.03.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2110100000-0108070000215);

- 1/4 частину земельної ділянки площею 0,1168 га (що становить 0,0292 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЗК №019476, зареєстрований  04.10.2004 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0104070700299).

Визнати за ОСОБА_3 право власності на:

- 1/3 частини   житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- 1/3 частину земельної ділянки площею 0,09 га (що становить 0,003 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №545385, зареєстрований 14.03.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2110100000-0108070000215);

- 1/4 частину земельної ділянки площею 0,1168 га (що становить 0,0292 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЗК №019476, зареєстрований  04.10.2004 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0104070700299).

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та  земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_2, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, в якості грошової компенсації за належну йому частину в зазначеному майні, грошові кошти в розмірі  586557,50 грн. (з яких: 435729,50 грн. –вартість 1/3 частини будинку, 150828,0 грн. –вартість 1/3 частини земельної ділянки), зарахувавши до вказаної суми компенсації внесені  ОСОБА_1 грошові кошти на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду в розмірі 267828,17 грн.

Грошові кошти внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду (банк одержувача: Головне Управління державного казначейства в Закарпатській області, р/р 37313018000422, МФО 812016, одержувач - територіальне управління ДСА  в Закарпатській області) в розмірі 267828,17 грн.,  після набрання законної сили рішення суду передати  ОСОБА_3.     

В решіт заявлених вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                       Микуляк П.П.

Повний текст рішення

виготовлено –16.03.2011 року