Справа № 22-ц-792/2001 Головуючий у I інстанції –Бабич О.І.
Категорія –цивільна Доповідач - Шемець Н. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШемець Н.В.,
суддів:Мамонової О.Є., Позігуна М.І.,
при секретарі:Кравченко В.В.,
за участю:позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2011 року у справі за позовом прокурора Талалаївського району в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про повернення завдатку,-
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Талалаївського районного суду від 01 лютого 2011 року та постановити нове рішення.
Оскаржуваним рішення суду позовну заяву прокурора Талалаївського району в інтересах ОСОБА_5 задоволено, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 2500 грн. авансу, вирішено питання про судові витрати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми матеріального і процесуального права, викладені обставини не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт зазначає, що в позовній заяві ставилось питання про повернення завдатку, позивач з клопотанням про зміну предмету позову не звертався, однак суд в своєму рішення зазначив про зміну позовних вимог і відповідно стягнув з ОСОБА_6 аванс в сумі 2500 грн. Також суд не надав відповідної юридичної оцінки укладеного між сторонами договору найму житлового приміщення, згідно якого ОСОБА_5 сплатила 2500 грн.
Між сторонами не існувало договору завдатку і до нотаріальної контори для укладення такого вони не звертались, що підтверджено повідомленням нотконтори.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в липні 2009 року ОСОБА_5 з дітьми вселилась до будинку ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 з послідуючим його викупом та зареєструвалась в цьому будинку.
Згідно розписки від 23 вересня 2009 року на а.с.15, ОСОБА_6 „забрала 2500 грн. за хату в ОСОБА_5”.
Також згідно матеріалів справи, Ѕ частка будинку належить відповідачці, інша Ѕ - її доньці ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому розпорядженням Талалаївської райдержадміністрації №314 від 04 грудня 2009 року заборонено ОСОБА_6 вчинення правочину щодо відчуження данного будинку, 1/2 частка якого на праві приватної власності належить малолітній дитині (а.с.15,18-23).
Оскільки договір-купівлі продажу будинку сторонами не було укладено, прокурор Талалаївського району звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_5 про стягнення 2500 грн. завдатку та 2500 грн. за порушення зобов»язання. В ході розгляду справи було уточнено позовні вимоги, та просили стягнути з відповідача 2500 грн. як аванс.
ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що була домовленість про купівлю-продаж будинку за 5000 грн., половину вона сплатила ОСОБА_6, про що свідчить розписка.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначала, що кошти отримані нею як оплата за проживання в будинку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що сплачені ОСОБА_5 ОСОБА_6 кошти є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі, в якому вони передавалися.
Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Тобто, у разі, коли сторони лише домовилась укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому надавались.
Апеляційний суд вважає, що апелянтом не спростований висновок суду першої інстанції про існування домовленості між сторонами про укладення договору купівлі-продажу будинку, в рахунок виконання договору ОСОБА_5 сплатила 2500 грн., проте договору укладено не було, тому цей платіж є авансом і підлягає поверненню позивачу.
Доводи відповідача про те, що дана сума є платою за проживання ОСОБА_5 в будинку є необгрунтованими, недоведеними і спростовуються вищезазначеним. При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач не позбавлена можливості вирішити питання щодо стягнення коштів за проживання ОСОБА_5 з дітьми в будинку.
Щодо доводів апелянта про те, що були заявлені вимоги про стягнення завдатку, а судом ухвалено рішення про стягнення авансу, апеляційний суд враховує таке.
Згідно зі ст.214 ЦПК України визначення характеру спірних правовідносин, а також вирішення питання про правову норму, що підлягає застосуванню до них, є обов»язком суду під час ухвалення рішення. Тому вказівка позивачем у позовній заяві конкретної норми закону не обмежує суд тільки цією нормою з огляду на підстави позову, пояснення заявника та доведені ним обставини.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції діяв відповідно до вимог ЦПК, і такий довід апеллянта не може правовою підставою для скасування оскаржуваного рішення
Відсутність нотаріально посвідченого договору завдатку є підтвердженням того, що між сторонами склались відносини, визначені ч.2 ст.570 ЦК України, відповідно до якої і вирішено спір.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: