Справа № 1-1493\10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2011 року Солом”янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого - судді Зелінської М.Б.
при секретарі Подобєд О.В.
з участю прокурора Афенкіної Н.М.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Полтава, українець, громадянин України ,освіта середньо-спеціальна, одруженого ( має дитину до 1 року), не працює, проживає АДРЕСА_1, раніше судимий: 06.03.2009 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ст.185ч.2 КК України до 2-х років обмеження волі,звільнився з місць обмеження волі по відбуттю покарання
у вчинені злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 28.09.2010 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, знаходячись у вагоні № 5,потягу № 73 сполученням «Москва —Львів», який під'їжджав до залізничної ст. Київ-Пасажирський, що в Солом'янському районі м. Києва, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до громадянина ОСОБА_3,який спав на полиці місця № 45. реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає ОСОБА_2 викрав у громадянина ОСОБА_3 з карману його куртки,яка висіла біля нього гроші в сумі 200 доларів США. які згідно роздруківки Національного банку України ,станом на 28.09.2010 року коштували 1582 грн.60 коп.,після чого з місця вчинення злочину з викраденими грошима зник,тим самим спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1582 грн.60 коп.
Продовжуючи займатися злочинною діяльністю, ОСОБА_2, 28.09.2010 року, приблизно о 02 годині 35 хвилин, знаходячись у вагоні № 7 вище зазначеного потягу, який під'їжджав до залізничної станції Київ - Пасажирський, що в Солом'янському районі м. Києва, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до громадянина ОСОБА_4,який спав на полиці місця № 19. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає. ОСОБА_2, повторно викрав у громадянина ОСОБА_4, портмоне, в якому знаходилися гроші в сумі: 22 000 російських рублів, які згідно роздруківки Національного банку України, станом на 28.09.2010 року коштували 5687 гривень 22 копійки, та 150 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, чим самим спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на суму 5687 грн.22 коп. Продовжуючи займатися злочинною діяльністю, ОСОБА_2, 28.09.2010 року, приблизно о 02 годині 38 хвилин, знаходячись у вагоні № 7 зазначеного потягу, який під'їжджав до залізничної станції Київ - Пасажирський, що в Солом'янському районі м. Києва, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до громадянина ОСОБА_5, який спав на полиці місця № 47. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_2, повторно, викрав у громадянина ОСОБА_5 його сумку, у якій знаходилися гроші в сумі: 100 доларів США, які згідно роздруківки національного банку України від 28.09.2010 року коштують 791 гривню 30 копійок, та 700 гривень, також особисті речі, а саме: мобільний телефон «Нокіа 2125»вартістю 400 гривень, запрошення на весілля, одиколон, кулькова ручка, запальничка, ніж, записна книжка, ключі від квартири, які для останнього матеріальної цінності не представляють, після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник розпорядившись викраденим майном на власний
розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю і показав, що 27.09.2010 року, він виїхав електропотягом з залізничного вокзалу на ст. Київ - Пасажирський до міста Конотоп, з метою працевлаштування. У м. Конотоп йому не вдалося влаштуватися на роботу, а тому 27.09.2010 на залізничному вокзалі ст. Конотоп він взяв квиток з м. Конотоп до м. Київ, на потяг №73 сполученням «Москва - Львів», який відправлявся з м. Конотоп приблизно о 01 год. 00 хв. 28.09.2010. По прибуттю потягу на ст. Конотоп він розмістив у вагоні №3 на місці № 47 та ліг відпочивати на вищевказане місце.
Близько 02 год. 28.09.2010, він прокинувся і пішов до вагону-ресторану, щоб випити пива. Проходячи по вагонах, а саме у плацкартному вагоні № 5 на боковому місці під №45 він побачив, що на полиці спить раніше незнайомий йому чоловік, а біля нього висить куртка. У вагоні тоді стороннього нікого не було, всі спали, та він засунув руку у внутрішню кишеню даної куртки та дістав з відти гроші, скільки саме він не пам'ятає, але пам'ятає, що там було сто доларів США однією купюрою, та ще купюри доларів США та гривні України. Він відразу поклав вкрадені гроші до своєї кишені та пішов далі по вагону в напрямку вагону-ресторану.
Зайшовши до вагону № 7, приблизно в середині вищевказаного вагону на боковому місці,яке саме місце він не пам'ятає, побачив, що висить чоловіча куртка, а на полиці спить чоловік ,тоді він засунув руку до внутрішньої кишені даної куртки, звідки дістав гаманець, з якого дістав гроші, скільки саме було грошей він не знає, але пам'ятає, що там було багато купюр рублями РФ, але номіналу купюр він не знає. Він не пам»ятає. чи поклав він гаманець до кишені, чи викинув біля полки. В кінці вагону № 7 він побачив на боковому місці, висить дорожня сумка та поряд спить чоловік. Він взяв вищевказану сумку в руки і помітив, що чоловік якому належить сумка прокинувся та почав шукати її,тоді він вирішив повернутися до свого вагону доки його не помітили. Прийшовши в тамбур вагону № 7 зачинивши за собою двері вагону та почав оглядати вміст сумки, в сумці він знайшов гроші відразу поклав до своєї кишені, кількість грошей він не бачив, адже не перераховував. Після цього сумку повісив на ручку дверей та повернувся до свого вагону. Зайшовши до туалету вагону в якому було його місце він дістав всі викраденні гроші та частину грошей викинув до унітазу, скільки саме грошей не знає, для того, щоб в разі будь яких неприємностей у нього не виявилося саме тієї суми грошей, яка пропала у пасажирів, а решту грошей поклав до себе в карман. Після цього він повернувся на своє місце. По прибуттю потягу на залізничний вокзал ст. Київ - Пасажирський до вагону зайшли працівники міліції у форменому одязі, підійшли до нього та запропонували пройти з ними.
На підставіч.3 ст.299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи,які ніким із учасників процесу не оспорюються, обмежився допитом підсудного та дослідив документи,які характеризують його як особу.
Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчиненими повторно.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст.12 КК України віднесений до категорії середньої тяжкості, його особу, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.127), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а. с.128,129), має на утриманні малолітню дитину (а.с.135),його стан здоров»я,його відношення до вчиненого злочину, щире каяття, що у зв’язку з вчиненням злочину тяжких наслідків не настало, і вважає можливим виправлення та перевиховання ОСОБА_2 при призначенні йому мірі покарання у виді позбавлення волі без ізоляції від суспільства, звільнивши його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він в період встановленого судом випробувального строку не вчинить новий злочин та виконає покладені на нього судом у відповідності зі ст.76 КК України обов'язки.
Крім визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина підтверджується і іншими зібраними по справі доказами.
З урахуванням викладеного, суд вважає підсудного ОСОБА_2 винуватим у вчиненні навмисних дій, які виразились у таємному викраденні чужого майна(крадіжки) вчиненими повторно і кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному, суд визнає його щире каяття,позитивну характеристику,стан здоров»я, дитина до 1-го року на утриманні.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному,судом не встановлено.
Цивільний позов по справі заявлений: ОСОБА_6 на суму 950 грн.- підлягає задоволенню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6-950грн.
Судових витрат по справі немає.
Речові докази по справі,а саме: сумку світло сірого кольору з блискавкою спереду на чорній шлейці, віддані на зберігання власнику потерпілому ОСОБА_6 суд вважає за необхідне залишити потерпілому (а.с.67-69).
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч 2 КК України та призначити покарання в виді 5(п»яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3(три) роки , якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки відповідно до ст. 76 КК України.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Цивільний позов по справі заявлений: ОСОБА_6 на суму 950 грн.-задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6-950грн.
Судових витрат по справі немає.
Речові докази по справі,а саме: сумку світло сірого кольору з блискавкою спереду на чорній шлейки, віддані на зберігання власнику ОСОБА_6 - залишити в розпорядженні власника ОСОБА_6
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя