Справа № 2-114/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"11" лютого 2011 р.Святошинський районий суд м.Києва

у складі  головуючого судді                                        Кохановської З.С.

при серетарі                                                                      Кузьменко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 до ОСОБА_4  в інтересах малолітнього ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

          Позивачі звернулись до суду з даною заявою, якою визнати недійсним заповіт психічно хворої ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 30 жовтня 2007 року, реєстровий    №8, посилаючись на те, що вони є синами померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, після смерті якої згідно ст. 1258-1270 звернулись 12-ї Київської нотаріальної контори для отримання спадщини, де їм стало відомо, що їх мати ОСОБА_6, 30.10.2007 року уклала заповіт, яким все своє майно заповіла малолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, сину ОСОБА_3, та ОСОБА_4, вважають, що заповіт був складений особою, яка через стійкий розлад здоров»я не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки померла ОСОБА_6 у період складання заповіту перебувала під впливом тяжкої хвороби, страждала на нервово-психічне захворювання у формі ураження головного мозку, починаючи з 2005 року, за станом свого здоров»я проходила лікування в стаціонарі неврологічного відділення лікарні №7 м. Києва, у 2005 році у останньої було діагностовано органічне ураження головного мозку та виявлений астетно-депресивний синдром, також мав  вплив на ОСОБА_6, з боку ОСОБА_4, яка приходячи до померлої приносила спиртні напої, які померлій за станом здоров»я категорично заборонені і які навіювали у останньої почуття провини та посилили її хворобу, а тому у такому стані волевиявлення спадкодавиці не було вільним та не відповідало її волі, заповіт був складений під впливом зацікавленої особи, психічно хвора ОСОБА_6 не усвідомлювала дійсного стану речей, мотивів, вчинків оточуючих, не усвідомлювала своїх дій та наслідків цих дій та не могла керувати ними на момент складання заповіту.

          В судовому засіданні позивачі та їх представники  підтримали позов, посилаючись на мотиви, викладені у заяві.

          Відповідач в судове засідання 11.02.2011 року не з»явилась, про день час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причину неявки не повідомила, а в судовому засіданні 17.12.2010 року заперечувала проти позову, мотивуючи тим, що  ознаків хвороби «Паркенсон»у померлої не замічала, заповіт укладено по справедливості, який ділить майно померлої навпіл.

          Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що 30.10.2007 року ОСОБА_6 уклала заповіт на свого онука, ОСОБА_5, згідно якого заповіла все своє майно. Нотаріусом ОСОБА_8  будь-яких відхилень в поведінці та психічному стані ОСОБА_6 помічено не було, волевиявлення ОСОБА_6 щодо складання заповіту було добровільним, в експертному висновку певних особливостей її стану не описано, скарг на психічний стан остання не виказувала, психосоматики не виявляла, доводи викладені в у експертному висновку підтверджують те, що станом на 30.10.2007 року ОСОБА_6 свідомо, без будь-якого тиску уклала заповіт і розуміла наслідки його укладення на користь ОСОБА_5,що також  підтверджує характеристика з місця роботи, табеля робочого часу.

          Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи із наступного.

          Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті –за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.                                                                                                                                                                                                       

          Відповідно до ч.2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо це буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

          В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 30.10.2007 року склала заповіт, яким все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона матиме право за законом заповіла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.-54).

          Відповідно до висновку акту амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи №507 від 14.05.2010 року, ОСОБА_6, починаючи з 2005 року по 2009 рік та на момент складання заповіту, тобто з жовтня 2007 року, страждала психічним порушенням у вигляді «органічного ураження головного мозку змішаного генезу (церебральний ателосклероз, хвороба Паркінсона) з помірно вираженими інтелектуально-мнистичними і емоційно-вольовими порушеннями (F06.8), на момент складання заповіту від 30.10.2007 року, страждала такими психічними порушеннями, які за ступенем своєї вираженості тоді істотно впливали на її можливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.- 183-186).

          Посилання відповідача та її передставника на те, що ОСОБА_6 свідомо уклала заповіт і розуміла наслідки його укладення спростовується висновком акту амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи №507 від 14.05.2010 року.

          За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 на момент складання  заповіту  30.10.2007 року страждала такими психічними порушеннями, які за ступенем своєї вираженості тоді істотно впливали на її можливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.225,1257 ЦК, ст.ст.10,11, 57-60,  212 - 215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 до ОСОБА_4  в інтересах малолітнього ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним задовольнити.

Заповіт ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.10.2007 року ОСОБА_7 за реєстраційним №8, визнати недійсним.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі  апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів  з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії  рішення.

С У Д Д Я :