ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.11 Справа № 28/25пн/2011.
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Закритого акціонерного товариства «Реконструкція і будівництво», м. Луганськ
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Перевальськ Луганської області
про спонукання виконати певні дії
за участю представників сторін:
від позивача: Леонтюк С.О., дов. б/н від 15.10.2010, заступник голови правління з юридичних питань;
від відповідача: ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Перевальським РВ УМВС України в Луганській області 26.10.2000, фізична особа –підприємець; ОСОБА_4, дов. № 23 від 02.03.2011,
від Перевальської міської ради: Чередниченко І.І., дов. № 2043-6/4 від 07.10.2010, спеціаліст 1-ої категорії –юрист.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи : позивачем заявлено вимоги про зобов’язання відповідача погодити межу між земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, орендованими у Перевальської міської громади Закритим акціонерним товариством "Реконструкція і будівництво" та фізичною особою ОСОБА_3
Відповідач у відзиві вважає позов необґрунтованим, оскільки позивач не звертався до нього з пропозицією узгодити межу між спірними земельними ділянками. Позивач, на думку відповідача, ніколи не користувався спірною земельною ділянкою, вона також не перебуває у нього в оренді. Крім того, як зазначає відповідач, у позові не вказано жодних підстав виникнення цивільного права чи обов’язку. Ніякого договору між сторонами не було, шкоди відповідач позивачу не завдавав, у позові не вказано на підставі якого акту цивільного законодавства виникає обов’язок відповідача узгодити межу.
Відповідач заперечує проти позову також з тих підстав, що позивач не довів, згідно якого законодавства позивач вибрав зазначений у позові спосіб захисту –зобов’язати узгодити межу земельної ділянки, оскільки такий спосіб захисту не передбачений ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України; якщо ж позивач вибрав такий спосіб захисту як примусове виконання обов’язку в натурі, то позивач не довів, що відповідач має такий обов’язок.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 16.02.2004 між Перевальською міською радою та ЗАТ "Реконструкція і будівництво" (далі –позивач) укладено договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація 18.03.2004 за № 40), відповідно до якого Рада (орендодавець) передає, а позивач (орендар) набуває право на оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в адміністративних межах Перевальської територіальної громади. В оренду передається земельна ділянка площею 0,1327 га, в тому числі 0,1327 га –землі комерційного призначення.
Відповідно до п.2.2 договору договір укладається на термін 5 (п’ять) років, починаючи з дати реєстрації. По закінченню терміну договору орендар має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяця до його закінчення.
У зв’язку із закінченням 16.02.2009 строку дії договору позивач 03.12.2008 листом № 267 повідомив Перевальську міську раду про бажання продовжити дію договору на новий строк.
Оскільки заперечень з боку орендодавця не було, позивач вважає, що договір фактично є продовженим і чинним.
Однак, як зазначає позивач, Перевальська міська рада листом № 3147-8 від 18.12.2008 запропонувала останньому укласти новий договір оренди землі у зв’язку з прийняттям постанови КМУ від 03.03.2004 № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі" та поновити технічну документацію з землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
Відділ Держкомзему у Перевальському районі Луганської області, розглянувши отриману від позивача технічну документацію з землеустрою про складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку для обслуговування профілакторію технічного обслуговування, листом від 24.06.2009 № 01-06.1/473 повідомив про те, що висновок відділу буде підготовлено після того, як буде підписаний акт погодження меж земельної ділянки між гр. ОСОБА_3 та ЗАТ "Реконструкція і будівництво".
За таких обставин, позивач звернувся до відповідача з пропозицією погодити межу ділянки товариства в частині суміжної з його ділянкою. Проте, ОСОБА_3 погодити межу земельної ділянки та підписати відповідний акт відмовився.
Позивач вважає відмову відповідача безпідставною та незаконною з тих підстав, що на час укладання договору площа 0,1327га орендованої товариством земельної ділянки була встановлена, а межі були погоджені всім складом комісії. Крім того, під час укладання відповідачем договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007 площа цієї ділянки 0,6059га була встановлена, а її межа із суміжною ділянкою, яку орендує товариство, як вважає позивач, були також належно погоджені.
У позові позивач обґрунтовує свої позовні вимоги приписами ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України, яка передбачає, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Але дана стаття передбачає зовсім інше право власника земельної ділянки, ніж зазначено у позові, яке надано саме власнику земельної ділянки, яким не є позивач та саме у випадку відмови встановлення твердих меж в натурі, тобто встановлення твердих знаків на межі вже відведеної згідно технічної документації земельної ділянки.
Позивач обрав спосіб захисту порушеного, на його думку, права, який не відповідає передбаченим відповідними нормами права.
Так, ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачені такі способи захисту прав та інтересів: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Позивачем не доведено, що відповідач має обов’язок узгодити межу між земельними ділянками, яку орендує відповідач за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,6059 га згідно договору оренди землі від 14.11.2007 (а.с. 15 - 17) та земельною ділянкою площею 0,1327 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, щодо якої позивач виявив намір укласти договір оренди та приступив до складання технічної документації.
Згідно ст. 56 Закону України "Про землеустрій", зі змінами внесеними Законом України від 05.03.2009, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути. Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою, при поділі чи об'єднанні земельних ділянок включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, затверджене замовником документації; копії документів, що посвідчують право на земельні ділянки; плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; матеріали польових геодезичних робіт; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути; нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі знаходження земельної ділянки в заставі, користуванні); згоду власника земельної ділянки (а щодо земель державної власності - органу, згідно з його повноваженнями здійснювати розпорядження земельною ділянкою) на поділ чи об'єднання земельних ділянок землекористувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній). При передачі земельних ділянок у власність чи користування та зміні цільового призначення земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не розробляється.
Відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.
Таким чином, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами є стадією кадастрової зйомки, яка входить до складу технічної документації. В свою чергу кадастрові зйомки згідно п. "б" ст. 196 Земельного кодексу України є складовою частиною Державного земельного кадастру, який відповідно до ст. 209 Земельного кодексу України ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Цим же органом вирішуються відповідні земельні спори /ст. 158 Земельного кодексу України/.
В матеріалах справи (а.с. 18-19) мається протокол № 2 від 17.03.2009 засідання комісії з питань земельних відносин при виконкомі міської Ради м. Перевальська, за яким вирішено зобов’язати приватного підприємця ОСОБА_1 узгодити межі земельної ділянки ЗАТ "Реконструкція і будівництво", що розташована АДРЕСА_1, та підписати акт узгодження меж з метою усунення причин, які перешкоджають поновленню договору оренди земельної ділянки; у випадку незгоди з рішенням комісії рекомендувати ЗАТ "Реконструкція і будівництво" звернутися до суду для вирішення земельного питання.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач письмово свою незгоду з рішенням комісії не виклав, але акт узгодження меж не підписав. Примусове виконання рішення комісії з питань земельних відносин при виконавчому комітеті міської ради законодавчо не передбачено; також неможливо в примусовому порядку за рішенням господарського суду зобов’язати відповідача погодити межу між земельною ділянкою, якою користується відповідач, та земельною ділянкою, яку має намір орендувати позивач.
Крім того, слід прийняти до уваги той факт, що також не відбулося поновлення договору оренди земельної ділянки, який був укладений позивачем та Перевальською міською радою 16.02.2004, яка розташована у АДРЕСА_1, та зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди землі № 40 від 18.03.2004, оскільки у п. 3.4.6 Рекомендації Президії ВГСУ "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" від 02.02.2010 № 04-06/15 зазначено, що як вбачається зі змісту частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", нею не передбачено порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Вказана норма не передбачає зміну відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди. Відтак, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішенням міської ради.
Як слідує з листа виконкома Перевальської міської ради Луганської області № 3147-8 від 18.12.2008 позивачу для укладання нового договору оренди землі, умови якого відповідали б Типовому договору оренди землі, необхідно подати перелічені у листі документи для отримання дозволу на розробку технічної документації, порядок складання якої передбачений ст. 56 "Про землеустрій". Як зазначено вище, складовою частиною цієї технічної документації є кадастрова зйомка (ст. 198 п. "б" Земельного кодексу України), складової частиною якої є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Згідно викладеному, у позовних вимогах Закритого акціонерного товариства «Реконструкція і будівництво»до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача погодити межу між земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, орендованими у Перевальської міської громади Закритим акціонерним товариством "Реконструкція і будівництво" та фізичною особою ОСОБА_3, слід відмовити
Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
У судовому засіданні 15.03.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 21.03.2011.
Суддя І.В. Семендяєва
Надр. 4 прим.
1-до справи
2- позивачу /вул. Оборонна, 32а, оф. 403, м. Луганськ, 91000/
3- позивачу / вул. Леніна, 26, м. Луганськ, 91000/
3- відповідачу /вул. Перова, 20/2, м. Перевальськ, 94300/
4-відповідачу /вул. Леніна, 46/49, м. Перевальськ, 94300/