КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12722/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" лютого 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «ТЕХНІКС», третя особа: Святошинська районна у м.Києві адміністрація про визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації з моменту реєстрації через порушення допущені при створенні юридичної особи,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва (далі ДПІ у Святошинському районі) звернулася до суду з позовом про визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «ТЕХНІКС»(далі ТОВ «ТК «ТЕХНІКС») з моменту реєстрації через порушення закону, допущенні при створенні юридичної особи, які не можна усунути та припинення юридичної особи.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «ТЕХНІКС»та зобов'язано державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи - ТОВ «ТК «ТЕХНІКС»внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо цього судового рішення та здійснити заходи з припинення юридичної особи у встановленому порядку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації ТОВ «ТК «ТЕХНІКС»з моменту реєстрації, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки ДПІ у Святошинському районі фактично оскаржує рішення суду тільки в частині відмови в задоволені позовних вимог, щодо визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації ТОВ «ТК «ТЕХНІКС»з моменту реєстрації, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, враховуючи те, що позивачем вказане рішення не оскаржено, апеляційна інстанція не знаходить за необхідне аналізувати правомірність прийнятого судом рішення у задоволеній частині позовних вимог, перевіряючи їх законність і обґрунтованість у порядку ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ТВ «ТЕХНІКС»зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 03 вересня 2007 року, та перебуває на податковому обліку в ДПІ Святошинського району з 4 вересня 2007 року.
Як вбачається з статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ «ТВ «ТЕХНІКС»засновником та єдиним учасником підприємства є ОСОБА_3.
Матеріали справи містять довідки та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних пер осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ «ТВ «ТЕХНІКС»за місцезнаходженням за адресою: 03134, м. Київ, Святошинський район, вул. Булгакова, 16.
Представником позивача надано суду акт №4333 про анулювання реєстрації платника
податку на додану вартість ТОВ «ТВ «ТЕХНІКС»від 25 листопада 2010 року результатом документальної невиїзної перевірки №376/15-227 від 24.11.2010 року. Платник подає податкові декларації з податку на додану вартість з жовтня 2009 року по вересень 2010 року з показниками, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок та має за останні
дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій нуль гривень.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позову в частині визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації ТОВ «ТК «ТЕХНІКС»з моменту реєстрації, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи прийшов до висновку, що позивач не довів законності та обґрунтованості позовної вимоги в цій частині.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 пунктом 4 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 11 зазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 р. № 755-IV (надалі за текстом –Закон № 755) визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Частиною 6 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкт господарювання ліквідується, зокрема, у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Це положення відтворене у статті 38 Закону № 755 відповідно до частини другої якої підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
За змістом статей 22, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003р. № 755-ІУ з підстав, передбачених цим Законом, зокрема з підстави визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.
Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, передбачені частиною 2 статті 38 зазначеного Закону. Однією з таких підстав є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Оскільки норма зазначеної статті не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, а подання такого позову органом державної податкової служби обумовлено виконанням покладеного на нього законом обов'язку щодо аналізу причин і оцінки даних про факти порушень податкового законодавства, що нерозривно пов'язано з набуттям платником податків цивільної правосуб'єктності, можна дійти висновку про використання апелянтом повноваження з метою, з якою це повноваження надано
З прикінцевих положень розділу VII цього ж Закону випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.07.2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
А відтак, положення п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, ч. 6 ст. 59 ГК України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, передбачене пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не включає права на вимоги щодо визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.
З матеріалів справи вбачається, що у порушення статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України апелянтом не було доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме не було надано доказів щодо вжиття заходів для встановлення фактичного місцезнаходження відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17.06.2010 року по справі за № К-18411/10 та від 09.07.2009 року по справі за № К-2147/07.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно вирішено питання щодо відмови у позові в частині визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації ТОВ «ТК «ТЕХНІКС»з моменту реєстрації, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи. При цьому, в мотивувальній частині як підставу для відмови зазначено відсутність у податкових органів права на звернення до суду з вимогами про припинення юридичної особи у зв’язку з внесенням до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З огляду на вищезазначене позовні вимоги ДПІ у Святошинському районі щодо визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації ТОВ «ТК «ТЕХНІКС»з моменту реєстрації, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 99, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва – залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 лютого 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик
Повний текст ухвали виготовлений 28 лютого 2011 року.