КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9853/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" лютого 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії») звернулося до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ) №0001104310/0 від 30.11.2009 року, №0001104310/1 від 18.02.2010 року, № 0001104310/2 від 26.04.2010 року та №0001104310/3 від 23.04.2010 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2010 року у задоволенні позову ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що до правомірності винесеного податкового повідомлення рішення, так як заборгованість яка виникла підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Як було встановлено судом першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" є правонаступником всіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Закритого акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Закритого акціонерного товариства "Банк НРБ", Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк НРБ-Україна".
З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 згідно із затвердженим планом перевірок.
В ході перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків було встановлено порушення вимог підпункту 4.2.9 "е" пункту 4.2 статті 4, статті 8 та етапі 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії" було не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з суми неповернутої позики, визнаної безнадійною заборгованістю та списаної за рахунок страхового резерву, що призвело до заниження податку з доходів фізичних на суму 52525, 38 грн.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001104310/0 про сплату 57 202,08 грн. податку з доходів з фізичних осіб, у тому числі:19 067,36 грн. основного платежу та 38 134,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення підпункту 4.2.9 "е" пункту 4.2 статті 4, статті 8 та статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
За результатами процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, Державною податковою адміністрацією України прийнято остаточне Рішення від 18.06.2010 року №5796/6/25-0315 про результати розгляду скарги, яким зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення.
ЗАТ "Комерційний Банк "НРБ-Україна", згідно кредитного договору від 05.06.2003 року №880720, надано фізичній особі - громадянину Латвії ОСОБА_1, міжнародну платіжну картку кредитного типу Visa Classic №НОМЕР_1 на підставі отриманої заяви. Банк відкриває "Держателю" спеціальний картковий рахунок №НОМЕР_2, на який було зараховано 500 дол. США.
Відповідно до умов договору, укладеного з АППБ "Аваль" (банком емітентом платіжних карток), банк ЗАТ "Комерційний Банк "НРБ-Україна" проводить розповсюдження даних платіжних інструментів. Всі виписки за спецкартрахунками клієнтів, які відкрили рахунки в ЗАТ "Банк НРБ -Україна" надходять від АППБ "Аваль"'.
07.07.2003 року від АППБ "Аваль" надійшла інформація про виникнення технічного овердрафту на спецкартрахунку держателя платіжної картки Visa Classic Normundsa Zarinsa, який розрахувався в межах магазинів Латвії та Фінляндії за підлімітною сумою, по якій не запрошується код авторизації та не перевіряється наявність коштів на рахунку клієнта при проведенні транзакції. В зв'язку з шахрайськими діями вказаного громадянина було знято суму в розмірі 4 834,19 дол. США.
Позивачем була подана заява правоохоронних органів про порушення кримінальної справи відновно вище вказаного громадянина.
Печерським РУ ГУ МВС України було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно громадянина Латвії ОСОБА_1.
Прокуратурою м. Києва порушено кримінальну справу за фактом заволодіння шахрайським способом коштами ЗАТ "Банк НРБ -Україна" шляхом незаконного використання платіжних карток, про що Банк було повідомлено в листі від 27.09.2005 №04/2-5008, в якій Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»було визнано цивільним позивачем.
03.10.2005 № 1865/4/11 Банком була подана заява до Печерського РУГУ МВД України в м. Києві про визнання ЗАТ "Банк НРБ- Україна" цивільним позивачем по кримінальній справі №50-4144 від 19.09.2005 року. Постановою від 05.10.2005 року слідчий СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Олешко О.В., розглянувши матеріали кримінальної справи №50-4144. постановив визнати ЗАТ "Банк НРБ- Україна"' цивільним позивачем по кримінальній справі на суму 4 834.19 дол. СІЛА.
В касу Банку рахунок №1001901 від 06.06.2003 внесено кошти на поповнення СКр БПК 2АК 5 МОК.МПП05 К-т у сумі 500 дол. СШA, суми по витратним операціям клієнта було зараховано на Д-т pax. №2924902 "Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток" 24.06.2003 у сумі 3,38 дол. США, 24.06.2003 у сумі 246,33 дол. США, 14.07.2003 у сумі 4903,82 дол. СІЛА, 15.07.2003 у сумі 9,61 дол. СІЛА, 23.07.2003 у сумі 250,29 дол. США.
Заборгованість за кредитним договором від 05.06.2003 №880720 в сумі 24412,66 грн. списано за рахунок страхового резерву під нестандартну заборгованість. Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" згідно кредитного договору від 05.06.2003 №880713, надано фізичній особі - громадянину Латвії (Держателю) ОСОБА_2, міжнародну платіжну картку кредитного типу Уіяа Сіакяіс №НОМЕР_3 на підставі отриманої заяви. Банк відкриває "Держателю" спеціальний картковий рахунок №НОМЕР_4 на який було зараховано 500 дол. США.
Відповідно до умов договору, укладеного з АППБ "Аваль" (банком емітентом платіжних карток), банк ЗАТ "Комерційний Банк "НРБ-Україна" проводить розповсюдження даних платіжних інструментів. Всі виписки за спецкартрахунками клієнтів, які відкрили рахунки в ЗАТ "Банк НРБ- Україна" надходять від АППБ "Аваль".
07.07.2003 року від АППБ "Аваль" надійшла інформація про виникнення технічного овердрафту на спецкартрахунку держателя платіжної картки Visa Classic Zalitisa Talisa, який розрахувався в межах магазинів Латвії та Фінляндії за підлімітною сумою, по якій не запрошується код авторизації та не перевіряється наявність коштів на рахунку клієнта при проведенні транзакції. В зв'язку з шахрайськими діями вказаного громадянина було знято суму в розмірі 7751,52 дол. США.
31.07.2003 року позивач звернувся з заявою до Печерського РУ ГУ МВС України про порушення кримінальної справи стосовно громадянина Латвії ОСОБА_2 до вчинення вищевказаного злочину.
Прокуратурою м.Києва було порушено кримінальну справ за фактом заволодіння шахрайським способом коштами ЗАТ "'Банк НРБ -Україна" шляхом незаконного використання платіжних карток, ЗАТ "'Банк НРБ -Україна" було визнано цивільним позивачем в даній кримінальній справі.
В касу Банку рахунок № 1001901 від 06.06.2003 внесено кошти на поповнення СКр БПК Zalitis Talis К-т у сумі 500 дол. США, суми по витратним операціям клієнта було зараховано на Д-т pax №2924902 "Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток" 23.06.2003 у сумі 17,95 дол. США 24.06.2003 у сумі 112, 62 дол. США, 25.06.2003 у сумі 10,74 дол. США, 25.06.2003 у сумі 76,88 дол. США, 14.07.2003 у сумі 7 830,21 дол. США, 15.07.2003 у сумі 18,12 дол. США, 21.07.2003 у сумі 7,19 дол. США, 21.07.2003 у сумі 7,60 дол. США, 23.07.2003 у сумі 281,81 дол. США, 01.08.2003 у сумі 6,31 дол. США, 21.12.2004 у сумі 26,05 дол. США.
16.07.2003 було проведено виправну проводку по pax. №2924902 по зарахуванню коштів на вірний рахунок у сумі 143.96 дол. США. В березні 2007 року заборгованість за кредитним договором від 05.06.2003 №880713 перенесено на рахунок 24005060025 "Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, що надані клієнтам" у сумі 7751,52 дол. США.
Заборгованість за кредитним договором від 05.06.2003 №880713 в сумі 39145,18 грн. списано за рахунок страхового резерву під нестандартну заборгованість.
Відповідно до пп. е) пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).
Однак, пунктом 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Тобто, за аналізом вказаної правової норми під доходом розуміється сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, одержаних платником податку саме у власність або нарахованих на його користь.
Відповідно до пп. "д" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, розглядаються як дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо такого платника податку.
У разі оформленої у встановленому порядку відмови банку від права вимоги виконання зобов'язання за кредитним договором до закінчення строку позовної давності, така відмова відповідно до пп. 4.2.9 "д" п. 4.2 ст. 4 Закону вважається списанням (анулюванням) заборгованості за власним рішенням Банку, який має виконати всі передбачені Законом функції податкового агента щодо списаної суми заборгованості.
Оскільки в зазначеному випадку платник отримав позику не від працедавця, то такі доходи оподатковуються відповідно до пп. "е" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону
Відповідно до статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" фізична особа є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів, одержаних від інших фізичних осіб, та іноземних доходів.
Особою, відповідальною за оподаткування доходів у вигляді заробітної плати та інших оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України, є податковий агент.
Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
З огляду на вищезазначене позивач є податковим агентом щодо доходів, отриманих у вигляді самостійно анульованих банком кредитів.
Враховуючи зазначені законодавчі норми, доходи, отримані платником податку від податкового агента, включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку. Податковий агент проводить оподаткування зазначених доходів за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону, з урахуванням вимог статей 8 та 16 Закону, та повідомляє про це у встановленому порядку податковим органам за формою N 1 ДФ.
Незважаючи на те, що у цьому випадку підприємство не є працедавцем такого платника податку, воно, згідно з нормами п. 17.2 ст. 17 Закону, є податковим агентом, тобто особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з інших оподатковуваних доходів, зокрема, і з вказаних доходів у вигляді додаткового блага.
Крім того, відповідно до п. 20.3 ст. 20 Закону, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання, що виникає у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату до бюджету цього податку, покладається на такого податкового агента.
Таким чином, підприємство як податковий агент зобов'язано нарахувати та сплатити до бюджету за рахунок своїх активів (прибутку) податок із вказаних доходів фізичної особи, надати податковому органу за місцем свого розташування за формою та у строки, визначені законодавством, відомості стосовно такого платника податку, щодо нарахування та сплати до бюджету податку із вказаних доходів та виконати інші зобов'язання податкового агента, визначені нормами статті 19 Закону (пункт 19.2).
З огляду на вищезазначене податковий агент повинен утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми анульованих кредитів у розмірі 19067,36 грн., наданих громадянам Латвії згідно ставки податку, визначеної п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (подвійний розмір ставки визначеної п.7.1), тобто повинен виконувати всі встановлені цим Законом функції податкового агенту щодо сум заборгованості фізичних осіб, що списуються.
Згідно пп.17.1.9 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Колегія суддів зазначає, що при винесені податкових повідомлень-рішень №0001104310/0 від 30.11.2009 року, №0001104310/1 від 18.02.2010 року, № 0001104310/2 від 26.04.2010 року та №0001104310/3 від 23.04.2010 року повноваження державної податкової інспекцієї використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З огляду на вищезазначене податкові повідомлення-рішення №0001104310/0 від 30.11.2009 року, №0001104310/1 від 18.02.2010 року, № 0001104310/2 від 26.04.2010 року та №0001104310/3 від 23.04.2010 року якими Позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 57 202,08 грн. є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства України.
Посилання представника позивача про відсутність правових підстав для винесення податкового повідомлення рішення, так як кошти були списані на позабалансовий рахунок суд не може прийняти до уваги, так як відповідно до протоколу від 03.03.2007 року №8 рішенням засідання правління ВАТ "Банк НРБ", заборгованість за кредитними договорами списано за рахунок страхового резерву під нестандартну заборгованість
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 18, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»–залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 лютого 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик
Повний текст ухвали виготовлений 28 лютого 2011 року.