КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-385/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Скрипка О.І.  

Суддя-доповідач:  Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

    Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                     Головуючого-судді:                                  Кучми А.Ю.

                                           суддів:                                         Бєлової Л.В., Данилової М.В.     

     розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12.01.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

15.12.2010 ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 12.01.2011 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з  таких підстав.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, має ІІІ групу інвалідності та має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

У відповідності до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу Управлінням нараховувалась, а Центром –виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення в інших розмірах, ніж це встановлено Законом, а саме: у відповідності до Постанов КМУ № 836 від 26.07.1996 та № 562 від 12.07.2005.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення 4 мінімальних заробітних плат для учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка є чинної на теперішній час. Дія вказаної статті зупинялась відповідними Законами України Про державний бюджет на відповідний рік (2006-2007 роки). Зупинення дії вказаної статті на 2007 рік визнано неконституційним у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007. З 01.01.2008 діяла нова редакції ст. 48, яка визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що норма Закону, яка передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідам ІІІ групи в розмірі 4 мінімальних заробітних плат в період, за який позивач висуває вимоги, діяла з 01.01.2002 по 01.01.2006 (у 2006 році та з 01.01.2007 по 09.07.2007 дія норми зупинялась бюджетними законами); з 09.07.2007 по 01.01.2008 та з 22.05.2008 до тепер.

Крім цього, у вищевказаний період Кабінетом Міністрів України приймались постанови, які також регламентували питання розміру щорічної допомоги на оздоровлення, а саме ПКМУ № 836 від 26.07.1996 та ПКМУ № 562 від 12.07.2005.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону, а не Постанов КМУ, оскільки норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх.     

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996 та ПКМУ № 562 від 12.07.2005. Отже, відповідач не правомірно виплачував одноразову щорічну допомогу на оздоровлення в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

   Зі змісту ст. 159 КАСУ України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 122, 159, 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12.01.2011 –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:                                                                                А.Ю. Кучма

                      Судді:                                                                                 Л.В. Бєлова

                                                                                                                  М.В. Данилова