Судове рішення #14034551

                                                                                          Справа 2-109/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 січня   2011 року Солом’янський   районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді-Букіної О.М.

при секретарі –Дімаковій Г.О. , Волошиній О.В.

за участю адвоката-ОСОБА_10, ОСОБА_1

          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою,                 АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що належний їй житловий будинок літ. «В», який було побудовано за зазначеній  земельній ділянці, виділений в окреме будинковолодіння АДРЕСА_1, проте  межі земельної ділянки між нею та співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 не визначені.

Просила визначити порядок користування земельної ділянки, виділивши їй земельну ділянку площею 179,75 кв.м.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов на підставі  другого варіанту  судової будівельно-технічної експертизи від 21.09.2010 р. за 54/56/10.

Відповідачі по справі проти позову ОСОБА_6 заперечували, мотивуючи тим, що за другим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи до позивачки відходить  будівля сараю літ. «Б», який їм належить  та хвіртка, якою користуються відповідачі, а також з приводу того, що на даний час  загальна площе земельної ділянки 45/38 по вул. Сигнальній зменшилася.

В судовому засіданні відповідачі та їх представники просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників,  допитавши експерта, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до приписів ст 89 ЗК України, володіння,   користування   та   розпорядження   земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки,  що перебуває  у  спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ  земельної  ділянки, яка є у  спільній   сумісній власності,  з виділенням частки співвласника,  може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток,  які  є рівними,  якщо  інше  не  передбачено  законом  або не встановлено судом.

Судом встановлено, що  рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 20.04.2006 р. позивачка  набула право власності на житловий будинок літ. «В», АДРЕСА_1, який входив до складу будинковолодіння за вказаною адресою, що складалося з двох житлових будинків літ. «А»і літ. «Б». Будинковолодіння розташоване на земельній ділянці площею 719,0 кв.м., що підтверджується  планом земельних ділянок № 72:434:0010 та № 724340011 ( а.с. 7-9).

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 10.05.2007 р.  проведено розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 в натурі, за яким позивачці  було виділено в натурі житловий будинок літ. «В»з прибудовою «в-1», що   дорівнювало 35/100 частин будинковолодіння. Іншим на той час  співвласникам будинковолодіння –ОСОБА_7 було виділено в натурі 29/100 частин будинку літ. «А», ОСОБА_4 –36/100 частин будинку літ. «А». Також  позивачці була виділена   у спільне користування зі ОСОБА_7 земельна ділянка площею 359,5 кв.м., при цьому ОСОБА_4 отримала у особисте користування земельну ділянку площею 359,5 кв.м. (а.с. 7-9)

Розпорядженням Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації № 238 від 14.02.2008 р. житлові будинки літ. «А»та літ. «В»виділені в окремі цілі  домоволодіння з присвоєнням окремих поштових адрес – будинку літ. «А»залишена попередня адреса АДРЕСА_1, а житловому будинку літ. «В»присвоєна нова поштова адреса: АДРЕСА_1, на підставі якого  позивачка  27.06.2008 р. отримала свідоцтво про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1, зареєстроване у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 11.07.2008 р.( а.с.11-12).

Таким чином, оскільки  жилий будинок АДРЕСА_1, належний позивачці, фактично знаходиться на території земельної ділянки АДРЕСА_1, на 359,5 кв.м. якої позивачка разом із ОСОБА_7 набула право користування, її вимоги щодо виділу їй у користування 1/2 частини цієї ділянки площею 179,75 кв.м. є обгрунтованими.

Згідно  ч. 1 ст. 381 ЦК України  встановлено, що садибою  є  земельна  ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком,  господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, судом було призначено судову будівельно- технічну експертизу.

Експертне дослідження проведене відповідно до Закону України «Про судову експертизу» кваліфікованим судовим експертом ОСОБА_8, який має кваліфікацію з правом проведення будівельно-технічної експертизи за спеціальностями : 10.6 – дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів; 10.7 –визначення порядку користування земельними ділянками; 10.10 –визначення вартості будівельних об’єктів та споруд; 10.14 –оцінка земельних ділянок (свідоцтво судового експерта № 803 від 28 вересня 2009 року).

За результатами проведення судової експертизи експертом складено висновок  №54/56/10 від 21.09.2010 року ( а.с. 55-65).

Ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Однак, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.    

Судом встановлено, що Висновки експерта містять докладний опис проведеного експертом досліджень та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Оцінивши Висновок за правилами ст. 212 ЦПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновків чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, Висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за №54/56/10 від 21.09.2010 року  , експертом запропоновано три варіанта  розподілу земельної ділянки.

З урахуванням пояснень сторін та наявним матеріалам справи, суд вважає за можливе визначити порядок користування земельної ділянки за  другим варіантом висновку № 54/56/10 судової будівельно-технічної експертиз від 21.09.2010 р., за яким у користування позивачки виділяється земельна ділянка площею 156,84 кв.м. для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.  Межа виділу в конкретне користування земельної ділянки площею 156,84 м2 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок площі земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 починається від межі В-Г, що проходить вздовж вул. Кринична (точка на плані 11 додатка № 3) на відстані 11,14 м від рогу паркану (точка на плані 10 додатка № 3) утвореного парканами, що проходять вздовж вул. Кринична та суміжної земельної ділянки АДРЕСА_2 в напрямку існуючого сараю літ. Б довжиною 2,99 м (точки на плані 11-12 додатка № 3) на відстані 1,0 м від ґанку; в тому ж напрямку довжиною 2,07 м (точки на плані 12-13 додатка № 3) паралельно ґанку на відстані 1,0 м від нього; поворот в напрямку частини житлового будинку літ. А довжиною 2,70 м (точки на плані 13-14 додатка № 3), де точка 14 має бути на відстані 1,0 м від стіни житлової прибудови літ. А1; в тому ж напрямку довжиною 0,84 м (точки на плані 14-15 додатка № 3) паралельно стіни житлової прибудови літ. А1 на відстані 1,0 м від неї; поворот в напрямку суміжної земельної ділянки ОСОБА_4 довжиною 4,05 м (точки на плані 15-16 додатка № 3) паралельно торцевій стіни житлового будинку літ. А на відстані від неї 1,0 м до перетинання з існуючим парканом (точка на плані 13 додатка № 3) встановлений між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_5 на відстані 3,13 м від кута цього паркану (точка на плані 4 додатка № 3).

Суд вважає, що зазначений варіант визначення порядку користування спірною земельною ділянкою не порушує прав відповідачів та узгоджується з вимогами чинного законодавства, а їх доводи, щодо того, що на земельній ділянці, яка виділяється позивачці розташований сарай «Б»який ніби-то їм належить спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалам справи.

Так, згідно листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна № 87  від 31.03.2008 р. були змінені ідеальні частки співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 з урахуванням переліку житлових підсобних та надвірних приміщень, якими користувалися його власники ОСОБА_7 та ОСОБА_4 Частка ОСОБА_7 у будинку збільшилася  до  59/100, а частка ОСОБА_4  до 41/100. При цьому надвірна споруда сарай літ. «Б»до цих приміщень не входить( а.с. 19)

Факт належності сараю літ. «Б»позивачці по справі підтверджується довідкою-характеристикою № 1472447 від 17 травня 2010 р., технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 ( а.с.143).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер ( а.с. 13).

Після його смерті спадщину на належні йому  59/100 частин будинку отримали відповідачі, згідно свідоцтв про право на спадщину за законом та заповітом від 16.06.2009 р., видані  Дев’ятою Київською державною нотаріальною конторою, у яких зазначено, що до складу спадщини окрім житлового будинку літ. «А»входять сараї літ. «Д»та літ. «Е», вбиральня «Ж», що також підтверджує те, що сарай літ. «Б»(колишня нумерація літ. «И») до складу спадщини не входив, а відповідно належати відповідачам не може ( а.с. 14, 25-27).

Також суд не може прийняти заперечення відповідачів, щодо того, що хвіртка, якою вони користуються відходить за другим варіантом висновку позивачці по справі, оскільки з плану земельної ділянки АДРЕСА_1 вбачається, що крім зазначеною хвіртки у паркан на частині земельної ділянки, яка залишається у користуванні відповідача, окремо встановлена вхідна група.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_8 свій висновок № 54/56/10 судової будівельно-технічної експертизи від 21.09.2010 року  підтримав повністю.

Суду пояснив, що по першому та третьому варіанту, які ним запропоновані передбачена часткова реконструкція житлового будинку АДРЕСА_1 у вигляді перенесення сходів, зносу прибудови, лаштування нової вхідної групи до житлового будинку АДРЕСА_1, тоді як варіант № 2 зазначеного висновку ніяких перебудов не передбачає, хоча за ним позивачці максимально можливо виділити земельну ділянку лише площею 156,84 кв.м. При цьому експерт суду пояснив, що окрім хвіртки, яка залишається на земельній ділянці, що виділяється позивачці, у користуванні відповідачів залишаються влаштовані у паркан житлового будинку АДРЕСА_1 металеві ворота з хвірткою, які повністю забезпечують їх потреби у проїзді та проході на їх частину земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України зазначено, що власник   земельної   ділянки   або  землекористувач  може вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть якщо  ці  порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.чт.319, 381 ЦК України, ст. ст. 89, 152  ЗК України суд, ст. 381 ЦК України, ст..ст. 3,4, 10, 11, 57-60, 61,66, 209, 212-215, 218, 223  ЦПК -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_9 –задовольнити.

Визначити порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1

Виділити у користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 156,84 кв.м. для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.

Межа виділу в конкретне користування земельної ділянки площею 156,84 м для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок площі земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 починається від межі В-Г, що проходить вздовж вулиці Кринична (точка на плані 11 додатка № 3) на відстані 11,14 м від рогу паркану точка на плані 10 додатка № 3) утвореного парканами, що проходять вздовж вул. Кринична  та суміжної земельної ділянки АДРЕСА_2 в напрямку існуючого сараю літ. Б довжиною 2,99 м (точки на плані 11-12 додатка № 3) на відстані 1,0 м від ґанку; в тому ж напрямку довжиною 2,07 м (точки на плані 12-13 атка № 3) паралельно ґанку на відстані 1,0 м від нього; поворот в напрямку частини житлового будинку літ. А довжиною 2,70 м (точки на плані 13-14 додатка № 3), де точка 14 має бути на відстані 1,0 м від стіни житлової прибудови літ. А1; в тому ж напрямку довжиною 0,84 м (точки на плані 14-15 додатка № 3) паралельно стіни житлової прибудови літ. А1 на відстані 1,0 м від неї; поворот в напрямку суміжної земельної ділянки ОСОБА_4 довжиною 4,05 м (точки на плані 15-16 додатка № 3) паралельно торцевій стіни житлового будинку літ. А на відстані від неї 1,0 м до перетинання з існуючим парканом (точка на плані 13 додатка 3) встановлений між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_5 на відстані 3,13 м від кута цього паркану (точка на плані 4 додатка № 3).

Висновок  судової  будівельно-технічної експертизи №54/56/10 від 21 вересня 2010 року  є додатком до даного рішення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.


Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація