Справа 2а-854-11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

( в порядку письмового провадження)

12 березня 2011 року                                                                                 м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А.С.,

при секретарі: Харьковій Л.М.,

          розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про поновлення строку для звернення до суду, визнання неправомірними дій та стягненні щомісячної доплати до пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до Мар’їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить: поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; - визнати неправомірними дії управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі щодо невиконання Закону України «Про соціальних захист дітей війни»; - зобов’язати управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 1 січня 2008 року по теперішній час та в подальшому безстроково.

           Позивач в обґрунтування позову зазначає, що він віднесений до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. Однак позивачу така у 2008-2010 роках така допомога виплачувалась лише в розмірі 10 % від мінімальної пенсії за віком. За таких обставин позивач просить захистити його порушене право, та стягнути на його користь несплачену суму підвищення до пенсії у зазначених вище розмірах.   

У судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляд справи, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки не повідомив, тому суд у відповідності зі ст. 128 ч. 4 КАС Украйни визнав можливим розглянути справу в їх відсутність на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин і відповідно до ст. 122 КАС України суд визнав можливим розглянути справу без участі сторін та на підставі доказів, наданих у справі в порядку письмового провадження.  

          Суд, перевіривши матеріали справи, приходе до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Закон України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ЙV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

          Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією паспорта, тобто станом на 27 листопада 1941 року їй було менше 18 років. Статус позивача як дитини війни підтверджується відповідним посвідчення. Позивач отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі. Дане управління є органом Пенсійного фонду України, вона має статус юридичної особи, яка призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії відповідним категоріям громадян.

          Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2006 рік.

          Відповідно до Закону України від 19 січня 2006 № 3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

          Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджено не було.

          Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Рішення Конституційного суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

          Підпунктом 2 пункту 41 розділу ЙЙ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 № 107 –VЙ, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ЙЙ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

          Ураховуючи положення Конституції України (ст. 52) щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році –з 09 липня 2007, у 2008 році –з 22 травня 2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни: за 2007 рік –з 09 липня 2007 до 31 грудня 2007, за 2008 рік –з 22 травня 2008 року. Відповідно у 2007 році у період із 01 січня 2007 до 08 липня 2007 та у 2008 році –з 01 січня 2008 до 21 травня 2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про державний бюджет України на 2010 рік»не вносились зміни до Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», даний Закон продовжує діяти у редакції від 22 травня 2008 року, коли рішенням Конституційного Суду України були визнані неконституційними положення п. 41 розділу Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", а тому ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»чинна в тій редакції, яка передбачає виплату підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.        

          З листа управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі вбачається, що позивачу на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»виплачується підвищення до пенсії у розмірі визначеної п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року: з 01 січня 2008 року у розмірі 47,00 гривень, з 01 квітня 2008 року у розмірі 48,10 гривень, з 01 липня 2008 року у розмірі 48,20 гривень, з 01 жовтня 2008 року по теперішній час –49 гривень 80 копійок.

Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що керування управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області при визначені позивачу, як дитині війни, підвищення, яке встановлено в п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року є неправомірним. Так, по-перше, відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та по-друге, згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Крім того, згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначені розміру надбавки до пенсії позивачеві застосуванню підлягає стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту деяких категорій громадян»від 28 травня 2008 року, яка істотно звужують обсяг встановлених законом прав.    

          Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

          На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

          Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

          Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-5 був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня –380 гривень, з 1 квітня 387 гривень, з 1 жовтня –395 гривень.

          Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила  працездатність, визначений з 1 січня –380 гривень, з 1 квітня –406 гривень, з 1 жовтня –411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим першої частини, збільшений на 1 відсоток, що складається відповідно 410, 06 гривень; 415,11 гривень.     

Відповідно до пункту 41 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України»від 28 грудня 2007 року № 107-У1 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції, за якою розмір спірного підвищення дорівнює розміру надбавки, встановленої для учасників війни.   

На підставі цієї правової норми позивачу у 2008 та 2009 роках було сплачено відповідачем спірне підвищення у розмірі: в січні-березні 2008 року - 47,00 грн., в квітні-червні –48,10 грн., з у липні-вересня 2008 року –48,20 грн., з жовтня 2008 по теперішній час року –49,80 грн. щомісячно.    

Зазначена норма Закону визнана неконституційною за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.            Згідно зі ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України»та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у 2008 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня –482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.

Рішення Конституційного Суду України набрало чинності 22 травня 2008 року, тому  суд вважає, що за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону   № 2195-1У у відповідних розмірах з застосуванням вищезазначених показників.

Згідно із ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009»від 26.12.2008 року № 835-У1 розміри соціальних державних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України.   

Враховуючи принцип пріоритетності законів України над підзаконними нормативно-правовими актами, а також те, що у випадку, якщо нормативні акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, у зв’язку з чим на даний час діє редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка була до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України», суд вважає, що дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 гривень за період з 22 травня 2008 року є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, внаслідок чого є підстави для задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними у відмові щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни за цей період.   

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли в грудні 2008 року, що становить 498 гривень.   

Статтею  1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року, статтею 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 6 листопада  2009 року встановлений  прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 листопада 2009 року  по 31 грудня 2009 року в розмірі 573 гривні.   

Суд застосовує  зазначені розміри прожиткового мінімуму  під час перевірки законності дій відповідача щодо проведення  нарахування та виплати  доплати  до пенсії.   

                        Відповідно до відомостей, що містяться у листі управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі у 2009 році  доплата до пенсії  позивачу  здійснювалась  у розмірі 49,80 гривень щомісячно, що менше ніж встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої  підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, унаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності  відповідача  в порушенні права позивача  на отримання підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Тобто, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону   України «Про соціальний захист дітей війни»у відповідному розмірі з застосуванням вищезазначених показників.

У 2010 році діють наступні розміри мінімальної пенсії за віком (Стаття 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»): з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня –723 грн., з 1 грудня –734 грн.

Тобто, за період з 01 січня 2010 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону   України «Про соціальний захист дітей війни»у відповідних розмірах з застосуванням вищезазначених показників.  

          Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»для здійснення соціальних виплат, судом не може покладено в основу рішення, оскільки судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

          З аналізу спеціальних законодавчих актів, які підлягають застосуванню у справах із соціальних відносин, що носять публічно-правовий характер (Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (з відповідними змінами) –Управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії інші виплати відповідно до чинного законодавства) –суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності дій –зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

          Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, з урахуванням ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача здійснити підвищення пенсії позивачу на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по теперішній час.

Що стосується вимог позивача про зобов’язання відповідача проводити в подальшому перерахунок пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(безстроково), то в цій частині позов підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. З огляду на принцип процесуальної економії, та недопущення можливості винесення судами тотожних рішень, суд вважає за необхідне зобов’язати управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі виплачувати позивачу пенсію у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до внесення змін в законодавство.   

          Вимоги позивача щодо поновлення йому строку звернення до суду за захистом своїх прав, суд вважає за можливе задовольнити, оскільки він дізнався про порушення своїх прав із преси у зв’язку з ухваленням рішень Конституційного Суду України від  9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, він є людиною юридично не обізнаною. Крім того, відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Під час розгляду справи сторонами, зокрема відповідачем, не заявлено клопотання про застосування до спірних відносин строку позовної давнини.     

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 100, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі про поновлення строку для звернення до суду, визнання неправомірними дій та стягненні щомісячної доплати до пенсії задовольнити частково.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Визнати дії управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо невиплати з 09 липня 2007 року, та виплати в неповному обсязі з 22 травня  2008року, 2009-2010 роках ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними.

Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі провести нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09 липня 2007 року, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по теперішній час.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії у  відповідності до ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність безстроково.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя                    /підпис/                                                                      А.С. Клікунова

З оригіналом згідно

Суддя