№2-а-1376/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

11 березня   2011 року                                                                         м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

в складі : головуючого  судді              Діденко С.О.

 при секретарі                                         Сухіна О.Ю.

                                                    представник відповідача                      Шматько А.І.  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Добропілля адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в  Добропільському районі Донецької області  про  стягнення  недоплаченої щомісячної  державної допомоги  за статус “Дитина війни”,

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2011 року ОСОБА_2  звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управління  Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області про  стягнення  недоплаченої щомісячної державної допомоги за статус  “Дитина війни”.

Позовні вимоги  мотивовані тим, що згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але позивачу виплачувалася ця допомога в значно меншому розмірі, внаслідок зупинення дії та внесення змін відповідно до зазначеної статті, які в подальшому були визнані  рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. неконституційними. Просить зобов’язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 1 січня 2010 р. по  31 грудня 2010  року, поновити строк звернення до суду.

В позовній заяві позивач  просить  суд  задовольнити вимоги про стягнення  держдопомоги як «дитині війни».

Представник відповідача Шматько А.І., яка діє за дорученням, позовні вимоги   не визнала, пояснила, що виплата соціальної  допомоги провадилась  відповідно до діючого законодавства.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву до суду про слухання справи у його  відсутність за станом здоров’я.

Вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, також керуючись ч. 2 ст. 128 КАС України,  суд вважає, що можливо слухання справи в відсутність позивача, направивши після розгляду справи копію постанови.

 Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

ОСОБА_2  є дитиною війни та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни». З копії паспорта позивача вбачається, що на час закінчення Другої світової війни позивачу було менше 18 років. (а.с.3).

Законом України “Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Тобто, позивач має право отримувати державну соціальну підтримку передбачену ст. 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.8 КАС України задекларовано, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Це означає, що адміністративний суд не повинен застосовувати положення правового акту, у тому числі закону, якщо його застосування суперечить конституційним принципам права або порушуватиме права та свободи людини і громадянина. Адміністративний суд не повинен також допускати тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало ці права і свободи.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 Конституції, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Статтею 22 Конституції  України визначено, що права та свободи людини та громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу  існуючих прав і свобод.

Суд з приводу спірних правовідносин щодо неотриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, зазначає наступне.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 52 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2010 рік»визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються  відповідними законами України, цим Законом  та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

У 2010 році з 1 січня по теперішній час є діючою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в такій редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком».

Таким чином,  суд задовольняє вимоги позивача  щодо виплати  доплати до пенсії дитини війни у період з 01.01.2010 року по 31 грудня 2010 року, враховуючи  фактично отримані суми. Поновити строк звернення до суду.

  Керуючись  ст..ст.8, 10, 70, 71, 94, 99, 100, 159-163 КАС України, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни",  Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року,  ст.ст.1, 2, 8, 19, 22 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в  Добропільському районі Донецької області  про  стягнення  недоплаченої щомісячної  державної допомоги  за статус “Дитина війни”, задовольнити.

Поновити ОСОБА_2  строк звернення до суду.

Визнати неправомірним бездіяльність  Управління Пенсійного Фонду України в Добропільському районі Донецької області по ненарахуванню належної  ОСОБА_2  щомісячної доплати до пенсії 30% мінімальної пенсії за віком за 2010 рік.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Добропільському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком, як дитини війни з 01 січня 2010 року по 31 грудня  2010 року, з врахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області   протягом 10 днів з дня проголошення постанови.  

          Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя                                                     С.О.Діденко