ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" вересня 2006 р.

Справа № 31/138-06-4165А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Жекова В.І.

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Буравльова О.М.

        За участю представників сторін 12.09.2006р.

від позивача –не з’явився

від відповідача –Парапан Г.П.

        

розглянувши  апеляційну скаргу

ВАТ „Одеське шахтоуправління”

на постанову господарського суду Одеської області

від 27.06.2006р.

у справі № 31/138-06-4165А

за позовом ВАТ „Одеське шахтоуправління”

до Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси

про  визнання протиправним та скасування рішення.

        Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2006р., яка надіслана сторонам у справі 08.08.2006р., прийнята до провадження апеляційна скарга ВАТ „Одеське шахтоуправління” на постанову господарського суду Одеської області від 27.06.2006р. та призначена до розгляду на 12.09.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

          Відповідно до вимог ст.160 КАС України у судовому засіданні 12.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

03.05.2006р. ВАТ „Одеське шахтоуправління” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Управління ПІФУ в Малиновському районі м. Одеси  про визнання протиправним та скасування рішення  № 157 від 27.02.2006 року.   

          Постановою господарського суду Одеської області від 27 червня 2006р. (суддя Лєсогоров В.М.)  у задоволенні позову відмовлено.

          Не погоджуючись із рішенням суду, товариство звернулось  із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду в якій просить рішення суду скасувати,  позов задовольнити, посилаючись на неврахування судом  всіх обставин справи. Відповідач з доводами наведеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду таким, що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства  та просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

         Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засідання та перевіривши правильність застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного:

Так, з  оскаржуваного рішення  № 157 від 27.02.2006 року вбачається, що УПФУ застосувало до товариства  штрафні санкції  у сумі 4 136 грн. 78 коп. та пеню в сумі 810 грн. 81 коп. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за порушення строків сплати страхових внесків за вересень 2005 року по ставці 32,3%.

З  наявного у справі розрахунку сум страхових внесків за вересень 2005 року вбачається, що товариство самостійно визначило зобов’язання зі сплати страхових внесків у сумі 23 414 грн. 86 коп. з яких по ставці 32,3% - 22 022 грн. 30 коп.  

Порядок нарахування,  обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначається Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Наведеним законом не встановлено пільг щодо нарахування та сплати страхових внесків.

         Статтею 20 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для  страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

        Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих  страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум -  у  разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;     50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій  нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

         Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного  фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

         Суми пені та штрафів, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і  доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому, в цей же строк страхувальник, банк чи  організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим    письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Отже, приймаючи рішення № 157 про застосування штрафних санкцій до товариства УПФУ діяло в межах передбачених Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а зміст  та форма оскарженого рішення  відповідають додатку 14 до Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Крім того, наданий сумісно із позовом позивачем  лист за  № 9671/02 від 07.12.2005 року, та графік погашення недоїмки по страхових внесках, пені та фінансовим санкціям стосується іншого періоду, а відтак не муже у даному випадку обґрунтовувати заявлені позовні вимоги.

З огляду на викладене  судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване судове рішення  прийнято у цілковитій відповідності до обставин справи, вимог чинного законодавства, а тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 162 ,195, 196,198,200, 205, 206КАС України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Постанову господарського суду Одеської області від 27 червня 2006р. зі справі № 31/138-06-4165А –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий, суддя

Жеков В.І.

Судді

Картере В.І.

Пироговський В.Т.