ПОСТАНОВА

Іменем України

27.09.2024 Справа №607/20210/24 Провадження №3/607/8525/2024

                                                                                                м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером у ТОВ «Будівельний Максимум», у якої на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА:

18.09.2024 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом – КУпАП).

У протоколі про адміністративне правопорушення № 936/19-00-04-05 від 17.09.2024 зазначено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою та працюючи головним бухгалтером ТОВ «Будівельний Максимум», допустила порушення даною юридичною особою терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2024 року, оскільки термін сплати встановлений 30.07.2024, а фактичною датою сплати є 31.07.2024. Зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушила ведення податкового обліку та порушила п. 57.1 ст. 57 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Дії ОСОБА_1 посадовою особою податкового органу кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

У судове засідання 27.09.2024 ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена, що підтверджується її підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії № 936/19-00-04-05 від 17.09.2024. При цьому у протоколі вказано, що розгляд адміністративної справи відбудеться 27.09.2024 об 11 год. 15 хв. у Тернопільському міськрайонному суді.

Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.

Так, приписами ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, докази поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надала, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У контексті рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, полягає у неподанні або несвоєчасному поданні посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

З викладених положень закону слідує, що для встановлення наявності у діях особи ознак об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, необхідним є встановити: 1) чи належить до посадових обов`язків указаної посадової особи подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів); 2) чи видавалось указане платіжне доручення, його дата та реквізити; 3) чи подавалось указане платіжне доручення для здійснення сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) та коли подавалось.

Разом з тим указані ознаки складу адміністративного правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення № 936/19-00-04-05 від 17.09.2024 не викладені. У даному протоколі ОСОБА_1 інкримінується порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2024 року.

Разом з тим суд зауважує, що порушення зазначених вище термінів не свідчить про неподання чи несвоєчасне подання платіжного доручення, оскільки такі діяння не є ідентичними та не можуть беззаперечно свідчити про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

У Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 148 від 22.03.2023, визначено, що сплата (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, єдиного внеску, авансових платежів (передоплати), грошової застави, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюються на підставі платіжної інструкції, яка подається надавачу платіжних послуг ініціатором платіжної операції, щодо переказу коштів на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки/рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.

Однак відомості про таке платіжне доручення, його дата та реквізити не вказані ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні в акті перевірки № 9678/19-00-04-05/45339735 від 05.08.2024, на який посадова особа посилається у протоколі.

Так само положення п. 57.1 ст. 57 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України регламентують строки сплати податкового зобов`язання та не визначають порядок подання платіжного доручення на перерахування податків та зборів. Відтак у порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення міститься невірне посилання на пункти нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

При цьому суд зауважує, що акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ «Будівельний Максимум» складений посадовою особою податкового органу у приміщенні Головного управління ДПС у Тернопільській області та за відсутності головного бухгалтера  ОСОБА_1 . Письмові пояснення останньою не надані, що дає підстави дійти висновку, що під час складення даного акта податковий інспектор  ОСОБА_2  не міг бути обізнаним про причини несвоєчасної сплати ТОВ «Будівельний Максимум» суми податкового зобов`язання. Відтак посилання на те, що винуватість  ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, підтверджується актом перевірки № 9678/19-00-04-05/45339735 від 05.08.2024, є необґрунтованими.

Так, у рішенні від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суд наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так само Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справах «Кобець проти України» (рішення від 14.02.2008), «Берктай проти Туреччини» (рішення від 08.02.2001), «Леванте проти Латвії» (рішення від 07.11.2002) вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

З урахуванням викладеного суд встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв`язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та наявність у її діях складу цього адміністративного правопорушення. При цьому діяння, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає фабулі адміністративного правопорушення, визначеного у ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких підстав суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв`язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.

Керуючись ст. 19 ч. 2, 62 Конституції України, ст. 7, 9, 40-1, 163-2, 245, 247, 251-252, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

СуддяІ. В. Марциновська