ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 жовтня 2024 року Справа №  280/5376/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді      Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці періоду його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 період його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001, у зв`язку із чим перерахувати та виплатити йому пенсію з часу її призначення.

Позовна заява та додатки до неї сформовані з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1178236 від 21.05.2024.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Управління, з 13.08.2018 йому призначено ппенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі – Список №1), проте при обчисленні розміру його пенсії до пільгового стажу не зараховано період роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001. За результатами розгляду звернення позивача Управління повідомило, що період роботи ОСОБА_1 з 26.05.2000 по 05.04.2001 не зараховано до пільгового стажу позивача, оскільки він не покривається п`ятирічною дією наказів про результати атестації робочих місць, які проводилися роботодавцем несвоєчасно. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не зарахування до його пільгового стажу вказаного періоду роботи, та з посиланням на правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а та постанові Верховного Суду у справі №679/774/16-а, зазначає, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.07.2024 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 15.08.2018 по 07.12.2023, повернуто позивачеві.

Ухвалою суду від 03.07.2024 відкрито провадження у справі в частині позовних вимог з 08.12.2023, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

18.07.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 13.08.2018. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складав 37 років 8 місяців 15 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком №1 – 23 роки (повні роки якого обчислено у подвійному розмірі). До пільгового страхового стажу не зараховано період з 26.05.2000 по 05.04.2001, оскільки строк дії атестації (наказ №73 від 25.05.1995) по 25.05.2000 (впродовж 5 років після затвердження її результатів), а чергова атестація відбулась згідно наказу №160 від 06.04.2001. Звертає увагу суду, що період роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001 неможливо зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, оскільки наявна перерва в атестації у цей період. Вважає, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому підстави для задоволення вимог позивача відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Відповідно до рішення 084050000085 від 14.08.2018, позивачу з 15.08.2018 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 довічно.

На відповідне звернення позивача, Управління листом від 09.05.2024 №8442-8078/Л-02/8-0800/24 повідомило, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 37 років 8 місяців 15 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком №1 – 23 років (повні роки якого обчислено у подвійному розмірі). До пільгового страхового стажу не зараховано періоди з 26.05.2000 по 05.04.2001, оскільки строк дії атестації (наказ №73 від 25.05.1995) по 25.05.2000 (впродовж 5 років після затвердження її результатів), а чергова атестація (наказ №160 від 06.04.2001). Рішення про відмову в зарахуванні пільгового стажу за період з 26.05.2000 по 05.04.2001 не виносилось, оскільки обчислення страхового стажу, в тому числі пільгового, здійснено відповідно до чинного законодавства.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування при призначенні пенсії до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) №137-V 14 вересня 2006 року, визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон №1058-IV.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Водночас пільговий стаж, роботи обчислюється з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

За приписами п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У пункті 4.3 Порядку № 383 визначено, що у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637 (п. 10 Порядку № 383).

Слід зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації), які розроблені відповідно до Порядку №422.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

За змістом п. 4 Порядку № 442 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Сторони не оспорюють, що у період з 26.05.2000 по 05.04.2001, працюючи на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь», позивач виконував роботу, яка передбачена Списком №1.

Так, згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 від 20.07.1987, ОСОБА_1 :

- 01.02.1998 переведено слюсарем-ремонтником 5 розряду в мартенівському цеху (наказ №155 від 28.01.98);

- 12.08.2015 Відкрите акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (рішення загальних зборів від 07.05.2015 протокол №1);

- 18.11.2016 переведено підручним сталевара мартенівської печі 6 розряду в мартенівському цеху (наказ №755 від 18.11.16);

- 23.01.2023 звільнений за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію (розп.№61 від 23.01.2023).

Наведене також підтверджується Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 07.08.2018 року № 516, виданою Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», у якій, крім іншого, наявна інформація про те, що позивач працював на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь» повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці у виробництві чорної металургії в мартенівському цеху з 01.02.1998 по 17.11.2016 слюсарем-ремонтником, що передбачено Списком №1 розділом ІІІ підрозділом 2а код 1030200а-1753а позиція 3.2а-3; Списком №1 розділ ІІІ підрозділ 6 постанови КМУ №461 від 24.06.2016.

Із змісту довідки також вбачається, що робоче місце позивача атестовано згідно із наказами №73 від 25.05.1995 та №160 від 06.04.2001.

Судом встановлено, що відповідач зарахував до пільгового стажу позивача вказаний період частково по 25.05.2000, в межах строку дії проведеної атестації робочих місць, встановленого від дати наказу №73 від 25.05.1995, проте період з 26.05.2000 по 05.04.2001 до пільгового стажу позивача не зарахований, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця позивача за умовами праці у вказаний період.

Водночас, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку 1 або Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

На переконання суду, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №422 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у національній судовій практиці у відповідній сфері правовідносин та відображений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а, а також постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 732/2003/14 та від 05.03.2019 по справі №679/774/16-а.

Оскільки позивач до проведення чергової атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи е з 26.05.2000 по 05.04.2001 на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь», чим допустив протиправну бездіяльність.

При цьому, позивач хибно визначив період, який не був зарахований до його пільгового стажу за Списком №1, оскільки за встановленими обставинами справи, у тому числі, відповідно до розрахунку стажу позивача, проведеного пенсійним органом, до пільгового стажу не зараховано період з 26.05.2000 по 05.04.2001 (а не з 25.05.2000, як просить позивач), отже позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню у встановленому судом на підставі матеріалів справи періоді.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв`язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Враховуючи наведене, належним та ефективним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001, у зв`язку з чим перерахувати та виплатити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 з 08.12.2023 (в межах позовних вимог).

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що, з урахуванням положень статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до пільгового стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 ОСОБА_1 періоду роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001, у зв`язку із чим перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2023.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:   

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.  

          Повне судове рішення складено 02.10.2024.

          Суддя                                                            М.О. Семененко