Справа № 930/2197/24

                                                                                 Провадження № 2/930/825/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18.09.2024 року                                   м. Немирів

Немирівський районний суд

Вінницької області у складі:

головуючого судді  - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання – Андрущак Л.П.

учасників справи: відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину , -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину.

У позові зазначила, що рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 25.06.2018 року присуджено стягувати з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь на утримання неповнолітньої дитини, а саме: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 19.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилося 8 років. Дитина має клініко-функціональний діагноз та код за МКХ-10: F71.1 Помірна розумова відсталість, значні відхилення, які потребують догляду і лікування. Супутні захворювання (код за МКХ-10): Q90.0 Хромосомна патологія, синдром Дауна, трисомія по 21 хромосомі. Вроджена вада серця, стан після закриття ДМШП та перев`язки ВАП аорти. Аберанта права підключична артерія. Відставання в психічному розвитку. М21.0 Вальгусна деформація, не класифікована в інших рубриках М21.4 Плоскостопість(набута). Потребує медичної, фізичної, соціальної та побутової реабілітації, протезні вироби, вироби медичного призначення.

З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значно зріс та розмір аліментів не відповідає прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин просила суд змінити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексу інфляції, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

       В судове засідання позивачка ОСОБА_2 , не з`явилася, надала суду заяву в якій просить справу розглядати без її участі, позов підтримала, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Суд заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно приписів ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина проживає разом з матір`ю позивачем у справі.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 25.06.2018 року у справі № 140/1021/18 було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 19.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів, судом було враховано, розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку, а також обов`язок з утримання дитини обох батьків.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями частини другої статті 182СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З матеріалів справи встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , часто хворіє, має клініко-функціональний діагноз та код за МКХ-10: F71.1 Помірна розумова відсталість, значні відхилення, які потребують догляду і лікування. Супутні захворювання (код за МКХ-10): Q90.0 Хромосомна патологія, синдром Дауна, трисомія по 21 хромосомі. Вроджена вада серця, стан після закриття ДМШП та перев`язки ВАП аорти. Аберанта права підключична артерія. Відставання в психічному розвитку. М21.0 Вальгусна деформація, не класифікована в інших рубриках. М21.4, Плоскостопість (набута). Потребує медичної, соціальної та побутової реабілітації, протезні вироби, вироби медичного призначення, що підтверджено медичним висновком Немирівського міського центру первинної медико-санітарної допомоги від 14 березня 2023 (а.с.11).

       Відповідно до статті 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини перевалюють над майновим становищем платника аліментів.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

З огляду на зміну матеріального стану отримувача аліментів, підтвердження наявного стабільного доходу відповідача, визначений попереднім рішенням суду розмір аліментів, який станом на даний час фактично дорівнює мінімальному розміру, який гарантований державою, є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та задоволення її мінімально необхідних вікових потреб.

За таких обставин, зважаючи на особу платника аліментів, який є пенсіонером, фізично здоровим, його матеріальний стан, враховуючи стан здоров`я та матеріальний стан дитини, матеріальний стан отримувача аліментів, суд вважає за можливе задовольнити позов та збільшити розмір аліментів, які слід стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 та визначити їх у розмірі 1/3 заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для відповідного віку, з врахуванням індексу інфляції, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Саме такий розмір аліментів за встановлених обставин, буде відповідати вимогам розумності та справедливості щодо належного виконання відповідачем обов`язку з утримання своєї неповнолітньої дитини.

       Також з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 192 СК України, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на підставі рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2018 року на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексу інфляції, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі – 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко