ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

01 жовтня 2024 року Справа №  280/6880/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді       Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: 69011, м. Запоріжжя, абонентська скринька № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ,  ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_3 (далі відповідач – 1), Військової частини НОМЕР_5 (далі – відповідач – 2), в якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди Позивачу з розрахунку 100 000, 00 гривень на місяць за кожен день участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18 квітня 2024 року  по 30 червня 2024 року (включно) – протиправною;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_5 нарахувати та військову частину НОМЕР_3 виплатити позивачу додаткову винагороду з розрахунку 100 000, 00 гривень на місяць за кожен день участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18 квітня 2024  року по 30 червня 2024 року  (включно) із врахуванням виплачених Позивачу сум додаткової винагороди за вказаний період.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить війську службу у  Військовій частині НОМЕР_5 , яка перебуває у підпорядкуванні  Військової частини НОМЕР_3 . У період з               18 квітня 2024 року  по 30 червня 2024 року  (включно) позивач, перебуваючи у складі Військової частини НОМЕР_7 ,  брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями). Проте, не зважаючи на прийняття командиром Військової частини НОМЕР_5 рішень про виплату військовослужбовцям, в тому числі позивачу, за вказаний період додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від             28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з розрахунку 100 000, 00 гривень на місяць, позивачу Військовою частиною   НОМЕР_3 протиправно не нарахована та не виплачена додаткова винагорода  згідно з  постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". З огляду на вказане, позовну заяву просить задовольнити.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року відкрито провадження по справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також, вказаною ухвалою судді від Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_5 витребувано засвідчені належним чином копії:

- Витягу з наказу (або наказ) командира військової частини НОМЕР_5 про призначення позивача на посаду;

- Витягу з рапорту (або рапорт) ТВО командира взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_5 (вх. №2873 від 03 травня 2024 року);

- Витягу з рапорту (або рапорт) ТВО командира взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_5 (вх. №3653 від 03 червня 2024 року);

- Витягу з рапорту (або рапорт) ТВО командира взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_8 (вх. №4460 від 03 липня 2024 року);

- Витягу з наказу (або наказ) командира військової частини НОМЕР_5 господарської діяльності) від 03 травня 2024 року № 210;

- Витягу з наказу (або наказ) командира військової частини НОМЕР_5 господарської діяльності) від 03 червня 2024 року № 253;

- Витягу з наказу (або наказ) командира військової частини НОМЕР_5 господарської діяльності) від 04 липня 2024  року № 298;

- Витягу з підсумкового бойового донесення (або підсумкове командира ВМТЗ в/ч НОМЕР_5 №58/дск від 01 травня 2024 року;

- Витягу з підсумкового бойового донесення (або підсумкове командира ВМТЗ в/ч НОМЕР_5 №73/дск від 01 червня 2024 року;

- Витягу з підсумкового бойового донесення (або підсумкове командира ВМТЗ в/ч НОМЕР_5 №92/дск від 02 липня 2024 року;

- Бойового розпорядження ОСУВ "Хортиця" від 02 червня 2024 року  №313/1908/953т; - Бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_5 від 28 квітня 2024 року  №1306/127дск.

12 серпня 2024 року представником Військової частини НОМЕР_5  до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву (вх.                  № 37528 від 13 серпня 2024 року), у якій останній заперечує проти її задоволення та зазначає, що рішеннями (наказами) Головнокомандувача Збройних Сил України від                                     01 травня 2024 року  № 170, від 02 червня 2024 року  № 235, від 03 липня 2024 року  № 293, район діяльності військової частини НОМЕР_5 визнаний районом бойових дій, відповідно участь у діях та виконання бойових (спеціальних) завдань у вказаному районі вважаються такими, що здійснюються в районах ведення бойових дій. З 18 квітня 2024 року  по теперішній час військова частина НОМЕР_5 веде бойові дії на лінії бойового зіткнення з противником та здійснює заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, на підставі відповідних Бойових розпоряджень. Рапортами  начальника логістики - заступника командира батальйону військової частини НОМЕР_5 вх. №2873 від                                      03 травня 2024 року, вх. №3653 від 03 червня 2024 року, вх. №4460 від 03 липня 2024  року  на ім`я командира військової частини НОМЕР_5 , подано список військовослужбовців взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_5 (у тому числі позивача), які протягом періоду з 18 квітня 2024  року по 30 червня 2024 року  (включно) брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями): Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 травня 2024 року  № 170 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" Харківська область, Куп`янський район, Курилівська сільська територіальна громада), БР ком. в/ч НОМЕР_9 від 13 квітня 2024 року  №472/ТРО, БР ком. в/ч НОМЕР_5 від 17 квітня 2024 ркоу  №1186/127дск, БР ком. в/ч НОМЕР_5 від 28 квітня 2024 року  №1306/127дск підсумкові бойові донесення начальника логістики - заступника командира батальйону в/ч НОМЕР_5 : №58/дск від 01 травня 2024 року, №73/дск від 01 червня 2024 року, №92/дск від 02 липня 2024 року. Наказами командира військової частини НОМЕР_5 (з адміністративно- господарської діяльності): від 03 травня 2024 року                 № 210, від 03 червня 2024 року  № 253, від 03 липня 2024 року  № 294 прийнято рішення про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 , у тому числі позивачу, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з розрахунку                                    100 000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) за спірний період. В той же час, військова частина НОМЕР_5 не є розпорядником державних коштів та перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_3 , до компетенції якої відноситься виплата грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 . Відповідно, тільки нарахування грошової винагороди (у тому числі додаткової винагороди) відноситься до компетенції військової частини НОМЕР_5 . Отже, військова частина НОМЕР_5 , нараховуючи додаткову винагороду позивачу, діяла у відповідності до частини  2 статті  19 Конституції України, застосовуючи норми Закону України від 20 грудня 1991 року  № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року  «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», Наказу Міністерства оборони України від                                     07 червня 2018 року  № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що Військова частина НОМЕР_5 діяла під час нарахування позивачу додаткової винагороди за спірний період у повній відповідності до чинного законодавства, а також те, що до компетенції військової частини НОМЕР_5 не відноситься виплата нарахованого грошового забезпечення (у тому числі додаткової винагороди), протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_5 відсутня, а позов до військової частини НОМЕР_5 в цій частині є безпідставним та задоволенню не підлягає.

12 серпня 2024 року представником Військової частини НОМЕР_3 до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» також подано відзив на позовну заяву    (вх. № 37542 від 13 серпня 2024 року), у якій останній заперечує проти її задоволення та зазначає, що у військовій частині НОМЕР_5 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_3 , як розпорядника бюджетних коштів третьої категорії, видано ряд наказів  про нарахування позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень. В підставах на виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень позивачу відсутнє посилання на будь-який журнал бойових дій військової частини НОМЕР_5 . Згідно підсумкового бойового донесення командира взводу матеріально-технічного забезпечення на військовослужбовців взводу матеріально-технічного забезпечення за квітень 2024 року від          01 травня 2024 року  № 58дск (витяг згідно додатку), отриманого відповідачем 1 згідно Акту про передачу на зберігання документів військової частини НОМЕР_5 до стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 (витяг згідно додатку), не вказано жодного факту виконання бойового завдання, передбаченого пунктом 2 розділу XXXIV ПОРЯДКУ виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України                                 07 червня 2018 року № 260. Згідно підсумкового бойового донесення командира взводу матеріально-технічного забезпечення на військовослужбовців взводу матеріально-технічного забезпечення за травень 2024 року від 01 червня 2024 року  № 73дск (витяг згідно додатку), отриманого військовою частиною НОМЕР_3 згідно Акту про передачу на зберігання документів військової частини НОМЕР_5 до стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 (витяг згідно додатку), не вказано жодного факту виконання бойового завдання, передбаченого пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами).  Підсумкове бойове донесення щодо позивача за червень 2024 року відсутнє у Військової частини НОМЕР_3  оскільки воно не отримано від Військової частини НОМЕР_5 .  В поданій позовній заяві, позивач не надав будь якого належного та допустимого доказу та не навів жодного факту про виконання бойового завдання, передбаченого пунктом 2 розділу XXXIV ПОРЯДКУ виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України       07 червня 2018 року № 260 (зі змінами). З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити.

23 серпня 2024 року представником Військової частини НОМЕР_3 до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» також подано додаткові пояснення, у яких останній звертає увагу суду на те, що враховуючи вимоги Постанови №168 і Порядку №260 та Підсумкові бойові донесення  начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_5 вбачається, що позивач хоч і перебував в районі ведення воєнних (бойових), однак підстави для здійснення виплати Військовою частиною НОМЕР_3 збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень упродовж спірного періоду відсутні, оскільки він не виконував/здійснював бойові (спеціальні) завдання, тому вважає твердження позивача безпідставними та необґрунтованими належними доказами. У задоволенні позову просить відмовити.

26 серпня 2024 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника Військової частини НОМЕР_3 у якій останній не погоджується із доводами Військової частини НОМЕР_3 , викладеними у відзиві на позов та вказує про те, що отримання ним додаткової винагороди, нарахування та виплата якої встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», не повинна ставитись в залежність від правильності заповнення Військовою частиною НОМЕР_5 документів. Позовну заяву просить задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Станом на дату звернення до суду із позовом ОСОБА_1  проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_5 , яка  перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_3 , як розпорядника бюджетних коштів третьої категорії.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 16 червня 2023 року № 86-РС  старшого солдата ОСОБА_1 , діловода автомобільної служби логістики військової частини НОМЕР_5 призначено  діловодом служби пально-мастильних матеріалів логістики Військової частини НОМЕР_5 , ВОС -901074А.

Рішеннями (наказами) Головнокомандувача Збройних Сил України від                                 01 травня 2024 року  № 170,  від 02 червня 2024 року  № 235, від 03 липня 2024 року  № 293 Харківська область, Куп`янський та Ізюмський райони  визнані  районами бойових дій.

Позивач зазначає, що у період з  18 квітня 2024 року  по 30 червня 2024 року  (включно) Військова частина НОМЕР_5 , вела бойові дії на лінії бойового зіткнення з противником та здійснювала заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресісю російської федерації проти України у першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, на підставі відповідних Бойових розпоряджень, які наведені нижче у рапортах командиру підрозділу військової частини НОМЕР_5 .

Вказане, зокрема підтверджується рапортами начальника логістики - заступника командира батальйону військової частини НОМЕР_5 вх. №2873 від 03 травня 2024 року, вх. №3653 від 03 червня 2024 року, вх. №4460 від 03 липня 2024 року на ім`я командира військової частини НОМЕР_5 , якими до Військової частини НОМЕР_3  подано список військовослужбовців групи логістики військової частини НОМЕР_5 (у тому числі позивача), які протягом періоду з 18 квітня 2024 року  по 30 червня 2024 року (включно) брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).

Про видання таких рапортів вказує у відзиві Військова частина НОМЕР_5 у відношенні, зокрема позивача, однак вказує про неможливість надання копій вказаних рапортів до суду, у зв`язку  переданням  вказаних документів до Військової частини НОМЕР_3 для здійснення виплати позивачу додаткової винагороди за спірний період. Копії вищезазначених рапортів, незважаючи на їх витребування ухвалою судді від 29 липня 2024 року, Військовою частиною НОМЕР_3 до суду не надавались.

Наказом командира військової частини НОМЕР_5 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03 травня 2024 року  № 210  прийнято рішення про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 , у тому числі позивачу, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським га їх сім`ям під час дії воєнного стану», з розрахунку                                     100 000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) у період з 18 квітня 2024 року  по                    30 квітня 2024 року (включно). З урахуванням додатку до наказу у відношенні  позивача прийнято рішення про виплату йому додаткової винагороди у збільшеному розмірі з                      18 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_5 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03 червня 2024 року  № 253, прийнято рішення про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 . у тому числі позивачу, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з розрахунку                              100 000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) у період з 01 травня 2024 року  по                   31 травня 2024 року (включно).

Наказом командира військової частини НОМЕР_5 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03 липня 2024 року № 294, прийнято рішення про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 , у тому числі позивачу, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з розрахунку                            100 000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) у період з 01 червня 2024 року по          30 червня 2024 року  (включно).

Вказане зокрема підтверджується наказами, копії яких надано Військовою частиною НОМЕР_3 до суду, а також додатками до них.

Згідно витягів з додатків до вищезазначених наказів позивач  приймав безпосередню участь у бойових діях у період з 18 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року, з                                  01 травня 2024 року по 31 травня 2024 року, з 01 червня 2024 року по 30 червня 2024 року.

У зв`язку із ненадходженням додаткової винагороди  на картковий рахунок за період з 18 квітня 2014 року 30 червня 2024 року позивач через свого представника                               12 червня 2024 року звернувся до Військової частини НОМЕР_5  із рапортом про надання інформації стосовно підстав невиплати додаткової винагороди за вказаний період.

Листом командира військової частини НОМЕР_5 від 13 червня 2024 року  № 1564/2866, представника позивача  повідомлено про те, що Військовою частиною НОМЕР_5 були здійснені усі необхідні заходи з нарахування додаткової винагороди під час дії воєнного стану за квітень 2024 року з урахуванням поданого командиром взводу матеріально-технічного забезпечення рапорту, який був включений додатком у відповідний наказ командира військової частини НОМЕР_5 про виплату додаткової грошової винагороду у розмірі                         100 000 гривень, де зазначений період виконання завдань  у період з 18 квітня 2024 року  по 30 квітня 2024 року  включно, на підставі чого у подальшому була виконана розрахунково-платіжна відомість. У відповідності до вимог чинного законодавства зазначена вище розрахунково- платіжна відомість передана до розпорядника бюджетних коштів, військової частини НОМЕР_3 , з метою подальшої виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану за квітень 2024 року. Зауважено, що на виконання бойового розпорядження ОСУВ «Хортиця» від 20 травня 2024 року  № БР-ОСУВ/15/1958дск для проведення аналізу стану справ та перевірки фактичного виконання бойових (спеціальних) завдань, виплат додаткової винагороди військовою частиною НОМЕР_5 забезпечено надання наступних документів (копій): наказів на виплату додаткової винагороди за березень, квітень 2024 року; рапортів керівників структурних підрозділів про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 за березень, квітень 2024 року; бойових розпоряджень (наказів), які стали підставами для включення військовослужбовців військової частини НОМЕР_5 до рапортів про виплату додаткової винагороди за березень, квітень 2024 року; донесення та журнали бойових дій як підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у виконанні бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів за березень, квітень 2024 року. У зв`язку із необхідністю одержання інформації про прийняті рішення стосовно виплати особовому складу військової частини НОМЕР_5 додаткової винагороди під час дії воєнного стану за березень та квітень 2024 року, щодо видачі наказів (інших розпорядчих документів), які стосуються встановлення правомірності виплати додаткової винагороди особовому складу військової частини НОМЕР_5 (за наявності) з наданням права на подальше ознайомлення шляхом одержання копії таких документів, а також результати проведеної представниками ОСУВ «Хортиця» від 20 травня 2024  року на виконання №БР-ОСУВ/15/1958дск командуванням військової частини НОМЕР_5 було скеровано відповідний запит до військової частини НОМЕР_3 , а саме рапорт командира військової частини НОМЕР_5 від 06 червня 2024 року  № 1564/2721. Станом на 11 червня 2024 року відповідь на зазначений вище запит від Військової частини НОМЕР_3 на адресу Військової частини НОМЕР_5 не надходила.

Не погодившись із бездіяльністю відповідачів щодо невиплати додаткової грошової винагороди у період з 18 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року  № 1932-XII «Про оборону України»    (далі    Закон № 1932-ХІІ) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій;

бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Частиною першою    статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року  №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

Згідно зі    статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року  № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»    (далі - Закон                       № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За частиною другою    статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені    законом    пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року  «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від                            24 лютого 2022 року  № 64/2022, затвердженого    Законом України від 24 лютого 2022 року  №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої    статті 106 Конституції України,    Закону України «Про правовий режим воєнного стану»    в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин     24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з   Указами Президента України від 14 березня 2022 року  № 133/2022, від 18 квітня 2022 року  № 259/2022, від          17 травня 2022 року  № 341/2022 від 12 серпня 2022 року  № 573/2022, від                                  07 листопада 2022 року  № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від                                    01 травня 2023  року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, від                                          06 листопада 2023 № 734/2023 та рядом інших Указів Президента України. Станом на дату розгляду даної адміністративної справи дію воєнного стану продовжено Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024.

Статтею 4 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від      24 лютого 2022 року  № 64/2022    вирішено Кабінету Міністрів України невідкладно:             1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

На виконання    Указів Президента України від 24 лютого 2022 року  № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»    та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022  року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 (в редакції, яка застосовувалася у період з 18 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року) встановлено, що  на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до                       100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам врегульовано Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим  наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року  № 260    та зареєстрованим  в Міністерстві юстиції України                     26 червня 2018 року  за № 745/32197 (далі    Порядок № 260).

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку № 260, в редакцій, чинній станом на                 18 квітня 2024 року передбачено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Абзацами першим-п`ятим пункту 8 розділу 1 Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог    Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього (пункт 14 розділу 1 Порядку № 260).

З урахуванням пункту 2 розділу ХХХІV Порядку № 260  в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачалось, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ХХХІV Порядку № 260  в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктами  9, 10 розділу ХХХІV Порядку № 260 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;

керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

З вищенаведених правових норм слідує, що з 18 квітня 2024 року  умовами виплати  додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. є: 1) період дії воєнного стану; 2) виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).

При цьому виплата додаткової винагороди здійснюється за наказом командира військової частини, підставою для видачі якого є: бойові накази (бойові розпорядження), журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки або бойові донесення, постові відомості, рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Отже, визначення конкретного розміру додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28 лютого 2022 року  № 168 у межах до 30 000,00 грн. або у межах до                               100 000,00 грн. є виключно повноваженнями суб`єкта владних повноважень. Видання наказів командиром військової частини стосовно нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям на підставі рапортів командирів їх підрозділів виключає будь-яку необ`єктивність та зловживання правами з боку командира військової частини.

Також, з урахуванням положень частини 5 статті 242 КАС України, суд, під час розгляду даної адміністративної справи враховує висновки Верховного Суду, викладені  у постановах від 21 грудня 2023 року  у справі № 200/193/23, від 21 березня 2024 року  у справі № 560/3159/23, від 22 листопада 2023 року  у справі № 520/690/23, від 05 червня 2024 року  у справі № 200/660/23, від 05 серпня 2024  року  у справі № 200/4100/23 та інших стосовно застосування положень Постанови КМУ № 168. З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у вказаних постановах,  виплата додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000,00 грн. обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення/здійснення (пункт 1 Постанови № 168). Також, Верховний Суд вказав про необхідність  підтвердження цих обставин відповідними документами та про необхідність дослідження судами записів  журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності,  журналу надходження розпоряджень по підрозділу, інших документів, перевірити чи містять вони згадки про військовослужбовця та його безпосередню участь бойових діях та заходах за окреслений позивачем період.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5  від 01 серпня 2024 року                              № 1564/3735 встановлено, що позивачу нараховано додаткову винагороду: за квітень 2024 року  –  43 333,33 грн. (фактично виплачено Військовою частиною НОМЕР_3 - 12 805,00  грн.); травень 2024 року  – 100 000 грн. (фактично виплачено Військовою частиною НОМЕР_3 – 29 550,00 грн.);  червень 2024 року – 100 000,00 грн. (фактично виплачено Військовою частиною НОМЕР_3 – 29 550,00 грн.).

Зі змісту долучених до матеріалів справи документів встановлено, що в період з                  18 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року  позивач брав  безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення.

Так, згідно витягу з  Підсумкового бойового донесення командира Військової частини НОМЕР_5 вх. № 58 від 01 травня 2024 року з 18 квітня  по 30 квітня 2024 року військовослужбовці, зокрема  позивач, виконували спеціальне бойове завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових спеціальних) завдань, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, проведення всебічного забезпечення ведення бойових дій першого ешелону оборони бо батальйону включно, безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій на території Курилівської об`єнаної територіальної громади, Куп`янського району, Харківської області, а саме: виконувались постійні заходи щодо життєдіяльності підрозділів, військових об`єктів системи управління, логістичного забезпечення утому числі під час зміни підрозділів, запобігання безпідставних втрат особового складу, озброєння та військової техніки, ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів в БРО; організоване своєчасно забезпечення підпорядкованих підрозділів батальйону, які ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення  підставі виконання завдань першого ешалону оборони, матеріальними засобами, якісним харчуванням особового складу, водопостачанням, контролю доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця, сплановано роботу транспорту, здійснення контролю за правильністю та ефективністю його використання, управління діями з обладнання та удовконалення навчально-матеріальної базита механізації вантажно-розвантажувальних робіт тилу батальйонів, підпорядкованих складів, здійснено контроль за якістю, правильністю застосування і ощадливим використанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин виконано вимоги безпеки при поводженні з ними; сумісно з військовослужбовцями ВМТЗ виконано  здійснення заходів по цілодобовому та безперебійному забезпеченню основних підрозділів батальйону в БРО, поповнено боєприпаси, доставлено мастильно-паливні матеріали, приготовлено та доставлено їжу на позицію підрозділів, всебічно забезпечено речовим майном та засобами індивідуального захисту, проведено поточний ремонт АТТ та ОВТ на позиціях підрозділів, забезпечено черговий тяговий транспорт для евакуації пошкодженої техніки з позицій підрозділів до місця збору пошкодженої техніки, її обслуговування та поточний ремонт своїми зусиллями, всебічний постійний контроль за технічним станом військової техніки та здійснено роботу по ремонту техніки та озброєння.

Також, відповідно до витягу з  Підсумкового бойового донесення командира Військової частини НОМЕР_5 вх. № 73 від 01 червня  2024 року військовослужбовці, зокрема позивач, у період з 01 травня 2024 року по 31 травня 2024 року виконували спеціальне бойове завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових спеціальних) завдань, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, проведення всебічного забезпечення ведення бойових дій першого ешелону оборони бо батальйону включно, безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій на території Курилівської об`єнаної територіальної громади, Куп`янського району, Харківської області, а саме: виконувались постійні заходи щодо життєдіяльності підрозділів, військових об`єктів, системи управління, логістичного забезпечення у тому числі під час зміни підрозділів, запобігання  безпідставних втрат особового складу, озброєння та військової техніки, ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів в БРО; організоване своєчасне  забезпечення підпорядкованих підрозділів батальйону, які ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання завдань першого ешелону оборони, матеріальними засобами, якісним харчуванням особового складу, водопостачанням, контролю доведення виконання норм забезпечення до  кожного військовослужбовця, планування роботи транспорту, здійснення контролю за правильністю та ефективністю його використання, управління діями з обладнання й удосконалення навчально-матеріальної бази та механізації вантажно- розвантажувальних робіт тилу батальйону , підпорядкованих складів, здійснення контролю за якістю, правильністю застосування і ощадливим використанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та виконано вимоги поводження із ними; сумісно з військовослужбовцями ВМТЗ виконано заходи по цілодобовому та безперебійному забезпеченню основних підрозділів батальйону в БРО,  поповнено боєприпаси, матеріали, доставлено паливно-мастильні матеріали,  приготовано  та доставлено їжу на позиції забезпечення речовим майном та засобами індивідуального захисту, проведено  поточний  ремонт АТТ та ОВТ на позиціях підрозділів, забезпечено черговий тяговий транспорт для евакуації пошкодженої  техніки з позицій підрозділів до місця збору пошкодженої техніки, здійснено її  обслуговування та поточний ремонт своїми зусиллями, здійснено всебічний постійний контроль за технічним станом військової техніки та роботу по ремонту техніки та озброєння.

Окрім того,   Підсумкового бойового донесення командира Військової частини НОМЕР_5 у період з 01 червня 2024 року по 30 червня 2024 року військовослужбовцями, зокрема позивачем, виконувалось спеціальне бойове завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових спеціальних) завдань, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, проведення всебічного забезпечення ведення бойових дій першого ешелону оборони бо батальйону включно, безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій на території Курилівської СТГ, Куп`янського району, Харківської області, а саме: збір, узагальнення, аналіз та відображення даних про стан матеріально-технічного забезпечення підрозділів, положення та дії підпорядкованих підрозділів матеріально-технічного забезпечення оцінювання обстановки та формулювання висновків з питань матеріально-технічного та медичного забезпечення, проведення тактичних розрахунків та підготовка і надання відповідних пропозицій командиру для вироблення варіантів дій, здійснення їх аналізу та порівняння; розроблення планувальних бойових документів з питань матеріально-технічного забезпечення; розроблення та доведення підрозділам розпоряджень з матеріально-технічного забезпечення і бойових розпоряджень безпосередньо підпорядкованим підрозділам матеріально-технічного забезпечення; організація виконання бойових розпоряджень і наказів командира з питань матеріально-технічного забезпечення організація зберігання, накопичення та ешелонування непорушних запасів матеріально-технічного забезпечення; організація планування забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами, ОВТ, військово-технічним майном, їх технічного обслуговування та ремонту, накопичення та ешелонування непорушних запасів ракет, боєприпасів, поповнення їх витрат і втрат; організація евакуації пошкодженого ОВТ; визначення, організація, координація накопичення до встановлених норм та збереження військового майна, його підготовки до застосування до ведення бою; планування подачі (підвезення) військового майна у підрозділи для поповнення замість витраченого і втраченого майна; організація харчування особового складу, його лазне-прального обслуговування під час ведення бою; організація положення та дій підпорядкованих підрозділів тилового, технічного забезпечення; Технічне обслуговування озброєння і військової техніки після виконання бойового завдання; заправка машин пальним; перевірка справності і готовності до застосування озброєння, приладів стрільби і спостереження, агрегатів, систем і механізмів, їх очищення, промивку, змащування, вивірювання і регулювання, усунення дрібних несправностей і виконання кріпильних робіт; заряджання акумуляторних батарей; перевірку укомплектованості і поповнення ОВТ запасними частинами, інструментом і приладдям, засобами підвищення прохідності й іншими табельними засобами; перевірка  наявності і справності устаткування на автомобілях, призначених для перевезення особового складу, ОВТ і майна; технічна розвідка, евакуація, ремонт, повернення до строю відремонтованого (евакуйованого) ОВТ виводу пошкоджених (несправних) зразків ОВТ з-під вогню і з районів, яким загрожує захоплення противником; зосередження пошкоджених (несправних) ОВТ у місцях ремонту або передачі засобам евакуації старшого командира (начальника); приведення пошкоджених (несправних) зразків у справний (працездатний) стан, а також відновлення їх ресурсу (запасу ходу) Забезпечення особового складу їжею видача речового майна і мийних засобів.

Відповідно до наказів  Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» № 170 від 01 травня 2024 року, № 235 від 02 червня 2024 року, № 293 від 03 липня 2024 року  Куп`янський район, Курилівська сільська територіальна громада Харківської області  входить до переліку районів ведення бойових дій у квітні – червні 2024 року.

Також, суд враховує, що у відзиві на позовну заяву Військова частина НОМЕР_5 зазначає, що з урахуванням рішень (наказів)  Головнокомандувача Збройних Сил України від                        01 травня 2024  року № 170, від 02 червня 2024 року № 235, від 03 липня 2024 року  № 293, район діяльності військової частини НОМЕР_5 , де проходить військову службу позивач,  визнаний районом бойових дій, відповідно участь у діях та виконання бойових (спеціальних) завдань у вказаному районі вважаються такими, що здійснюються в районах ведення бойових дій.

Текст рапортів та бойових розпоряджень, складених Військовою частиною   НОМЕР_5 у відношенні позивача, суд позбавлений можливості дослідити, оскільки не зважаючи на їх витребування ухвалою судді від 29 липня 2024 року, копії вказаних документів відповідачами до суду надано не було.

Окрім того, суд зазначає, що  Військовою частиною НОМЕР_5 винесено накази № 210,  № 253, № 294 щодо виплати військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_5 , у тому числі позивачу, додаткової винагороди за спірний період, які станом на дату звернення позивача до суду не скасовані,  доказів протилежного матеріали справи не містять. У відповідності до порядку № 260 підставою для видачі таких наказів були: бойові накази (бойові розпорядження), журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки або бойові донесення, постові відомості, рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про винесення таких наказів та наявність підстав для їх винесення в перчу чергу вказує один із відповідачів, до яких заявлено позов, а саме, - Військова частина – НОМЕР_5 . При цьому, з урахуванням Постанови № 168 та Порядку № 260 саме на підставі  наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини здійснюється виплата спірної додаткової винагороди.

З урахуванням вищевикладеного та наявних  в матеріалах справи документів, суд приходить до висновку, що позивачу з урахуванням Постанови № 168  у період з                             18 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року мала нараховуватись та виплачуватись додаткова винагорода у розмірі 10000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі  у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

В той же час, з урахуванням довідки Військової частини НОМЕР_5  від                                     01 серпня 2024 року № 1564/3735 судом встановлено, що  фактична виплата додаткової винагороди у вищезазначеному розмірі позивачу Військовою частиною НОМЕР_3 здійснена так і не була, у зв`язку із чим, вимоги, заявлені позивачем до військової частини НОМЕР_3 в частині виплати додаткової винагороди за період з 18 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року підлягають задоволенню.

З приводу доводів представника Військової частини НОМЕР_3 , що надані Військовою частиною НОМЕР_5 документи містять  певні недоліки, в тому числі відсутність посилання на журнал бойових дій, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.

Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття належне урядування.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від                                       20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява             № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Зважаючи на те, що на підтвердження наявного у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 документи до Військової частини НОМЕР_3 готувала, видавала  та надавала Військова частина НОМЕР_5 , а не позивач,  позивач не  несе відповідальність за  правильність їх  заповнення відповідною військовою частиною.

Окрім того, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від                     21 березня 2024 року  у справі № 560/3159/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.

При цьому, не підлягають задоволенню вимоги позивача до Військової частини НОМЕР_5 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що Військовою  частиною НОМЕР_5 , з урахуванням наявних у неї повноважень, вжито заходи  та вчинено дії  для здійснення подальшої  виплати позивачу додаткової винагороди, а саме  складено відповідні рапорти та видано накази  № 210, № 253, № 294, з урахуванням яких прийнято  рішення про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 , у тому числі позивачу, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з розрахунку                                    100 000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) за спірний період.

Також, із змісту довідки Військової частини НОМЕР_5  від 01 серпня 2024 року                        № 1564/3735 вбачається, що Військовою частиною НОМЕР_5 здійснено нарахування позивачу спірної додаткової винагороди, здійснення виплати якої належить до повноважень Військової частини НОМЕР_3 .

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що Військовою частиною НОМЕР_5 не допущено протиправної бездіяльності по відношенню до позивача в рамках даної адміністративної справи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведені доводи та обґрунтування, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3  щодо невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1  з розрахунку  100 000, 00 гривень на місяць за кожен день участі ОСОБА_1  у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18 квітня 2024 року  по 30 червня 2024 року (включно) – протиправною.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 виплатити ОСОБА_1  додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за кожен день участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступ) (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18 квітня 2024 року  по 30 червня 2024 року  (включно) із врахуванням виплачених ОСОБА_1 сум додаткової винагороди за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

         Повне судове рішення складено 01 жовтня 2024 року.

Суддя                                                                                           Д.В. Татаринов