Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа №  2-а-1724/11

П О С Т А Н О В А

Іменем  України

04.03.2011 р.

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області  Заярний  Андрій  Миколайович    розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Жмеринка справу за адміністративним позовом     ОСОБА_1    до  Управління пенсійного фонду України у м.Жмеринка   про перерахунок пенсії дітям війни

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві позивач посилалась на те, що вона, згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. є дитиною війни і відповідно до ст. 6 цього Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, всупереч положенням даного Закону, призначена їй державна соціальна допомога   не виплачувалася.  Позивач просила: поновити пропущений строк звернення до суду; визнати дії посадових осіб відповідача по відмові в здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними; зобовязати відповідача, здійснити перерахунок та доплату позивачу, соціальної допомоги з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 лютого 2007 року по даний час.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 11 лютого 2011 р., позов в частині зобов’язання провести перерахунок та стягнути невиплачену державну соціальну допомогу як дитині війни з 01 лютого 2007 року залишено без розгляду.

Заперечення до суду від Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка  надійшли 01.03.2011 року, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення представник обґрунтовує тим, що рішення про відновлення дії  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, чинній до внесення змін до них Верховною Радою України не було прийняте. Крім того представник відповідача вважає, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій , призначених згідно з цим законом, та не може застосовуватись для розрахунку підвищення до пенсії.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Як видно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 3 ч. 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Як видно з ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України», в частині обмеження підвищення пенсії дітям війни.

У відповідності до ст.162 КАС України суд може прийняти іншу іншу постаноаву, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянин, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» обмежень в часі немає.

Керуючись ст.ст. 71, 183, 256 ч.1 КАС України, на підставі ст. 64, 152 ч.2 Конституції України ст. 3 ч.2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суд,  

ПОСТАНОВИВ:

   Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринка в перерахунку і виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. №НОМЕР_1  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринка Вінницької області здійснити з 10 серпня 2010 року перерахунок та щомісячно виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни» , з розрахунку надбавки дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням змін до чинного законодавства до припинення такого права.

В решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір в розмірі 3,40 грн. стягнути за рахунок держави.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії до Вінницького  апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя     А. М. Заярний